Постанова № 42710009, 03.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 127/18051/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Прокопчук А. В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Ватаманюк Р.В.

судді: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену надбавку до пенсії підвищення щомісячного грошового утримання як учаснику бойових дій в розмірі на 150 % мінімальної пенсії за віком з 23.12.2010 року, визнати частково недійсним розпорядження № 145762 від 01.01.2014 року; від 28.05.2014 року; від 22.07.2014 року в частині призначені пенсії як учаснику бойових дій в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької від 16.10.2014 року позов задоволено частково: визнано частково недійсними розпорядження № 145762 від 01.01.2014 року, від 28.05.2014 року, від 22.07.2014 року начальника управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області в частині визначення призначеної ОСОБА_2 пільги у вигляді підвищення "Служба в армії, виконання національного обов'язку" та нарахування підвищення щомісячного довічного грошового утримання учаснику бойових дій відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції законів від 05.10.2005 року № 2939-VI (2939-15) в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_2 підвищення щомісячного довічного грошового утримання, як учаснику бойових дій, відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції законів №458/95-ВР від 23.11.1995 року, № 488/95-ВР від 22.12.1995 року) в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20.02.2014 року по час ухвалення постанови. Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явилися, хоча про час, дату і місце апеляційного розгляду були належним чином повідомлені відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом І інстанції, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідченням Серії АА № 399680, та має право на пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку та виплати недорахованої суми щомісячного підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, згідно зі ст.ст. 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для здійснення перерахунку у зв'язку з тим, що позивачу виплачується підвищення до пенсії в розмірі, визначеному Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 09.11.1993 року пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком (в редакції, що діяла до змін внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 05.10.2005р. до 01.07.2006 р.).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 01.07.2006 року, частина 4 статті 12 цього Закону викладена в новій редакції у відповідності до якої починаючи з 1 липня 2006 року, пенсії учасникам бойових дій або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки з 1 липня 2006 року, пенсії учасникам бойових дій або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дана норма набрала чинності з 01 липня 2006 року, а відтак, право на виплату підвищення до пенсії у розмірі 150 % позивач мав до 1 липня 2006 року.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідач правомірно здійснював нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 25 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно з положенням ст. 19 Конституції України.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - скасувати та прийняти нову.

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.