Ухвала суду № 42709961, 10.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2610/3926/12 Головуючий у 1-й інстанції: Волошин В.Ю. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Романчук О.М., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

позивача та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_6, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року залишено без руху заяву ОСОБА_2 про зміну порядку виконання постанови цього суду від 27 червня 2012 року і надано строк для усунення недоліків заяви до 29 грудня 2014 року.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій просять її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду вищевказаної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що заява про зміну порядку виконання судового рішення не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року зобов'язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постановою суду законної сили, розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_2, ОСОБА_6 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, загальною площею 0.2768. га, за нормами визначеними ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_2 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_6 від 06 червня 2005 р. про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га. за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин ОСОБА_2 і ОСОБА_6 в домоволодінні АДРЕСА_1; стягнуто з бюджету м. Києва, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на користь ОСОБА_2, ОСОБА_6 судовий збір в розмірі по 01 /одній / грн. 70 коп. на кожного.

Указане судове рішення залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, і набрало законної сили в зазначений день.

19 грудня 2014 року ОСОБА_2 подано до місцевого суду заяву, в якій останній, керуючись положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, просив змінити порядок виконання згаданої вище постанови Шевченківського районного суду м. Києва шляхом зазначення боржником Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) замість перейменованого Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Залишаючи без руху вказану заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що така не відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим, на підставі статті 108 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Обговорюючи такі висновки, судова колегія зазначає, що згідно частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Стаття 106 Кодексу адміністративного судочинства України містить перелік вимог до позовної заяви.

Пунктом 4 частини 1 цієї норми визначено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Аналізуючи приведені норми, колегія суддів доходить висновку, що вони стосуються вирішення питання прийняття до розгляду позовної заяви, а не заяви, яка подається в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, адміністративно-процесуальним законодавством не передбачено можливості суду залишити без руху заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Зі змісту частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, може звернутися до адміністративного суду першої інстанції із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Відповідне питання може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно частини 2 приведеної норми суд розглядає питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Аналіз приведених норм свідчить про те, що особи, які беруть участь у справі, наділені правом звернутись до адміністративного суду із заявою про зміну порядку виконання судового рішення. У такому разі ці особи на власний розсуд обирають порядок виконання судового рішення, яким, за їх переконанням, слід було б замінити порядок виконання, встановлений судом. Приписи частини 2 статті 263 КАС України зобов'язують суд розглянути відповідну заяву і встановлюють строк, у який така має бути розглянута.

Відтак, приведені норми не передбачають можливості неприйняття до розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення, навіть, за умови наявності в такій певних недоліків. Недоліки даної заяви можуть бути усунуті в ході її розгляду за участю заявника.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для залишення без руху заяви ОСОБА_2

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Отже, при постановленні оскаржуваної ухвали суд допустився порушень норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до місцевого суду для продовження розгляду на підставі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254, 263 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.М. Романчук суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 16 лютого 2015 року)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Романчук О.М

Шелест С.Б.