Постанова № 42709779, 10.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року 16 год. 14 хв. 810/6599/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: Крисюк М.М.,

представника відповідача: Макаренка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація»доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація» (далі - ПрАТ «Агробудмеханізація» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Бориспільська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 29.08.2014 №0005612220.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини щодо придбання робіт між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикломен-Н» (далі - ТОВ «Цикломен-Н») мали реальний характер - роботи виконано, прийнято й оплачено позивачем. Зазначені факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2015 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.02.2015 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПрАТ «Агробудмеханізація», ідентифікаційний код 13708491, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 76-А, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 14.05.1996. Як платник податків позивач узятий на облік з 10.06.1992 за №176-04 та з 01.08.1997 зареєстрований платником податку на додану вартість, про що Бориспільською ОДПІ видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №1003188.

Видами економічної діяльності ПрАТ «Агробудмеханізація» є будівництво житлових і нежитлових будівель; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт.

15 серпня 2014 року посадовою особою Бориспільської ОДПІ на підставі наказу від 12.08.2014 №562 та повідомлення від 12.08.2014 №364 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Агробудмеханізація» з питань дотримання вимог податкового законодавства за господарськими операціями з ТОВ «Цикломен-Н» (код за ЄДРПОУ 38150285) за період з 01.02.2014 по 28.02.2014.

За результатами перевірки складений акт від 18.08.2014 №423/22-20/13708491 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2014 року на суму 389306,67 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання робіт у ТОВ «Цикломен-Н».

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач зазначив, що позивачем до перевірки не надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі, податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит, за наведеними операціями.

Крім цього, відповідач зазначив, що у ході проведення перевірки не встановлено факту реального здійснення господарської операції з придбання будівельних робіт у ТОВ «Цикломен-Н» з урахуванням відсутності у контрагента управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такої операції.

Зважаючи на зазначені обставини, посадова особа Бориспільської ОДПІ дійшла висновку, що сума податку на додану вартість, сплачена позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Цикломен-Н», включена до податкового кредиту безпідставно.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Бориспільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2014 №0005612220, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 583961,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 389307,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 194654,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

В силу положень пункту 44.1 статі 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до перевірки не надано документів щодо підтвердження виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та правильності формування податкового кредиту за лютий 2014 року, а саме: податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, головні книги, журнали-ордери, картки рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», №681 «Розрахунки по авансам отриманих», №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», №№641 «Розрахунки по податкам», №643 «Податкові зобов'язання», №681 «Розрахунки по авансам отримання», тощо.

Представник позивача вказаної обставини не заперечував. Разом з цим зазначив, що первинні документи, складені у ході виконання ТОВ «Цикломен-Н» на користь позивача будівельних робіт, були у нього викрадені, про що ним повідомлено правоохоронні та податковий органи.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, про викрадення документів позивач повідомив податковий орган листом від 24.04.2014 №14, який отримано адресатом у цей же день, про що свідчить дата на штемпелі вхідної кореспонденції (а.с.181). Відтак, враховуючи приписи пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, граничний термін відновлення позивачем первинних документів сплинув 24.07.2014.

Тобто, на день проведення перевірки, а саме, 15.08.2014, позивач був зобов'язаний відновити втрачені документи та надати їх в розпорядження перевіряючому, однак, позивачем вимоги пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України не виконані.

Крім цього, позивач не відновив викрадені документи і на дату звернення до суду із даним позовом - 26.11.2014.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Враховуючи приписи вказаних норм законодавства та беручи до уваги, що позивачем не надано жодних доказів надання податковому органу первинних документів, як під час проведення перевірки так і у процесі розгляду податковим органом скарг позивача, суд дійшов висновку про правомірність висновку відповідача про відсутність у позивача первинних документів, у тому числі податкових накладних, що підтверджують показники податкового кредиту, сформованого за результатами господарських операцій з ТОВ «Цикломен-Н».

З метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, суд витребував у позивача письмові пояснення щодо суті господарських операцій ПрАТ «Агробудмеханізація» з ТОВ «Цикломен-Н» та їх документальне підтвердження, зокрема, належним чином засвідчені копії договорів та первинних фінансово-господарських документів, складених у ході їх виконання.

На виконання вимог суду, позивачем до матеріалів справи надано: договори підряду, акти приймання наданих послуг (робіт) за лютий 2014 року, загальний журнал робіт, журнал бетонних робіт та акти огляду прихованих робіт (а.с.93-122, 157- 177).

Так, з наданих позивачем документів судом встановлено, що між замовником - ПрАТ «Агробудмеханізація» та виконавцем - ТОВ «Цикломен-Н» було укладено договір підряду від 03.02.2014 №31/04-2014, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника, з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника комплекс ремонтних робіт на об'єкті замовника в м. Переяслав-Хмельницький, Київської області, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Як зазначив позивач, залучення ТОВ «Цикломен-Н» до виконання капітального ремонту виробничих приміщень корпусу №6 площею 2919,6 м2, чотири поверхи, які знаходяться за адресою: проспект Червоноармійців, 2, м. Переяслав-Хмельницький, Київська область, було обумовлено виконанням позивачем господарських зобов'язань перед замовником робіт ТОВ «Костал Україна», на підтвердження чого надав договір генерального підряду на капітальний ремонт від 01.09.2013 №20130813/134/04-2013.

Статтею 8 договору від 01.09.2013 №20130813/134/04-2013 встановлено, що генпідрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників, за умови, що їх кандидатури та умови договірних відносин погодженні замовником. Погодження фіксується шляхом здійснення відбитку печатки та підпису керівника замовника на договорі субпідряду.

Однак, позивачем не надано суду жодних доказів погодження замовником ТОВ «Костал Україна» залучення субпідрядника - ТОВ «Цикломен-Н» до виконання робіт, як то передбачено статтею 8 договору оскільки наявний у матеріалах справи договір підряду від 03.02.2014 №31/04-2014, не містить відбитків печатки та підпису керівника замовника - ТОВ «Костал Україна».

Крім цього, позивачем не надано суду податкових накладних, складених за результатами господарських операцій ТОВ «Цикломен-Н», доказів оплати робіт, кошторис ремонтних робіт, тощо.

Суд не приймає до уваги, як доказ виконання ремонтних робіт саме ТОВ «Цикломен-Н», надані акти приймання наданих послуг (робіт) за лютий 2014 року, оскільки, як вбачається з їх змісту, вони мають однакові реквізити, а саме, дата підписання актів - 24.02.2014; номер актів -№1/02.

Водночас, види та обсяги робіт, які в них зафіксовані, є різними. Тобто, наявні відомості є суперечливими.

Суд також не приймає до уваги, як доказ виконання ремонтних робіт саме ТОВ «Цикломен-Н», приєднані позивачем до матеріалів загальний журнал робіт, журнал бетонних робіт та акти огляду прихованих робіт, оскільки перелічені документи не містять жодного доказу погодження їх замовником будівництва та самі по собі не можуть бути доказом товарності означеної операції.

З огляду на зазначене суд констатує факт відсутності у позивача належного документального підтвердження виконання ремонтних робіт саме ТОВ «Цикломен-Н».

Також, позивачем не надано жодних доказів наявності у ТОВ «Цикломен-Н» трудових ресурсів, матеріальних та технічних ресурсів, які необхідні для виконання ремонтних робіт.

За змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Крім цього, відповідно до положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність документального підтвердження показників, які відображені ПрАТ «Агробудмеханізація» у податковій звітності та, як наслідок, про порушення ним вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх рішень не звільняє позивача від обов`язку доказування власних тверджень чи заперечень.

Водночас, за відсутності факту придбання робіт або у разі якщо придбані роботи не призначені для використання у господарській діяльності платника податку та якщо суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Суд вважає, що відсутність у позивача як на дату проведення перевірки, так і станом на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог податкових накладних за господарськими операціями з ТОВ «Цикломен-Н», за період, що підлягав перевірці, є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Із матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 583961,00 грн., та, відповідно, 2 відсотки від них дорівнюють сумі у розмірі 11679,22 грн. А відтак, у даному випадку, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, обмежується 4 розмірами мінімальної заробітної плати, що станом на 1 січня становить суму 4872,00 грн.

Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до платіжного доручення від 20.11.2014 №6419 позивачем сплачено частину судового збору у загальному розмірі 487,20 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Агробудмеханізація» (ідентифікаційний код 13708491) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 лютого 2015 р.