Ухвала суду № 42709235, 11.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3095/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва (надалі - Позивач, УПФ) звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ «Мостобудівельний загін №73» (надалі - Відповідач, Товариство), в якому просило стягнути з Товариства заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.07.2014 року по 26.09.2014 року в сумі 24891,99 грн..

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що на адресу відповідача направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яким Товариству нарахована та підлягає відшкодуванню сума витрат у розмірі 24891,99 грн. по пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за період з 01.07.2014 року по 26.09.2014 року. Але заборгованість в добровільному порядку Товариством погашена не була.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.1998 року Товариство зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з пошуку відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Товариство перебуває на обліку в органах пенсійного фонду України, як платник страхових внесків, відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно довідкам про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пенсіонери ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які раніше працювали на Товаристві, мають необхідний стаж роботи, зазначений у ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що дає їм право на призначення пільгової пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсії призначені на пільгових умовах зазначеним пенсіонерам за період з 01.07.2014 року по 26.09.2014 року та були виплачені у повному обсязі, що підтверджується відповідними довідками.

З розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з 01.07.2014 року по 26.09.2014 року по пенсіонерам становить: ОСОБА_5 - 2763,02 грн., ОСОБА_6 - 2946,09 грн., ОСОБА_7 - 2566,21 грн., ОСОБА_8 - 22,01 грн..

Отже, за період з 01.07.2014 року по 26.09.2014 року відповідачу зараховано для відшкодування суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 24891,99 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно діючого законодавства Товариство зобов'язано відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій УПФ, а тому позовні вимоги УПФ є повністю обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з приписами п.п.1,2 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами та доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, у тому числі, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до п.6.1 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (надалі - Інструкція) (із змінами та доповненнями) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства, установи, організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на відповідних роботах.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

З вищевикладених законодавчих актів вбачається, що Товариство зобов'язано покривати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №2), що відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є об'єктом оподаткування.

Також, з матеріалів справи вбачається що, позивачем на адресу відповідача були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зазначенням сум липень-серпень 2014 року, по пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення рекомендованого листа.

Отже, УПФ здійснило доставку та виплату пільгової пенсії колишнім працівникам відповідача. Але Товариством не було сплачено заборгованість перед УПФ, яка станом на момент розгляду справи судом першої інстанції складала 24891,99 грн..

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог УПФ та стягнення з Товариства заборгованості в сумі 24891,99 грн., колегія суддів вважає обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи та вимогам закону.

В апеляційній скарзі Товариство не наводить жодних заперечень проти висновків суду першої інстанції про невиконання відповідачем свого обов'язку по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій вищевказаним пенсіонерам.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегія суддів відхиляє з тих підстав, що, по-перше, ці послання не узгоджується з вимогами законодавства, а по-друге, ці посилання не спростовують правильність висновків суду.

На підставі вищевикладеного колегія суддів ввжає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін №73» - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський