Ухвала суду № 42714143, 16.02.2015, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2653/13-к

Провадження № 1-кп/175/81/13

Ухвала

Іменем України

16 лютого 2015 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

судді Воздвиженського О.Л.,

присяжних Кононової Т.О., Лагоди М.І.,

Чередніченко В.І.,

за участю: секретаря Тимошенко Я.О.,

прокурора Ляшенка М.В.,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 42013040030000038 відносно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, утримується під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі, раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, утримується під вартою у Дніпропетровському слідчому ізоляторі, раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.п.1, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви захисник ОСОБА_5 заявила письмове клопотання про зміну запобіжного заходу її підзахисному на домашній арешт, обґрунтовуючи це посиланням на Постанову Пленуму ВССУ від 19.12.2014 року № 14 «Про судову практику застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», на практику Європейського Суду з прав людини, а також відсутністю прямих вагомих доказів про вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вину у вчиненні яких він не визнав, сімейним станом, незадовільним станом здоров'я і ненаданням медичної допомоги, у зв'язку з чим, просить забезпечити гарантування його прав на свободу і життя шляхом зобов'язання адміністрації СІЗО провести повне медичне обстеження у спеціалізованому медичному закладі.

Захисник ОСОБА_4 заявила усне клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 на домашній арешт чи інший, не пов'язаний з триманням під вартою, обґрунтовуючи це відсутністю прямих вагомих доказів про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практикою Європейського Суду з прав людини та станом здоров'я її підзахисного.

Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників.

Прокурор вважав необхідним продовжити строк тримання обох обвинувачених під вартою, вказуючи, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України не відпали і не зменшилися.

Обсудивши в нарадчій кімнаті питання щодо доцільності продовження дії запобіжного заходу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження дії цього запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. До теперішнього часу ці ризики не відпали і не зменшилися, і з урахуванням особи ОСОБА_7 і ОСОБА_6, які обвинувачуються у вчиненні умисних особливо тяжкого і середньої тяжкості злочинів, за які, у разі доведення винуватості, їм загрожує кримінальне покарання у виді довічного позбавлення волі, у суду є підстави вважати реальною наявність існування зазначених ризиків, що суд вважає достатнім для продовження обом обвинуваченим дії вказаного запобіжного заходу ще на 60 днів, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Летельє проти Франції»).

У зв'язку з цим клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Враховуючи клопотання захисника ОСОБА_5 про погіршення стану здоров'я ОСОБА_6, якого 11 лютого 2015 року не госпіталізовано до медичного закладу за рекомендацією фельдшера швидкої допомоги і якому до цього часу не надана медична допомога, суд вважає за необхідне запропонувати керівництву СІЗО терміново провести медичне обстеження ОСОБА_6 у спеціалізованому медичному закладі з метою надання кваліфікованої медичної допомоги у обсязі, що необхідний для запобігання загрози стану його здоров'я.

Керуючись ст.ст.331 ч.3, 369, 383 ч.3 КПК України, суд -

ухвалив:

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, - продовжити на 60 днів, тобто до 14.20 години 17 квітня 2015 року.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт чи інший, не пов'язаний з триманням під вартою, - залишити без задоволення.

Запропонувати адміністрації Дніпропетровського слідчого ізолятора терміново провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_6 у спеціалізованому медичному закладі з метою надання кваліфікованої медичної допомоги у обсязі, що необхідний для запобігання загрози стану його здоров'я.

Про результати медичного обстеження письмово проінформувати суд.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та направити начальнику Дніпропетровського слідчого ізолятора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Бровченко