Рішення № 42710537, 05.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015Справа №910/27413/14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 102,72 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Голоднюк О.Г. (дов. № 855 від 09.12.2014 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05 лютого 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 102,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 року порушено провадження у справі № 910/27413/14 та призначено справу до розгляду на 05.02.2015 року.

12.01.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2014 року.

14.01.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

22.01.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 22.01.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.12.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 22.01.2015 року представник позивача не заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.02.2015 року.

У судовому засіданні 05.02.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 05.02.2015 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/27413/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2014 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (страховик) та Радюковим Дмитром Вікторовичем (страхувальник) було укладено договір № 046.0363392.096 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "ЗАЗ Форза", державний номер АІ 0586ЕК.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2014 року на 57 кілометрі +300 метрів автодороги Київ-Суми Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "ЗАЗ Форза", державний номер АІ 0586ЕК та автомобіля марки "ЗАЗ - 110557", державний номер АІ1031СІ, яким керував Кухарський М.П.

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "ЗАЗ - 110557", державний номер АІ1031СІ правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2014 року.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ЗАЗ - 110557", державний номер АІ1031СІ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/516131 від 04.04.2014 року.

Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "ЗАЗ Форза", державний номер АІ 0586ЕК отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку за вих. № 8924 від 17.06.2014 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕАК "Довіра", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "ЗАЗ Форза", державний номер АІ 0586ЕК, в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 747,38 грн.

01.07.2014 року позивач, виходячи із звіту про визначення вартості матеріального збитку за вих. № 8924 від 17.06.2014 року, та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 15 102,72 грн., про що склав страховий акт № 1825.206.14.01.01. та розрахунок до суми страхового відшкодування.

Відповідно до умов договору № 046.0363392.096 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 26.05.2014 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 15 102,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15677 від 02.07.2014 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 03.10.2014 року позивач, звернувся до відповідача з заявою про відшкодування в порядку регресу 15 102,72 грн.

Проте, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/516131 від 04.04.2014 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 15 102,72 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ЗАЗ - 110557", державний номер АІ1031СІ, яким керував Кухарський М.П., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "ЗАЗ Форза", державний номер АІ 0586ЕК.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "ЗАЗ - 110557", державний номер АІ1031СІ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ЗАЗ - 110557", державний номер АІ1031СІ, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Нова" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/516131 від 04.04.2014 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 04.04.2014 року до 03.04.2015 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "ЗАЗ - 110557", державний номер АІ1031СІ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/516131 від 04.04.2014 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 046.0363392.096 добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу від 26.05.2014 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/516131 від 04.04.2014 року, розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 15 102,72 грн.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 15 102,72 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" 15 102,72 грн. грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 9, код ЄДРПОУ 30968986) 15 102 (п'ятнадцять тисяч сто дві) грн., 72 коп. заборгованості, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 10.02.2015 року

Суддя С.В. Стасюк