Ухвала суду № 42709127, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"10" лютого 2015 р.справа № 186/1955/14-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2014 року в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 у листопаді 2014 року звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просила визнати протиправними дії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 22.05.2014.

Постановою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22 травня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області з заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров'я, яку було залишено без задоволення, оскільки пільговий стаж за наданими документами становить лише 22 роки 28 днів, що не дає права на призначення пенсії за вислугу років.

В обґрунтування відмови УПФУ зазначило, що законні підстави для зарахування періоду роботи на фірмі «Астро-Вет», фірмі «Медея», ТОВ «Девар» до пільгового стажу відсутні, оскільки вказані підприємства не проходили державну акредитацію, а тому не набули офіційного статусу закладу охорони здоров'я.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності відмови Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Положеннями статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 909 від 04.11.1993, до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях.

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відповідно до статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Згідно зі статтею 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я заклади охорони здоров'я підлягають акредитації у випадках та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 15.07.1997, передбачено, що акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров'я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров'я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. Акредитації підлягають всі заклади охорони здоров'я незалежно від форми власності.

Акредитовані заклади вносяться до реєстру акредитованих закладів, що ведеться МОЗ (п. 13 Порядку акредитації закладу охорони здоров'я).

Таким чином юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми набуває статуту закладу охорони здоров'я лише на підставі державної акредитації, а тому до спеціального стажу, що дає право на пенсію відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується період роботи на підприємствах, що офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я.

Як вбачається з матеріалів справи, фірма «Астро-Вет», фірма «Медея», ТОВ «Девар», на яких працювала ОСОБА_2, не проходили державної акредитації, вказані підприємства не включено до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 385 від 28.10.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7180.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Управління Пенсійного фонду України в м. Першотравенську Дніпропетровської області діяло обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2014 року в адміністративній справі № 186/1955/14-а - без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров