Постанова № 42710632, 16.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа № 908/2175/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Вороніна Ю.Л. за довіреністю б/н від 09.02.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП "ТЕСС" (вх. № 4327 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 р. у справі № 908/2175/14

за позовом КП "Міське управління капітального будівництва" м. Маріуполь

до ПП "ТЕСС", м. Запоріжжя

про стягнення 47608 грн. 80 коп. попередньої оплати за договором будівельного підряду № 31/2013 від 11.06.2013 р., 614 грн. 39 коп., втрат від інфляції грошових коштів, 504 грн. 78 коп. річних процентів, 16999 грн. 72 коп. пені

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 р. КП "Міське управління капітального будівництва" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення (з у рахування заяви про уточнення позовних вимог) з ПП "ТЕСС" 47608 грн. 80 коп. попередньої оплати за договором будівельного підряду № 31/2013 від 11.06.2013 р., 614 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 504 грн. 78 коп. річних процентів, 16999 грн. 72 коп. пені.

В обґрунтування вимог вказував, що 11.06.2013 р. КП «Міське управління капітального будівництва» та ПП «ТЕСС» укладено договір будівельного підряду № 31/2013, джерелом фінансування якого були кошти місцевих бюджетів та інші державні кошти. Ціна договору становить 1829110 грн. 96 коп. Обсяг робіт, які належить виконати у 2013 році за рахунок коштів міського бюджету складає 370000 грн. 15 серпня 2013 р. Підприємству «ТЕСС» перераховано аванс у розмірі 111000 грн. В листопаді 2013 р. КП «Міськ УКБ» надано акти форми КБ-2в та довідки КБ-3 на суму 63391 грн. 20 коп. До теперішнього часу ПП «ТЕСС» не виконує роботи та не надало КП «Міськ УКБ» акти КБ-2в та довідки КБ-3 на закриття залишку авансових коштів, про що КП «Міськ УКБ» повідомляло ПП «ТЕСС» у своїх листах. Таким чином, вказує позивач, залишився невикористаний аванс в розмірі 47608 грн. 80 коп.. Згідно з абз.2 п. 19 Постанови КМУ від 27.12.2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Згідно п. 4.1 договору №31/2013 від 11.06.2013 р. після закінчення строку невикористані суми попередньої оплати повертаються підрядником замовникові протягом 3 днів. Отже, кінцевий строк подання актів КБ-2в та довідки КБ-3 на закриття залишку авансових коштів настав 18 листопада 2013 р. Позивач просив стягнути з відповідача невикористаний аванс в розмірі 47608 грн. 80 коп. Крім того, у відповідності до п. 7.2 договору до стягнення заявлено 16999 грн. 72 коп. пені, нарахованої за період з 20.11.2013 р. по 26.03.2014 р. Також, до стягнення заявлено 504 грн. 78 коп. річних процентів, нарахованих за період з 20.11.2013 р. по 26.03.2014 р., та 614 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2013 р. по лютий 2014 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 р. (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПП "ТЕСС" на користь КП "Міське управління капітального будівництва" 47608 грн. 80 коп. попередньої оплати, 381 грн. 44 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 320 грн. 87 коп. річних процентів, 1230 грн. 84 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що КП «Міське управління капітального будівництва» (замовник) та ПП «ТЕСС» (підрядник) укладений договір підряду від 11.06.2013 р. № 31/2013. Пунктом 5.1 зазначеного договору затверджені строки виконання робіт. Датою початку робіт є 11.06.2013 р. та датою закінчення робіт є 25.02.2014 р. У зв'язку з затримкою попередньої оплати обумовленої п 4.1 договору підряду від 11.06.2013 р. № 31/2013, яка отримана відповідачем 15.08.2013 р. та частково відкоригованих креслень по робочому проекту, які позивач направив листом від 18.10.2013 р. № 06-339-04 та отримані відповідачем 21.10.2013 р. початок виконання робіт перенесений на 22.10.2013 р., у зв'язку з чим відповідно були змінені строки закінчення підрядних робіт, про що було повідомлено позивача листом від 14.11.2013 р. № 40, який отриманий КП «Міське управління капітального будівництва» 15.11.2013 р. Після отримання авансу від позивача відповідачем придбані для виконання підрядних робіт будівельні матеріали на суму 70749,76 грн. Після змін до робочого проекту 03.09.2013 р. відповідачем отриманий дозвіл від ПАТ «Маріупольгаз» на проведення робіт. У зв'язку з постійними непередбачуваними змінами робочого проекту та безпідставним незадоволенням у виконуваних відповідачем підрядних роботах з боку позивача та категоричною забороною проведення підприємством підрядних робіт на об'єкті, будівельні роботи зупинялися, що є доказом того, що строки виконання робіт за договором порушувалися не з вини відповідача. Тільки 22.11.2013 р. відповідачем отриманий від позивача частково відкоригований проект по накладній № 03 від 13.11.2013 р. і відповідач приступив до виконання робіт, обумовлених договором підряду. Листами від 04.03.2013 р. № 48 та від 10.12.2013 р. № 49 відповідач звернувся до позивача з проханням внести в кошторисну документацію додаткові роботи, які не були враховані в проекті. На даний час відповідач не може закрити акт виконаних робіт, так як не внесено зміни до кошторисної документації. Листом від 04.12.2013 р. № 47 відповідач повідомив позивача про те, що отриманий аванс по об'єкту в сумі 47608 грн. 80 коп. зараховано в рахунок придбаних матеріалів відповідно накладних, що додаються. Доводи позивача про те, що відповідачем не виконані підрядні роботи на суму перерахованого авансу відповідач вважає безпідставними, оскільки в поясненнях позивач підтверджує факт виконання робіт та надання акту виконаних робіт на суму 162000 грн., однак акт не підписаний у зв'язку з відсутністю у відповідача дозвільних документів. Таке твердження відповідач вважає безпідставним, оскільки вся дозвільна документація надана позивачу листом від 10.10.2013 р. № 37. Положеннями ст. 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесення збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін під підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки фактично на суму попередньої оплати роботи виконано. Порушення термінів виконання будівельних робіт визначених у договорі підряду від 11.06.2013 р. № 31/2013 було не з вини відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.01.2015 р.

22.01.2015 р. позивач надав за вх. № 913 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Крім того, просив розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 р. розгляд справи відкладено на 11.02.2015 р.

11.02.2015 р. позивачем електронною поштою надано письмові пояснення по справі.

В судове засідання, призначене на 11.02.2015 р. представник позивача не з'явився, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляв.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представника позивача, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 11 червня 2014 р. Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва» (позивач по даній справі, замовник) та Приватним підприємством «ТЕСС» (відповідач по справі, підрядник) укладено договір підряду №31/2013.

За умовами вказаного договору підрядник зобов'язався виконати роботи, зазначені в п. 1.2 договору, а замовник - прийняти та оплатити роботи з будівництва об'єкту: «Газифікація селища Ново-Гугліно у м.Маріуполь».

Відповідно до п. 1.4 договору джерелом фінансування є кошти місцевих бюджетів та інші державні кошти. Ціна договору визначена у 1829110 грн. 96 коп., обсяг робіт, який належить виконати в 2013 році за рахунок коштів міського бюджету складає 370000 грн. ( п. 3.1). Розділом V договору визначені строки виконання робіт, а саме: 128 робочих днів з 11.06.2013 р. по 25.02.2014 р.

Розділом 4.1 договору передбачено перерахування замовником підряднику попередньої оплати в розмірі 30% від вартості робіт на поточний рік. Підрядник зобов'язався використати отриману попередню оплату за цільовим призначенням протягом трьох місяців, але не пізніше кінця поточного бюджетного року. Після закінчення строку невикористані суми попередньої оплати повертаються Підрядником замовникові протягом 3 днів.

Предметом спору у даній справі є стягнення суми попередньої оплати та штрафних санкцій за несвоєчасне повернення невикористаного авансу.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору № 31/2013 платіжним дорученням № 248 від 29.07.2013 р. КП «Міське управління капітального будівництва» перераховано підприємству «ТЕСС» 111000 грн. попередньої оплати за договором № 31/2013.

Згідно приписів ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В письмових поясненнях представники сторін зазначали, що внаслідок несвоєчасного перерахування авансу (попередньої оплати) строки початку виконання будівельних робіт були перенесені та відраховують 128 днів (п. 5.1 договору) від 15.08.2013 р. (дата виконання бюджетного призначення органом державного казначейства). При цьому, сторони не надали суду письмових узгоджень зміни строків початку та закінчення виконання будівельних робіт (змін до договору). Договір підряду № 31/2013, серед інших, не містить умов про зміну строків початку виконання будівельних робіт в залежності від отримання попередньої оплати.

Позивач зазначив, що в межах узгодженого графіка виконання робіт на бюджетний 2013 рік за актами форми № КБ-2в за листопад 2013 р. прийняв від підрядника робіт на загальну суму 63391 грн. 20 коп.

Відповідач, звертаючись з апеляційної скаргою, посилається на ст. 882 ЦК України та зазначає, що, по-перше, за листопад 2013 р. було виконано робіт на суму 162705,78 грн., про що замовнику направлялись акти форми № КБ-2в, та довідка № КБ-3 за листопад 2013 р., по-друге, придбано матеріалів на суму 70749 грн. 76 коп. вартість яких запропоновано позивачу зарахувати в отриманий аванс у сумі 47608,80 грн.; по-третє, зазначає, що на об'єкті виконанні додаткові роботи, які не були враховані в проекті, що збільшило вартість будівництва.

Доводи відповідача колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне:

За приписами ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

По-перше, акти форми № КБ-2в за листопад 2013 р. на суму 88779,17 грн. та на суму 73926,61 грн. (надані в судовому засіданні відповідачем) та довідка форми № КБ-3 на суму 162705,78 грн. не можуть розглядатись судом в контексті п. 4 ст. 882 ЦК України, як акти, від підписання яких замовник відмовився, оскільки за свідченням самого відповідача (підрядника) за листопад 2013 р. ним були складені інші акти КБ-2в та КБ-3 на суму 63391,20 грн., які і були підписані замовником.

По-друге, відповідно до п. 7.3 договору підрядник несе матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей, виконаних обсягів робіт до моменту здачі-приймання виконаних робіт при введенні об'єкту в експлуатацію. Відповідальність за випадкове пошкодження або втрату матеріалів, устаткування іншого майна в період виконання робіт покладається на підрядника.

Матеріали, які за свідченням підрядника були придбані на суму 70749,76 грн., не прийняті позивачем та на даний час є втраченими (про що додано відповідну заяву).

По-третє, відповідно до п. 11.9 ціна договору є твердою, уточнення ціни може відбутися у певних випадках (перелічені) за письмовою згодою сторін. Сторони не надали суду відомостей про будь-які зміни, що вносились до договору.

Пунктом 4.1 договору № 31/2013 встановлено, що замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі 30% від вартості робіт на поточний рік. Підрядник зобов'язався використати отриману попередню оплату за цільовим призначенням протягом трьох місяців, але не пізніше кінця поточного бюджетного року. Після закінчення строку невикористані суми попередньої оплати повертаються підрядником замовникові протягом 3 днів. Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником виконаних робіт згідно договірної ціни на підставі підписаних замовником та підрядником актів форми КБ-2в, довідок форми КБ-3, документів, які підтверджують вартість матеріально-технічних ресурсів, і надаються підрядником не пізніше 20 числа поточного місяця. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання актів форми КБ-2в, довідок форми КБ-3. Але у разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 20 робочих днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на свій реєстраційний рахунок.

Тобто, умова щодо повернення суми невикористаної підрядником у поточному (2013) році отриманої попередньої оплати є безумовною, не залежною від будь-яких інших факторів.

В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовної вимоги про повернення 47608 грн. 80 коп. попередньої оплати.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 614 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 504 грн. 78 коп. річних процентів, 16999 грн. 72 коп. пені.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів чинного цивільного законодавства, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом.

В контексті п. 4.1 договору умова про повернення після закінчення поточного бюджетного року протягом 3-х днів невикористаної суми попередньої оплати є грошовим зобов'язанням.

Позивачем до стягнення заявлено 504 грн. річних процентів, нарахованих за період з 20.11.2013 р. по 26.03.2014 р., та 614 грн. 39 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з грудня 2013 р. по лютий 2014 р.

Колегією суддів встановлено, що відповідач порушив умови договору підряду № 31/2013 та не повернув невикористану суму попередньої оплати замовнику протягом 3 днів після закінчення строку, тобто не пізніше кінця поточного (2013 р.) бюджетного року. Таким чином, перебіг строку на повернення передоплати розпочався з 04.01.2014 р., а не з 20.11.2013 р., як зазначено позивачем у розрахунку.

В зв'язку з цим, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних повинні бути задоволені частково в розмірі 320 грн. 87 коп. 3% річних, нарахованих з 04.01.2014 р. по 26.03.2014 р. та вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів також повинні бути задоволені частково в розмірі 381 грн. 44 коп. за період січень - лютий 2014 р.

Щодо пені в сумі 16999 грн.72 коп., нарахованої за період з 20.11.2013 р. по 26.03.2014 р. з посиланням на п. 7.2 договору за несвоєчасне повернення суми попередньої оплати, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що пунктом 7.2 договору № 13/2013 передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання робіт за бюджетні кошти підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення порушеного зобов'язання, у а у разі здійснення попередньої оплати підрядник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача нарахованої позивачем пені, оскільки, по-перше, пункт 7.2 договору містить неузгоджені сторонами виправлення, та, по-друге, дослідивши положення договору підряду № 31/2013 від 11.06.2013 р., колегія суддів встановила, що умовами договору не передбачена відповідальність підрядника у вигляді пені за порушення зобов'язань за несвоєчасне повернення невикористаного авансу.

За таких обставин, заявник апеляційної скарги ані під час вирішення спору у господарському суді Запорізької області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги апелянта, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 ГПК України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПП "ТЕСС" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 р. у справі № 908/2175/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 р. у справі № 908/2175/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.02.15

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.