Постанова № 42709371, 12.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року Справа № 918/1257/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, В.Харченкарозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку №29 по вулиці Гагаріна в м. Рівне "Наш спільний дім"на постановувід 25.11.2014Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 918/1257/14за позовомЗаступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку №29 по вулиці Гагаріна в м. Рівне "Наш спільний дім"простягнення 9120,31грн,у судове засідання прибули представники:відповідачаМельничук С.В. (дов. від 29.09.2014 № 16),прокурорСуходольський С.М. (посв. від 05.09.2013 № 020273),заслухавши суддю-доповідача - Є.Борденюк, пояснення представника відповідача, прокурора та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради та ТОВ "Рівнетеплоенерго" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №29 по вулиці Гагаріна в м. Рівне "Наш спільний дім" про стягнення 7903,19 грн основного боргу, 407,55 грн пені, 89,8 грн річних, 719,77 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.10.2014 (суддя Н. Політика) позов задоволений з огляду на наступне.

01.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та ОСББ "Наш спільний дім" укладений договір №1292 на постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, підприємство зобов'язується відпускати споживачеві теплову енергію, а споживач, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 1.4 Договору теплова енергія подається споживачу за адресою: вул. Гагаріна, 29.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом згідно з "Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" та даними вказаними у додатку №2 до цього Договору (далі - розрахунковий спосіб).

Сторонами підписаний Додаток № 2 до Договору згідно з яким назва об'єкта надання послуг - ОСББ "Наш спільний дім", загальною площею об'єкта 94,10 кв.м. та максимальним тепловим навантаженням 0,0054 Гкал/год.

Відповідно до п. 4.4 Договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає підприємству звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. У разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №6 від 04.01.2011 "Про тарифи на послуги теплопостачання" визначено, що тарифи на послуги теплопостачання (централізоване опалення, підігрів води), що надаються позивачем для бюджетних установ та інших споживачів, встановлюються в розмірі, визначеному постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 14.12.2010 № 1767 "Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплотрансервіс", згідно з додатком до даного рішення, і вводяться в дію з моменту набрання чинності цієї постанови та коригуються у встановленому порядку.

Згідно з додатком №1 до рішення виконкому від 04.01.2011 № 6 вартість 1 Гкал з ПДВ склала 1056, 96 грн, місячна вартість опалення 1 м.кв. опалювальної площі в опалювальний період - 16, 22 грн.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, при цьому споживач самостійно отримує рахунок.

Згідно з п.5.4 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд зазначив про наступне.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного договору.

Відповідач свої договірні зобов'язання не виконує належним чином, отримані послуги не оплачує у повному обсязі, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість у розмірі 7 903,19 грн, що виникла за січень-липень 2014 року.

Заявлення позивачем до стягнення 407,55 грн пені, 89,8 грн річних та 719,77 грн інфляційних втрат у вказаних сумах є обґрунтованим та арифметично правильним.

При цьому, доводи відповідача про те, що прокурор не мав права звертатися до суду з даним позовом є необґрунтованими, оскільки ТОВ "Рівнетеплоенерго", надаючи послуги теплопостачання, виконує фактично функції держави по забезпеченню життєво-необхідних прав і свобод людини, які гарантовані статтею 48 Конституції України, статтею 293 Цивільного кодексу України, згідно з якими кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, належні, безпечні і здорові умови.

З посиланням на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність присудження до стягнення 7 903,19 грн - основного боргу, 407,55 грн - пені, 89,80 грн - 3% річних, 719,77 грн - інфляційних втрат.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 (колегія суддів: Г.Бучинська, Т. Філіпова, А.Василишин) рішення Господарського суду Рівненської області від 13.10.2014 залишене без зміни з посиланням на наступне.

У матеріалах справи наявні акти про надання послуг, довідки про кількість використаної теплової енергії, що є підтвердженням виконання ТОВ "Рівнетеплоенерго" поставки теплової енергії відповідачу на загальну суму 7 903,19 грн у період з січня по квітень 2014 року.

З довідок про кількість використаної теплової енергії вбачається розбивка за договорами на постачання теплової енергії пропорційно займаній площі, в тому числі і за Договором (94,1 кв.м). Також довідки про кількість використаної теплової енергії засвідчують, що теплова енергія використовується споживачем - ОСББ, а не кожним мешканцем окремо.

Водночас, у матеріалах справи наявні рахунки за послуги з опалення за січень - квітень 2014 року, які виставлені ТОВ "Рівнетеплоенерго" згідно з умовами Договору. Однак докази оплати відповідачем вказаних рахунків у матеріалах справи відсутні.

Претензій щодо зазначення у рахунку невірних сум до оплати або надання послуг теплопостачання не у повному обсязі за спірний період від відповідача в порядку ст.18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не надходило.

Підтримавши мотиви, викладені у рішенні місцевого господарського суду, а також вказавши на зазначене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

При цьому, заявник касаційної скарги, не заперечуючи факту укладення Договору про постачання теплової енергії у адмінприміщення, площею 94,10 кв.м. за адресою м. Рівне, вул. Гагаріна, 29, зазначає про те, що даного приміщення у будівлі гуртожитку не існує, а також про те, що оплата послуг за постачання теплової енергії у дане адмінприміщення має бути здійснена мешканцями будинку пропорційно.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 власники житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі-Закон) визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку створюється, зокрема з метою належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

У розділі 3 статуту ОСББ № 29 по вулиці Гагаріна в м. Рівне "Наш спільний дім" визначено, що майно об'єднання складається з неподільного та загального майна.

Відповідачем не доведена належність адмінприміщення - об'єкта постачання теплової енергії за Договором конкретному мешканцю (мешканцям) будинку та/або третій особі (третім особам). Водночас, з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.12.2012 вбачається належність "Наш спільний дім" на праві колективної власності 285/1000 приміщення за адресою м. Рівне, вул. Гагаріна, 29.

Враховуючи вказане вище, об'єкт постачання теплової енергії за Договором слід відносити до категорії неподільного та загального майна, а тому відповідальною особою за його утримання, згідно з наведеними вище законодавчими положеннями, є відповідач.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що порядок пропорційної оплати мешканцями будинку послуг з утримання вказаного вище об'єкту може бути встановлений внутрішніми документами об'єднання співвласників будинку (стаття 7 Закону) або у договорах між кожним мешканцем будинку та теплопостачальною організацією.

З огляду на зазначене, а також на укладення відповідачем Договору та в подальшому підтвердження ним факту надання позивачем визначених Договором послуг, зокрема, шляхом підписання довідок щодо обсягу використаної теплової енергії, задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог є правомірним.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №29 по вулиці Гагаріна в м. Рівне "Наш спільний дім" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 у справі № 918/1257/14 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

В. Харченко