Рішення № 42710487, 05.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015Справа №910/12039/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджі"

про врегулювання розбіжностей

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Бондаренко Г. П.

Судді Паламар П. І.

Сташків Р. Б.

Представники сторін :

Від позивача: Кутиркін А. А. (дов. № 91/2014/07/28-3 від 28.07.2014)

Гуляєв С. В. (дов. № 91/2014/12/08-1 від 08.12.2014)

Від відповідача: Морофіянець Б. В. - директор (наказ № К-14-07-22/01 від 22.07.2014)

Кравець О. В. (дов. б/н від 23.12.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЕНЕРДЖІ" про врегулювання розбіжностей щодо спірних умов договору №583-14 від 23.04.2014.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.08.2014 у справі №910/12039/14 у позові Публічного акціонерного товариства "Київенерго" відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 у справі №910/12039/14 залишено без змін, апеляційна скарга залишена без задоволення.

Постановою Вищого Господарського суду України від 29.10.2014 по справі №910/12039/14 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 та рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.2014 скасовано, справу № 910/12039/14 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Як зазначено в Постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2014 під час нового розгляду господарському суду першої інстанції необхідно врахувати, що висновки про те, що пропозиція вважається прийнятою через пропуск десятиденного процесуального строку для звернення до суду, є помилковими, а отже суду при новому розгляді справи необхідно всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Розпорядженням №04-23/1002 від 05.11.2014 керівника апарату щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами проведення якого справа №910/12039/14 передана на розгляд судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.11.2014 справу прийнято до провадження судді Бондаренко Г.П., розгляд справи призначено на 02.12.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2014 розгляд справи №910/12039/14 в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 13.01.2015 та в порядку ст. 69 ГПК України продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 суд прийшов до висновку про необхідність призначення у справі колегіального складу суду, в зв'язку зі складністю спору та категорією справи, що віднесена до складних.

13.01.2015 суддя Бондаренко Г.П. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи № 910/12039/14.

Розпорядженням від 14.01.2015 Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи № 910/12039/14 колегіально у складі: головуючий суддя Бондаренко Г. П.; суддя Паламар П.І.; суддя Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 справу прийнято до провадження колегії суддів у складі: голосуючий суддя Бондаренко Г. П., судді Паламар П.І., Сташків Р. Б., розгляд справи призначено на 03.02.2015.

В судовому засіданні 03.02.2015 судом в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 05.02.2015.

В судове засідання 05.02.2015 представники сторін з'явились, позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонами не було досягнуто домовленостей щодо врегулювання розбіжностей при укладанні договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за неврегульованим тарифом та електропередавальною організацією № 583-14 від 23.04.2014.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, з тих підстав, що позивач, як монополіст на ринку постачання та передання електричної енергії в місті Києві, нав'язує відповідачу умови договору, які ставлять останнього у нерівне становище та не стосуються предмету договору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2014 відповідач разом із листом № 65 щодо укладення договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, адресованим генеральному директору Публічному акціонерному товариству "Київенерго", надав для погодження документи для укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами до споживачів, які знаходяться на території здійснення ліцензованої діяльності ПАТ "Київенерго" згідно з переліком, зазначеному в листі . Лист № 65 від 27.03.2014 направлено відповідачем позивачу у відповідності до вимог Постанови НКРЕ України від 29.10.2010 № 1421, оскільки між відповідачем, як постачальником електричної енергії за неврегульованим тарифом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", як споживачем, укладеного договір купівлі - продажу електричної енергії від 27.03.2014 № 51.

Листом № 42АІ/91ПЗ/2289 від 23.04.2014 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджі" позивач направив два примірники підписаного та скріпленого печаткою договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією № 583-14 від 23.04.2014 (договір) з формулярами додатків 1 - 6 (Перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ, Перелік робіт, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ та розмір плати за надання інформаційних послуг, Акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, Перелік розрахункових точок обліку, Перелік інформація, яка передається з АСКОЕ споживача (субспоживача) ПНТ, Акт зняття показань розрахункових лічильників, які не були заповнені, не були підписані та не містили умов щодо істотних умов договору про передачу енергії.

При цьому, додатки до договору, що визначають найменування та місцезнаходження споживачів, перелік та місцезнаходження розрахункових точок обліку тощо сторонами договору (ні позивачем, ні відповідачем) не були заповнені та не були підписані.

Листом № 90 від 12.05.2014 відповідач, який заперечив щодо окремих умов договору, а саме: п. п. 1.1., 1.3., абз. 2 п. 2.1., п. п. 2.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5., пп. 4. п. 5.1., пп. 2 п. 6.2., пп. 8 п. 6.2., пп. 4 п. 6.3., пп. 7 п. 6.3., пп. 9 п. 6.3., пп. 10 п. 6.3., п. п. 10.1, 10.2., 11.2., додатків 1, 2, 3, 4, 5, 6, направив позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Крім того, листом від 27.05.2014 № 42АІ/91ПЗ/2960 позивач надіслав відповідачу угоджений Протокол розбіжностей від 27.05.2014 до договору від 23.04.2014 № 583-14, у якому виклав власну редакцію деяких положень договору.

Неврегульованими між позивачем та відповідачем залишились: п. п. 1.1., 1.3., абз. 2 п. 2.1., п. п. 4.2., 4.3., 4.5., пп. 4 п. 5.1., пп. 2 п. 6.2., пп. 8 п. 6.2., пп. 4 п. 6.3, пп. 9 п. 6.3., пп. 10 п. 6.3., п. п. 10.1., 10.2., 11.2., додатки 1, 2, 3, 4, 5, 6 до договору ( зміст яких сторонами взагалі не викладався).

Оскільки станом на 03.06.2014 від відповідача не було отримано жодної відповіді по суті вказаного протоколу розбіжностей до договору (від 27.05.2014), позивач на підставі частини 7 статті 181 Господарського кодексу України передав на розгляд суду вказані розбіжності.

Предметом позову є вимога позивача врегулювати розбіжності і викласти спірні умови договору в редакції, запропонованій позивачем.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з ч. ч. 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 6 зазначеної статті встановлено, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині 1 статті 179 Господарського кодексу України, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) є суб'єктом, що займає монопольне становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території м. Києва та Київської області відповідно до постанови НКРЕ від 05.05.2011 № 778.

При цьому, відповідно до Ліцензії серії АЕ № 288272 з терміном дії по 18.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерджі" є постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Отже, судом встановлено, що укладення договору між сторонами спору є обов`язковим в силу вимог закону.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України, зокрема, передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) .

Також, відповідно до Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 жовтня 2010 року № 1421 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2010 р. за № 1146/18441 (далі - Порядок), для укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом має надати відповідній електропередавальній організації документи, передбачені п. 5. Порядку.

Такий договір укладається з врахуванням положень постанови НКРЕ від 19.10.2005 р. N 934 "Про схвалення Примірного договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією".

Відповідно до п. 7 Порядку, упродовж п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання від постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом усіх документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку, відповідна електропередавальна організація має надати постачальнику електричної енергії за нерегульованим тарифом два примірники підписаного та скріпленого печаткою договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

За змістом п. п. 8-9 Порядку, що кореспондуються із положеннями ст. 181 Господарського кодексу України, у разі наявності заперечень щодо окремих умов договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає електропередавальній організації два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. При цьому, електропередавальна організація, яка одержала протокол розбіжностей до договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, зобов'язана впродовж двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що якщо електропередавальна організація, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом вважаються прийнятими.

Так, судом встановлено факт звернення відповідачем на підставі ст. 181 Господарського кодексу України та Порядку до позивача як особи, що займає монопольне становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території м. Києва та Київської області, із листом від 27.03.2014 р. № 65 щодо укладення договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

У відповідь на вказаний лист позивачем листом 42АІ/91ПЗ/2289 від 23.04.2014 про укладення договору направлено відповідачу два примірники Договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами між постачальником електричної енергії за неврегульованим тарифом та електропередавальною організацією № 583-14 від 23.04.2014 р. з додатками 1 - 6.

Водночас відповідач, користуючись наданим йому відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України та п. 8 Порядку правом на прийняття умов договору із власними запереченнями, надіслав на адресу позивача разом із листом № 90 від 12.05.2014 підписаний та скріплений печаткою Договір із відповідними застереженнями та протокол розбіжностей від 23.04.2014 у двох примірниках.

Судом встановлено, що позивач, який є природним монополістом, звернувся в межах строків визначених ст. 181 ГК України до суду про врегулювання переддоговірного спору щодо врегулювання розбіжностей редакцій п. п. 1.1., 1.3., абз. 2 п. 2.1., п. п. 4.2., 4.3., 4.5., пп. 4 п. 5.1., пп. 2 п. 6.2., пп. 8 п. 6.2., пп. 4 п. 6.3, пп. 9 п. 6.3., пп. 10 п. 6.3., п. п. 10.1., 10.2., 11.2., додатки 1, 2, 3, 4, 5, 6 до договору.

Стаття 627 Цивільного кодексу України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Стаття 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частин 2, 4 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог Господарського кодексу України.

Істотною ознакою даних видів договорів є спосіб транспортування (доставки) енергетичних та інших ресурсів споживачеві, а саме - через приєднану мережу, яка може перебувати у власності чи управлінні не тільки постачальника чи абонента, а й третіх осіб. Важливою ознакою договорів постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу є покладення на споживача (абонента) додаткових обов'язків з дотримання режиму використання відповідної мережі та безпечної експлуатації енергетичного та іншого обладнання.

У розмінні ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» транспортування електричної енергії місцевими (локальними мережами) на підставі договору є розподілом електричної енергії.

Частиною 6 статті 11 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» визначено, що розподіл електричної енергії здійснюється електророзподільними підприємствами на підставі договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» електропостачальник зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії з електророзподільними підприємствами, до електричних мереж яких приєднані електроустановки споживачів, яким електропостачальник здійснює постачання електричної енергії, та договір про надання послуг з передачі електричної енергії з електропередавальним підприємством, та врегулювати інші відносини, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу.

Враховуючи викладені приписи чинного законодавства суд дійшов висновку, що істотними умовами договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами є, зокрема, адреса кінцевої точки постачання (зазначення кінцевого споживача/переліку споживачів) та місцезнаходження точок обліку. Що узгоджується з положеннями п. 4 Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних), відповідно до яких електропередавальна організація веде перелік споживачів, з якими у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом укладені договори про купівлю - продаж електричної енергії, до якого вноситься інформація щодо площадок вимірювання споживачів, стану розрахункових засобів обліку на відповідних площадках тощо.

Судом встановлено, що пункт 1.1. договору в редакції позивача, визначає предмет договору так: "За цим Договором (далі - Договір) Товариство зобов'язується передавати електричну енергію, куповану ПНТ на Оптовому ринку статечної енергії України або власного виробництва, місцевими (локальними) електричними мережами до споживачів ПНТ, зазначених у Переліку Споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ (Додаток 1, який є невід'ємною частиною цього договору), та надавати інформаційні послуги відповідно до умов цього Договору, а ПНТ зобов'язується здійснювати оплату отриманих послуг відповідно до умов цього договору".

Пункт 1.3. договору в редакції позивача має наступний зміст: "Товариство передає електричну енергію електромережами, які перебувають на балансі Товариства, з урахуванням обсягів технологічних витрат електроенергії у мережах Товариства, що визначаються на підставі економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії на передачу місцевими (локальними) електромережами 1 класу напруги та економічних коефіцієнтів технологічних витрат електроенергії на передачу місцевими (локальними) мережами 2 класу напруги, затверджених НКРЕ, від точок постачання на межі балансової належності електричних мереж, що визначені у Додатку 4 до Договору між Товариством та ДП "Енергоринок", до меж балансової належності споживача(ів) ПНТ, що визначені у Актах розмежування балансової належності і експлуатаційної відповідальності (Додаток 3 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною)".

Абзац другий пункту 2.1 Договору: "Вартість додаткових (інформаційних) послуг Товариства не може перевищувати граничні показники, затверджені НКРЕ. Вартість додаткових (інформаційних) послуг визначається згідно з Переліком робіт, що входять до складу цих послуг, наведених у Додатку 2, що є невід'ємною частиною цього Договору.".

Пункт 4.2 договору: " 4.2. Комерційний облік переданої та спожитої споживачем електричної енергії здійснюється на підставі даних, встановлених за допомогою АСКОЕ. Перелік розрахункових точок обліку наведено у Додатку 4, що є невід'ємною частиною цього Договору.

АСКОЕ споживача має охоплювати всі розрахункові точки обліку електроенергії, бути метрологічно атестованою, прийнятою у промислову експлуатацію та відповідати вимогам:

- Концепції побудови автоматизованих систем обліку електроенергії в умовах енергоринку;

- Технічних вимог до Автоматизованої системи комерційного обліку Оптового ринку електричної енергії України;

- Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії;

- ДСТУ 2681-94 та іншим нормативним вимогам.".

Пункт 4.3 договору: " 4.3. Передавання інформації АСКОЕ споживача ПНТ має здійснюватися шляхом експорту файлів або регламентованого доступу до інформації бази даних (далі - БД) за узгодженими протоколами обміну та форматами даних. Передавання інформації має відбуватися в автоматичному режимі та/або з ініціативи Товариства в обсязі:

- фактичних добових погодинних даних по кожній точці обліку;

- показників передавання та споживання електроенергії за переліком згідно із зразком, установленим Додатком 5, що є невід'ємною частиною цього договору;

- добових показань лічильників, згідно з визначеним переліком точок обліку, знятих на 24 годину доби;

- щоденної звітності (макет 30900) тощо.

Регламентований доступ до БД АСКОЕ споживача ПНТ має відбуватися автоматично або за запитом Товариства та забезпечувати отримання інформації згідно із зразками, встановленими Додатком 5, Додатком 6, макетом 30900".

Пункт 4.5 Договору: "4.5. У разі виходу з ладу приладів диференційованого погодинного) обліку споживання електроенергії (складових вимірювального комплексу) точці обліку споживача ПНТ використовуються дублюючі прилади диференційованого (погодинного) обліку (складові вимірювального комплексу), а в разі їх відсутності визначення обсягів споживання у таких точках обліку споживача здійснюється за середньодобовим графіком споживання електроенергії п'яти попередніх робочих днів (до моменту виходу з ладу приладів обліку споживання), про що ПНТ повідомляє Товариство негайно. ПНТ зобов'язаний протягом трьох робочих днів з моменту виходу з ладу приладів обліку споживання, але не пізніше ніж на дату подання на погодження Товариству Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ на наступний місяць, відновити диференційний (погодинний) облік і письмово повідомити про це Товариство. До отримання письмового підтвердження про відновлення диференційного (погодинного) обліку та причини виходу з ладу системи погодинного обліку Товариство не погоджує Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ на наступний місяць".

Підпункт 4 пункту 5.1 Договору: " 4) відмовити ПНТ у погодженні Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ на наступний розрахунковий період у разі:

- виникнення заборгованості ПНТ за послуги з передачі електричної енергії та/або додаткові (інформаційні) послуги, а також за іншими умовами цього Договору;

- наявності у споживача безоблікового споживання електричної енергії".

Підпункт 2 пункту 6.2 Договору: " 2) забезпечити при виконанні ПНТ умов цього договору передачу електроенергії, що належить ПНТ, до споживачів згідно з Додатком 1, які уклали договори купівлі-продажу електроенергії з ПНТ;".

Підпункт 8 пункту 6.2 Договору: " 8) проводити зчитування та збір фактичних даних про погодинне споживання електричної енергії споживачами ПНТ, а також формування та передачу в ДП "Енергоринок" до 10-00 даних про погодинні обсяги купівлі ПНТ електричної енергії на Оптовому ринку з урахуванням обсягів її власного виробництва та нормативних технологічних витрат електроенергії в мережах Товариства (макет 30900).".

Підпункт 4 пункту 6.3 Договору: " 4) у разі зняття показів споживання електричної енергії ПНТ або безпосередньо споживачем:

- щоденно надавати до Товариства до 9-00 години електронною поштою та до 9-30 години нарочно за підписом уповноваженої особи споживача ПНТ та ПНТ і скріплені печаткою дані погодинного споживання електроенергії кожним споживачем ПНТ та обсяги власного виробництва електроенергії за попередню добу;

- до 10-00 години 11, 21 числа розрахункового місяця та до 10-00 години 1 числа місяця, наступного за розрахунковим, надавати до Товариства факсимільним зв'язком завірені підписом керівника та печаткою ПНТ дані про фактичне споживання електроенергії споживачами відповідно за 10, 20 діб та місяць;".

Підпункт 9 пункту 6.3 Договору: " 9) виконувати всі оперативні команди та розпорядження диспетчера Товариства (через диспетчера ПНТ) щодо керування електроустановками споживачів (субспоживачів) ПНТ;".

Підпункт 10 пункту 6.3 Договору: " 10) у разі невиконання ПНТ п. 2.4 цього Договору постачальником електричної енергії споживачу(ам) ПНТ або ПНТ як споживачу стає Товариство в обсязі різниці між заявленою та фактично спожитою кількістю електричної енергії.".

Пункт 10.1 Договору: " 10.1. Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2014 року.".

Пункт 11.2 Договору: " 11.2. Невід'ємними частинами цього Договору є такі додатки:

Додаток 1. Перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ.

Додаток 2. Перелік робіт, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ, та розмір плати за надання інформаційних послуг.

Додаток 3. Акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін.

Додаток 4. Перелік розрахункових точок обліку.

Додаток 5. Перелік інформації, яка передається з АСКОЕ Споживача (субспоживача) ПНТ.

Додаток 6. Акт зняття показань розрахункових лічильників.".

Отже, зі змісту договору та протоколу розбіжностей судом встановлено, що додатки, направлені позивачем відповідачу з договором, як невід'ємна його частина та на які містить посилання договір (зокрема у спірних пунктах), та в яких мав бути наведений конкретний перелік кінцевих споживачів та їх адрес та інша істотна інформація договору, не заповнені та не містять конкретної інформації, ні щодо переліку споживачів, які отримують електроенергію, ні щодо переліку робіт, які входять до складу додаткових (інформаційних) послуг ПНТ та їх вартості, ні щодо переліку розрахункових точок обліку, тощо. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що при погоджені сторонами умов договору, такі його умови, як перелік споживачів, які отримують електроенергію від ПНТ та їх адреси, перелік розрахункових точок обліку, перелік інформації, яка передається з АСКОЕ споживача (субспоживача) ПНТ, тощо сторонами взагалі не узгоджувалися, а отже і в цій частині, і в цілому сторонами не було визначено всіх істотних умов договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Згідно з частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Враховуючи встановлені судом обставин, суд дійшов висновку, що сторонами при укладанні договору № 583 - 14 від 23.04.2014 не були дотримані вимоги щодо узгодження саме істотних умов договору в порядку, передбаченому ст. ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст. 638 ЦК України та Порядку доступу постачальників електричної енергії за неврегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж.

Для того щоб договір юридично відбувся, сторони повинні узгодити всі його істотні умови. Якщо в такому двосторонньому правочині відсутня хоча б одна істотна умова, весь договір є неукладеним, тобто таким, що взагалі не відбувся, а отже, він не може породжувати господарські зобов'язання.

За викладених обставин, у суду відсутні підстави стверджувати, що сторонами взагалі викладалися істотні умови договору, а отже заперечення (розбіжності) сторін щодо окремих умов договору не можуть бути узгоджені судом, адже, як встановлено судом, істотні умови договору взагалі не визначалися сторонами, що виключає задоволення позовних вимог судом, оскільки господарський суд при вирішенні спору не може виходити за межі своєї компетенції та самостійно визначати істотні умови договору, які не були визначені сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що не задоволення позовних вимог за цим позовом не призводить до обмеження прав сторін на вирішення переддоговірного спору, оскільки відповідач не позбавлений права на звернення до суду з позовом про спонукання до укладення договору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.02.15.

Головуючий суддя Г. П. Бондаренко

Суддя П. І. Паламар

Суддя Р. Б. Сташків