Постанова № 42709648, 10.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа № 920/1666/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І. суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І..

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Зозуль О.Д. за дорученням № НЮ-19 від 02.01.2015 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4527С/1-32) на рішення господарського суду Сумської області від 27 листопада 2014 року у справі

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень", м. Рівне,

до Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство", м. Кролевець Сумської області,

про стягнення 39 030,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27 листопада 2014 року (суддя Левченко П.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Кролевецьке лісомисливське господарство" на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 39030,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 27 листопада 2014 року скасувати і прийняти нове рішення, яким залишити позов без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що позовна заява позивачем подана в порушення вимог ст.315 ГК України та ст. 137 Статуту залізниць України щодо строку позовної давності. Також зазначає, що позивач не мав права складати Комерційний акт, який став підставою для застосування штрафу, оскільки відповідно до ч.1,6 ст. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України № 567/6855 від 08.07.2002 року Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На підставі наведеного позивач просить рішення господарського суду Сумської області від 27 листопада 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Вказує на те, що шестимісячний термін обчислюється, з дня настання події, що стала підставою для подання позову. Оскільки підстава звернення до господарського суду - неправильно зазначена маса у накладній вантажовідправником зафіксована в Актах 01.04.2014 року, позивачем строк позовної давності не пропущено. Також позивач зазначає, що при складанні Комерційного акту АА № 078184/76/10 від 01.04.2014 року по станції Здолбунів та при оформленні розділу «Є» 02.04.14 по станції призначення Рожище позивачем виконано всі вимоги Правил складання актів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 02 лютого 2015 року подав через канцелярію суду клопотання, в якому просить у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, розглянути апеляційну скаргу без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.

Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з залізничної накладної № 32512261 від 30.03.2014 року відповідачем із станції Кролевець Південно-Західної залізниці на адресу ТОВ "Цунамі" станції Рожище відправлено вагон № 68604313, вантаж, а саме: пиловочник всяких порід, маса нетто - 60000 кг, тара - 20500 кг, вантажопідйомність вагону 69000 кг (а.с.9).

З Комерційного акту АА № 078184/76 від 01.04.2014 року вбачається, що працівниками станції Здолбунів Львівської залізниці проведено комісійне зважування маси вантажу на 150 т. залізничних вагах, у вагоні № 68604313 значиться вантаж: пиловочник всяких порід, маса нетто - 60000 кг., тара - 20500 кг., вантажопідйомність вагону - 69000 кг. В дійсності виявлено: маса нетто - 69000 кг., маса брутто - 89500 кг., тара - 20500, тобто більше проти документа на 9000 кг (а.с.10).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати, що складає 39030,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ, обов'язкова двостороння письмова форма угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, зареєстрованим у Мінюсті України 24.11.2000 року за № 863/5084, передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції накладну (комплект перевізних документів) та визначено, які графи комплекту перевізних документів заповнюються вантажовідправником. Так, вантажовідправником заповнюється графа "маса вантажу, визначена відправником".

Статтею 23 Статуту, а також пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що відправник повинен надати станції на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 37 Статуту та п. 5 Правила приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається відправником. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Згідно з 2.3 Правил оформлення перевізних документів, правильність внесених у накладну відомостей своїм підписом підтверджує представник відправника.

Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно статті 24 Статуту, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

У пункті 22 Правил видачі вантажів зазначено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Відповідно до частини шостої статті 37 Статуту, маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно. Така можливість визначення маси певних вантажів не виключає можливість її визначення шляхом зважування.

В даному випадку вантажовідправник (відповідач) має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Однак, залізниця (позивач), користуючись правом, визначеним статтею 24 Статуту, під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб перевірки маси вантажу.

Аналогічна правова позиція Вищого господарського суду України міститься у постановах від 08.11.2012 року у справі № 5006/23/117/2012 та від 06.08.2014 року у справі № 911/866/14.

Також у п. 3.18 у роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", зазначено, що якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, в у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу, згідно підпунктів 6 та 3, пунктів 3.3. та ЗЛ5 даних роз'яснень, стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення.

Згідно до ст. 129 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України заК 334, 28.05.2002 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №567 від 08.07.2002 року Комерційні акти складаються для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу. Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів. Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

З Товарно-транспортної накладної вбачається, що правильність внесених відомостей до вказаної накладної засвідчив своїм підписом представник відправника (відповідача) Глушко Н.В. (графа 55 накладної)( а.с. 9).

Результати контрольного комісійного зважування зафіксовано у комерційному акті АА № 078184/76/10, з якого вбачається, що працівниками станції Здолбунів Львівської залізниці в дійсності виявлено масу нетто 60700 кг., масу брутто 83000 кг, тобто більше проти документа 10700 кг (а.с.10).

У відповідності до п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/ 5083) надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. В даному випадку комісія визначила масу нетто вказаного вантажу, що становить 60000кг/100*0,2%=120 кг.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при складанні Комерційного акту АА № 078184/76/10 від 01.04.2014 року по станції Здолбунів та при оформленні розділу «Є» 02.04.14 по станції призначення Рожище позивачем виконано всі вимоги Правил складання актів. Довідка про те, що станом на 01.04.2014 року начальником станції є Кіяшко В.Г. додано.

При цьому, позивачем не спростовується право відповідача на визначення маси вантажу «умовно».

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначаються у накладній.

У відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати.

Згідно п. 6.2. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України N 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачеві правомірно нараховано штраф у розмірі 39030,00 грн. (а.с. 8),

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволення.

Твердження відповідача про те, що позовна заява позивачем подана в порушення вимог ст..315 ГК України та ст. 137 Статуту залізниць України, колегія суддів сприймає критично з наступних підстав.

Шестимісячний термін позовної давності обчислюється, з дня настання події, що стала підставою для подання позову. Предметом спору у справі є стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу. При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми. Позивачем, як доказ, до позову додано Акт загальної форми за №581 від 01.04.2014 року та комерційний Акт АА№078184/76 від 01.04.2014 року. За таких обставин, підстава звернення до господарського суду виникла 01.04.2014, а позов подано 03.102.2014 року без пропуску строку позовної давності.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст.ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Сумської області від 27 листопада 2014 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27 листопада 2014 року у справі № 920/1666/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 13.02.2015 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Черленяк М.І.