Ухвала суду № 42710044, 10.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15588/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2014 року №0009702208 та №0009712208, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003» (надалі - позивач або ТОВ «Тріада 2003») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.09.2014 року №0009702208 та №0009712208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Тріада 2003» щодо підтвердження господарських відносин платника податків з ТОВ «Аквілон Союз», ТОВ «Кассарос», ТОВ «Логістікс Плюс» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року та ТОВ «Скандік Хорека» за період з 01.12.2013 року по 30.06.2014 року, у зв'язку з чим складено акт від 09.09.2014 року №425/1-22-08-32302926.

За результатами вищезазначеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про наступні порушення податкового законодавства з боку ТОВ «Тріада 2003»:

пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) при взаєморозрахунках з ТОВ «Аквілон Союз», ТОВ «Кассарос», ТОВ «Логістікс Плюс», ТОВ «Скандік Хорека», що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 88 280,00 грн., в тому числі по звітних періодах: 2012 рік в сумі 10 360,00 грн., 2013 рік в сумі 77 920,00 грн.

п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) при взаєморозрахунках з ТОВ «Аквілон Союз», ТОВ «Кассарос», ТОВ «Логістікс Плюс», ТОВ «Скандік Хорека», що призвело до заниження податку на додану вартість в загальній сумі 166 102,00 грн., в тому числі по періодах: за листопад 2012 року у сумі 13 050,00 грн., за лютий 2013 року у сумі 7 500,00 грн., за березень 2013 року у сумі 30 000,00 грн., за жовтень 2013 року у сумі 39 600,00 грн., за листопад 2013 року у сумі 23 405,00 грн., за грудень 2013 року у сумі 5 580,00 грн., за січень 2014 року у сумі 26 667,00 грн., за лютий 2014 року у сумі 1 233,00 грн., за квітень 2014 року у сумі 19 067,00 грн.

На підставі вищевикладеного ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 24.09.2014 року:

№0009702208, яким ТОВ «Тріада 2003» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 166 102,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 41 526,00 грн.;

№0009712208, яким ТОВ «Тріада 2003» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 88 280,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22 070,00 грн.

Вважаючи вказані вище податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а придбані послуги використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став факт виявлених відповідачем порушень податкового законодавства з боку позивача при взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Аквілон Союз», ТОВ «Кассарос», ТОВ «Логістікс Плюс», ТОВ «Скандік Хорека».

Згідно матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Аквілон Союз» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №03-18/13т від 18.03.2013 року, згідно умов якого сторони погодили, що Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність Покупцеві товар, визначений в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються специфікацією, що є невід'ємним додатком до Договору.

Покупець оплачує поставлений Продавцем товар за ціною, передбаченою у специфікації за кожну одиницю товару. Загальна сума Договору складається з сум, вказаних у видаткових накладних до даного Договору (п. 3.1 та п. 3.2 договору №03-18/13т від 18.03.2013 року).

У відповідності до специфікації №1 від 23.10.2013 року до договору купівлі-продажу №03-18/13т від 18.03.2013 року, сторони погодили, що Продавець передає, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за наступними характеристиками: піддон дерев'яний 1200 мм х 800 мм із зазначенням, що вартість піддону дерев'яного складає 44,00 грн. за одну штуку на умовах самовивозу.

Згідно специфікації №1 від 18.03.2013 року до договору купівлі-продажу №03-18/13т від 18.03.2013 року, сторони погодили, що Продавець передає, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за наступними характеристиками: піддон дерев'яний 1200 мм х 800 мм із зазначенням, що ціна встановлюється за домовленістю.

На підтвердження реальності (товарності) фінансово-господарської операції, здійсненої на підставі вищезазначеного договору, позивачем долучено до матеріалів справи копії наступних документів:

- видаткових накладних (№0301-01 від 03.01.2014 року на суму 65 000,00 грн., №1402-02 від 14.02.2014 року на суму 65 000,00 грн.);

- податкових накладних (від 29.03.2013 року №5 на суму 130 000,00 грн.);

- товарно-транспортні накладні (№03 від 03.01.2014 року, №64 від 14.02.2014 року).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Кассарос» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №905-г від 05.09.2013 року, згідно умов якого сторони погодили, що Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передавати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2 Договору (надалі іменується «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначають специфікацією (надалі іменується «специфікація»), що є невід'ємним додатком до Договору.

Покупець оплачує поставлений Продавцем товар за ціною, передбаченою у специфікації за кожну одиницю товару. Загальна сума Договору складається з сум, вказаних у видаткових накладних до даного Договору (п. 3.1 та п. 3.2 договору №905-г від 05.09.2013 року).

У відповідності до специфікації №1 від 05.09.2013 року до договору купівлі-продажу №905-г від 05.09.2013 року, сторони погодили, що Продавець передає, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за наступними характеристиками: гофроящик 553х362х162 в комплекті та гофрокартон в асортименті із зазначенням, що вартість продукції визначається у видатковій накладній на кожну окрему партію.

В підтвердження реальності (товарності) фінансово-господарської операції, здійсненої на підставі вищезазначеного договору, позивачем надано суду копії наступних документів:

- рахунків-фактур (№СФ-1610-03 від 16.10.2013 року на суму 59 520,00 грн., №СФ-2110-01 від 21.10.2013 року на суму 59 520,00 грн., №СФ-2410-01 від 24.10.2013 року на суму 59 280,00 грн., №СФ-2810-01 від 28.10.2013 року на суму 59 280,00 грн., №СФ-1811-02 від 18.11.2013 року на суму 59 520,00 грн., №СФ-2611-01 від 26.11.2013 року на суму 59520,00 грн., №СФ-2711-01 від 27.11.2013 року на суму 21 390,00 грн.);

- видаткових накладних (№1610-03 від 16.10.2013 року на суму 59 520,00 грн., №2110-01 від 21.10.2013 року на суму 59 520,00 грн., №2410-01 від 24.10.2013 року на суму 59 280,00 грн., №2810-01 від 28.10.2013 року на суму 59 280,00 грн., №1811-02 від 18.11.2013 року на суму 59 520,00 грн., №2611-01 від 26.11.2013 року на суму 59 520,00 грн., №2711-01 від 27.11.2013 року на суму 21 390,00 грн.);

- податкових накладних (від 16.10.2013 року №148 на суму 59 520,00 грн., від 21.10.2013 року №174 на суму 59 520,00 грн., від 24.10.2013 року №195 на суму 59 280,00 грн., від 28.10.2013 року №201 на суму 59 280,00 грн., від 18.11.2013 року №76 на суму 59 520,00 грн., від 26.11.2013 року №145 на суму 59 520,00 грн., від 27.11.2013 року №151 на суму 21 390,00 грн., від 25.12.2013 року №174 на суму 33 480,00 грн.);

- товарно-транспортні накладні (№91 від 16.10.2013 року, №110 від 21.10.2014 року, №117 від 24.10.2013 року, №121 від 28.10.2014 року, №156 від 18.11.2013 року, №173 від 26.11.2013 року, №174 від 27.11.2013 року).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Логістікс Плюс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №11-02то від 11.11.2012 року, зі змісту якого вбачається, що Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передавати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2 Договору (надалі іменується «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначають специфікацією (надалі іменується «специфікація»), що є невід'ємним додатком до Договору.

Покупець оплачує поставлений Продавцем товар за ціною, передбаченою у специфікації за кожну одиницю товару. Загальна сума Договору складається з сум, вказаних у видаткових накладних до даного Договору (п. 3.1 та п. 3.2 договору №11-02то від 11.11.2012 року).

Згідно специфікації №1 від 05.11.2012 року до договору №11-02то від 11.11.2012 року, сторони погодили, що Продавець передає, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за наступними характеристиками: піддон дерев'яний 1200 мм х 800 мм із зазначенням, що вартість піддону дерев'яного складає 45,54 грн. за одну штуку на умовах DDU.

На підтвердження реальності (товарності) фінансово-господарської операції, здійсненої на підставі вищезазначеного договору, позивачем надано суду копії наступних документів:

- видаткових накладних (№12/11-02 від 12.11.2012 року на суму 59 202,00 грн., №13/03-02 від 13.03.2013 року на суму 68 310,00 грн., №23/10-01 від 23.10.2013 року на суму 45 788,00 грн.);

- податкових накладних (від 12.11.2012 року №6 на суму 59 202,00 грн., від 16.11.2012 року №12 на суму 19 098,00 грн., від 05.02.2013 року №4 на суму 45 000,00 грн., від 07.03.2013 року №6 на суму 50 000,00 грн.);

- товарно-транспортні накладні (№593 від 13.03.2013 року, №832 від 23.10.2013 року).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Скандік Хорека» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №0114тара від 14.01.2014 року, згідно умов якого вбачається, що Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передавати у власність Покупцеві товар, визначений у п. 1.2 Договору (надалі іменується «товар»), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначають специфікацією (надалі іменується «специфікація»), що є невід'ємним додатком до Договору.

Покупець оплачує поставлений Продавцем товар за ціною, передбаченою у специфікації за кожну одиницю товару. Загальна сума Договору складається з сум, вказаних у видаткових накладних до даного Договору (п. 3.1 та п. 3.2 договору №0114тара від 14.01.2014 року).

Згідно специфікації №1 від 14.01.2014 року до договору №0114тара від 14.01.2014 року, сторони погодили, що Продавець передає, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за наступними характеристиками: гофроящик 553х362х162 в комплекті та наклейки інформаційні самоклейкі.

На підтвердження реальності (товарності) фінансово-господарської операції, здійсненої на підставі вищезазначеного договору, позивачем надано суду копії наступних документів:

- видаткових накладних (№2301-01 від 23.01.2014 року на суму 59 400,00 грн., №2701-01 від 27.01.2014 року на суму 59 400,00 грн., №2602-01 від 26.02.2014 року на суму 48 600,00 грн., №1604-02 від 16.04.2014 року на суму 48 600,00 грн.);

- податкових накладних (від 23.01.2014 року №3 на суму 59 400,00 грн., від 27.01.2014 року №5 на суму 59 400,00 грн., від 31.01.2014 року №12 на суму 41 200,00 грн., від 26.02.2014 року №22 на суму 7 400,00 грн., від 08.04.2014 року №5 на суму 114 400,00 грн.,);

- товарно-транспортні накладні (№19 від 23.01.2014 року, №25 від 27.01.2014 року, №38 від 26.02.2014 року, №91 від 16.04.2014 року).

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, згідно наявних у матеріалах справи копій видаткових накладних (зокрема, №1604-02 від 16.04.2014 року, №0301-01 від 03.01.2014 року, №1402-02 від 14.02.2014 року, №12/11-02 від 12.11.2012 року, №13/03-02 від 13.03.2013 року на, №23/10-01 від 23.10.2013 року) останні, або ж взагалі не містять інформації щодо особи, яка з боку позивача, брала участь у здійсненні вищезазначених фінансово-господарських відносин, або не дає змогу ідентифікувати дану особу, або на підтвердження наявності в осіб, які у зазначених вище видаткових накладних вказані в якості осіб, повноважень на прийняття товарно-матеріальних цінностей, позивачем суду не надано, з урахуванням того, що ухвалою суду від 15.10.2014 року від позивача витребовувалися докази наявності у представників позивача повноважень на отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів ТОВ «Аквілон Союз», ТОВ «Кассарос», ТОВ «Логістікс Плюс», ТОВ «Скандік Хорека» за оспорюваними фінансово-господарськими операціями (належним чином завірену копію витягу з журналу виданих довіреностей). При цьому, іншого позивачем не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Крім того, судом першої інстанції вірно зауважено, що задекларований позивачем розмір податкового кредиту, який сформований за результатами фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Кассарос» та ТОВ «Скандік Хорека» є більшим, аніж розмір поставленого товару, у відповідності до наявних у матеріалах справи видаткових накладних.

Товарно-транспортні накладні №91 від 16.10.2013 року, №110 від 21.10.2014 року, надані позивачем в якості доказів транспортування поставлених ТОВ «Кассарос» за перевіряємий період товарів, містять розходження з відповідними видатковими накладними щодо кількості поставленого (транспортованого) товару.

Однак, в підтвердження подальшої реалізації товарів (робіт/послуг), поставлених (виконаних/наданих) ТОВ «Аквілон Союз», ТОВ «Кассарос», ТОВ «Логістікс Плюс», ТОВ «Скандік Хорека» за перевіряємий період, позивачем не надано відповідних доказів та не зазначено причин неможливості їхнього подання, а, отже, не підтверджено наявності у позивача розумної економічної причини (ділової мети) за результатами вказаних фінансово-господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріада 2003» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 16.02.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.