Вирок № 42716875, 16.02.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/163/15-к

Номер провадження 1-кп/629/89/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Дьолог В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маслівка Первомайського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 23.03.1999 року Первомайським районним судом Харківської області за ст. 140 ч. 2 КК України застосовані міри виховного характеру,

- 22.11.1999 року Первомайським міським судом Харківської області за ст. 222 ч. 3 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 45 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік,

- 03.12.2010 року Первомайським міським судом Харківської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки.

- 23.05.2012 року Первомайським міським судом Харківської області за ст. 185 ч. 1, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі,

- 01.10.2012 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 07.08.2014 року за ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30.07.2014 року на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію в 2014 році» та Закону України від 06.05.2014 року «Про внесення змін про застосування амністії в Україні»,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 17 жовтня 2014 року близько 19 години за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, маючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та діючи спільно між собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав з приміщення гаражу, який знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_4, 3 металеві стелажі, вагою 100 кг., загальною вартістю 160 грн.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 18 жовтня 2014 року близько 19 години за попередньою змовою з іншою особою, маючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та діючи спільно між собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав з приміщення гаражу, який знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_4, 3 металеві стелажі, вагою 100 кг., загальною вартістю 160 грн.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 19 жовтня 2014 року близько 19 години за попередньою змовою з іншою особою, маючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та діючи спільно між собою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав з приміщення гаражу, який знаходиться на території домоволодіння АДРЕСА_4, 3 металеві стелажі, вагою 140 кг., загальною вартістю 224 грн.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, ОСОБА_2 27 листопада 2014 року близько 05.00 години, маючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення, знаходячись в спальній кімнаті квартири гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_5, таємно викрав мобільний телефон марки FIy моделі IQ 431 вартістю 216 грн., який належить останньому.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкриміновані йому злочини при зазначених обставинах. Пояснив, що він 17.10.2014 року,18.10.2014 року, 19.10.2014 року викрав з приміщення одного того ж гаражу металеві стелажі. Також 27.11.2014 року викрав у свого знайомого мобільний телефон. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні 17.10.2014 року, 18.10.2014 року, 19.10.2014 року майна у гр. ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, дії ОСОБА_2, які виразилися у викраденні мобільного телефону у гр. ОСОБА_4, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, неодружений, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. 69 КК України суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_2, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Підстав для обрання міри запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 228 від 21.01.2015 року в сумі 293,40 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначених експертиз з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 не обиралась.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Маслівка Первомайського району Харківської області, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі293,40 (двісті дев'яносто три грн. 40 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 228 від 21.01.2015 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили, речові докази: мобільний телефон марки FIy моделі IQ 431, якій належить гр. ОСОБА_4 - вважати повернутими потерпілому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська