Рішення № 42715600, 16.02.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6858/14-ц

Провадження № 2/344/299/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю представника позивача-відповідача ОСОБА_2, відповідача позивача Фіцак В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення коштів та зустрічний позов ДМП «Івано_Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення зайво оплачених коштів в сумі 900.14 грн. та судових витрат.

ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» подало зустрічний позов до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 4300.5 грн. та судових витрат.

Ухвалою суду від 03.09.2014 року об'єднано в одне провадження позовні вимоги первісного позову та зустрічного.

Представник позивача-відповідача просила позов ОСОБА_4 задовольнити, а в зустрічних вимогах відмовити.

Представник відповідача-позивача заперечив позовні вимоги ОСОБА_4, натомість просив задовольнити зустрічний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно судового наказу від 06.01.2011 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 2478 грн. заборгованості за надані послуги 9а.с.18). Про судовий наказ як стверджує позивач в позові, їй не було відомо, та за період з 21.12.2010 року по 06.03.2014 року нею були внесені кошти на рахунки відповідача в сумі 1512 грн. (а.с.8-17).

Окрім того, згідно судового наказу з ОСОБА_4 було стягнуто кошти з нарахованої пенсії в сумі 1866.14 грн. та закрито виконавче провадження в зв'язку з його виконанням (а.с. 19-22), а всього сплачено позивачем відповідачу 3378.14грн. Дані факти також визнаються сторонами.

Подаючи позов позивач обґрунтовувала вимогу на стягнення зайво оплачених коштів в сумі 900.14 грн. тим, що загальну суму вона оплатила - 3378.14грн., а судовий наказ зазначав стягнення на суму 2478 грн.

Позивач-відповідач також зазначила те, що з листопада 2010 року її квартиру від'єднало від мереж централізованого теплопостачання, батареї відсутні, на трубах заглушки, а тому оскільки послуги нею не отримуються, то будь-яке нарахування є неправомірним (а.с.5-7).

Однак доводи позивача-відповідача та її представника суд відхиляє з врахуванням наступного.

Заперечуючи первісний позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» зазначило те, що зайво сплачених коштів немає, оскільки послугами позивач-відповідач користувалась, однак не сплачувала за поточний період, а тому сума 900.14 грн. була врахована в суму платежів, та окрім цього за період з 01.06.2011 року по травень 2014 року є заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 4300.5 грн. (а.с.36)

Щодо відключення квартири ОСОБА_4 від теплопостачання, відповідач-позивач зазначає що дане відключення є проведене нею самовільно, а тому правомірно нараховується щомісячні суми необхідних платежів споживачем.

Позов ОСОБА_4 є необґрунтований, і в даному спорі суд вказує на таке.

Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.

За вимогою ч.3 ст.815 ЦК наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі усного договору про надання послуг з централізованого опалення, є зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Окрім цього, суд щодо відключення квартири від мереж теплопостачання зазначає і наступне.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, зі змінами, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268, в яких з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 25 зазначених Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Крім того, внесені зміни унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку та дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

У зв'язку із цим за змістом зазначених норм під час розгляду справ про зобов'язання привести систему централізованого опалення до попереднього стану судам необхідно з'ясувати та дати оцінку: способу відключення від мереж централізованого опалення (дотримання встановленого порядку); об'єкту відключення (весь багатоквартирний будинок чи квартира). Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-96 цс12.

За таких обставин та доказів, враховуючи те, що протягом всього періоду нарахування заборгованості, яку просить стягнути відповідач-позивач, у квартирі позивача-відповідача були демонтовані прилади опалення, суд приходить до висновку, що зустрічний позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Окрім того, позивачу-відповідачу під час розгляду даної справи надано дозвіл на відключення від мереж теплопостачання у встановленому порядку, за певних умов (а.с.56).

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст. 509, 526, 815, 901, 903 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення коштів в розмірі 900,14 грн. - відмовити.

Зустрічний позов ДМП «Івано_Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» , м.Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59 А, код 03346058, заборгованість за послуги теплопостачання в розмірі 4300 грн. 50 коп. (чотири тисячі триста гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» , м.Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 59 А, код 03346058, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: повний текст рішення виготовлено16 лютого 2015 року.

Суддя: Польська М.В.