Рішення № 42709426, 10.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.02.15р. Справа № 904/9025/14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Базальт", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 300 660 грн. 96 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Грузинська Я.В., дов. № б/н від 16.01.15р.; Соколов О.О., дов. № б/н від 05.02.15р.;

від відповідача: Головко О.М.., дов. № 225 від 17.12.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Базальт" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" заборгованість в розмірі 1 300 660 грн. 96 коп. відповідно до умов Договору поставки товару №1019 від 27.10.11р. в рахунок погашення заборгованості за простим векселем від 04.06.2014р. № АА0983923.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов зазначив, що позивач в порушення ст. 38 Уніфікованого закону не пред'явив відповідачу спірний вексель для платежу та не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у нього оригіналу векселя і права власності на зазначений цінний папір відповідно до вимог чинного законодавства. Одночасно, позивачем на додано доказів на підтвердження пред'явлення спірного векселя в розрахункову палату. Вважає, що позивачем не доведено належними доказами настання у відповідача обов'язку щодо сплати суми основного боргу та обґрунтованість вимог в цій частині. Просив в позові відмовити.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

27.10.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Базальт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (покупець) укладений договір поставки товару № 1019 (надалі - Договір), у відповідності до умов, викладених в розділах якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, в подальшому - товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і строки поставки товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до даного Договору, що є невід'ємною його частиною (п.1.1 Договору).

За умовами п. 10.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 25.12.13р., даний Договір вступає в силу з моменту фактичного підписання його повноваженими представниками сторін і діє до 31.12.14р., а в частини не виконаних зобов'язань по Договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до 4.1 Договору розрахунок по даному договору здійснюється покупцем шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару і надання постачальником товару.

Додатковими угодами № 1 від 03.01.13р. та № 2 від 08.07.13р. сторони узгодили, зокрема, зміст Специфікацій № № 2, 3 та строки поставки й оплати, визначеного вказаними специфікаціями товару.

17.03.14р. між покупцем та постачальником укладено Додаткову угоду № 6 відповідно до якої, внесено зміни до п. 4.1 даного договору, який викладено в наступній редакції: „Покупець здійснює розрахунок по даному договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, визначених в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Сторони мають право здійснювати взаєморозрахунки з використанням векселів".

На виконання умов Договору та специфікацій позивач поставив відповідачу товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 5 023 322 грн. 40 коп., який був прийнятий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № 1 від 08.01.14р. на суму 1 565 040 грн. 00 коп., № 12 від 17.07.13р. на суму 894 240 грн.00 коп., № 13 від 15.10.13р. на суму 692 042 грн. 40 коп. та № 0104/01 від 01.04.14р. на суму 1 872 000 грн. 00 коп., які наявні в матеріалах справи (а.с. 22-25).

11.04.14р. між позивачем (сторона 1) та відповідачем (сторона 2) укладено Договір щодо прощення боргу, відповідно до п.5 якого, цим договором припиняється цивільне право Сторони 1 вимагати від Сторони 2 грошові кошти у розмірі 123 872 грн. 42 коп. за векселем або та договором від 27.10.11р. № 1019.

30.05.14р. між позивачем (сторона 1) та відповідачем (сторона 2) укладено Договір щодо прощення боргу, відповідно до п.5 якого, цим договором припиняється цивільне право Сторони 1 вимагати від Сторони 2 грошові кошти у розмірі 144 517 грн. 88 коп. за векселем або та договором від 27.10.11р. № 1019.

Відповідно до умов п. 4.1 Договору, в редакції додаткової угоди № 6 від 17.03.14р., в рахунок оплати за фактично поставлений товар за договором від 27.10.11р. № 1019 . відповідач видав позивачу простий вексель № АА 0983923 від 04.06.2014р. на суму 1 445 187 грн. 84 коп., дата платежу якого 30.06.14р., про що сторонами 05.06.14р. складений акт прийому-передачі простого векселя (а.с. 32).

05.06.14р. між позивачем (сторона 1) та відповідачем (сторона 2) укладено Договір щодо прощення боргу, відповідно до п. 5 якого, цим договором припиняється цивільне право Сторони 1 вимагати від Сторони 2 грошові кошти у розмірі 144 517 грн. 89 коп. за векселем або та договором від 27.10.11р. №1019, у зв'язку із чим до вказаного вище векселя внесені зміни реквізитів щодо суми векселя, яка після внесення змін становить 1 300 660 грн. 96 коп. (а.с. 33).

Названий вексель пред'явлений позивачем для оплати відповідачу, що засвідчується двостороннім актом від 05.06.2014р., підписним сторонами та скріпленим печатками підприємств, відповідно до якого держатель простого векселя зобов'язується та погоджується прийняти платіж за векселем у будь-який час до настання строку платежу, який визначений датою 30.06.2014р. (а.с. 34).

У зв'язку із неоплатою відповідачем пред'явленого векселя у визначений строк, позивачем 30.09.14р. на адресу відповідача повторно направлено лист з вимогою підписати акт пред'явлення векселів до сплати та погасити заборгованість в розмірі 1 300 660 грн. 96 коп., який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються, зокрема, Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Законами України "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі".

Разом з тим, вексельні правочини (у тому числі щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Вексель, за яким виникла заборгованість, відповідає всім вимогам вексельного законодавства, він є цінним папером і має вексельну силу.

В контексті викладеного, враховуючи ту обставину, що відповідач не надав доказів проведення платежу за векселем АА 0983923 від 04.06.2014р. на суму 1 300 600 грн. 96 коп., питання про стягнення якої ставиться згідно заявленого позову, господарський суд на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Аналогічне визначення векселя міститься у пункті 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002р. №508, згідно з яким вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Іншими словами вексель являє собою спосіб розрахунків, тобто є грошовим зобов'язанням, яке в силу ст. 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України має виконуватися належним чином.

Згідно з ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця (ст. 76 Уніфікованого закону).

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України "Про обіг векселів в Україні": вексель від імені юридичних осіб підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами.

Суд зазначає, що вексель містить підпис комерційного директора Кучеренко Р.П. та підпис головного бухгалтера Хижняк О.О., які відповідно до виписки з ЄДРЮОФОП від 15.09.14р., наданої відповідачем, внесені до переліку осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності та яким, зокрема, надано право підписання податково - фінансової звітності підприємства відповідача.

Таким чином, вексель серії АА 0983923 від 04.06.2014р. на суму 1 300 660 грн. 96 коп. підписано уповноваженими особами, заповнено з дотриманням усіх вимог законодавства і з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Строк платежу по векселю серії АА 0983923 від 04.06.2014р. - 30.06.2014р.

Як встановлено судом, 05.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Базальт" пред'явило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" прийняло до оплати простий вексель серії АА 0983923 від 04.06.2014р. на суму 1 300 660 грн. 96 коп., про що складено акт пред'явлення векселя до платежу від 05.06.2014р.

Оскільки відповідач, як векселедавець, є прямим боржником, вимоги до нього можуть бути пред'явлені як у строк платежу так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту.

Згідно зі ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат". Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

Відповідно ж до ч.1 ст. 78 Уніфікованого закону: векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Таким чином, норма стосовно трирічного строку позовної давності розповсюджується також на позови до векселедавців.

Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Базальт" звернулося з позовом у даній справі в межах встановленого строку.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства й фактичні обставини справи, господарський суд погоджується з доводами позивача у справі, який вважає наявним з боку відповідача порушення зобов'язання в частині здійснення платежу за векселем АА 0983923 від 04.06.2014р. на суму 1 300 660 грн. 96 коп. та вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Базальт" (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, б. 45, код ЄДРПОУ 32140397) 1 300 660 грн. 96 коп. (один мільйон триста тисяч шістсот шістдесят грн. 96 коп.) основного боргу, 26 013 грн. 22 коп. (двадцять шість тисяч тринадцять грн. 22 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено - 10.02.15р.