Постанова № 42708937, 03.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 лютого 2015 року 810/7221/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання Акопян Е.Н., за участю представників сторін:

від позивача: Писанка А.М.,

від відповідача: Коваль С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" доКиївської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування заявленої митної вартості, ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування заявленої митної вартості від 17.07.2014 №100270004/2014/000080/2 та № 100270004/2014/000079/2 (далі - оскаржувані рішення).

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав. В обґрунтування позовних вимог пояснив, що оскаржувані рішення були прийняті відповідачем за відсутності підстав для зміни заявленої позивачем (декларантом) митної вартості товару та за умов порушення відповідачем процедури такої зміни, визначеної митним законодавством України.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень представник відповідача пояснив, що заявлена позивачем митна вартість не могла бути прийнята до уваги відповідачем через суперечність відомостей в поданих до митної декларації підтверджуючих документах. Також представник відповідача вказав, що, ним не було допущено порушень процедури корегування митної вартості, визначеної митним законодавством України.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також свідка, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який безпосередньо вчиняв дії та приймав рішення, що становлять предмет позову, - суд встановив наступне.

13.02.2013 між позивачем та компанією «Inverso LLP» (Великобританія) був укладений договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 482 (далі - Контракт №482).

16.07.2014 з метою митного оформлення імпорту товару, що надійшов на митну територію України в порядку виконання Контракту №482, а саме: молюск морожений - кальмар гігантський, філе (Frozen Giant Squid llets/Dosidicus Gigas), торговельна марка «CNC S.A.C», виробник «CNC S.A.C», країна виробництва: РЕ (Перу), за митною вартістю 1,3837 доларів США /кг (поставка 482-150), - позивачем було подано відповідачу митна декларація (далі - МД) №100270004/2014/341072.

Також 16.07.2014 з метою митного оформлення імпорту товару, що надійшов на митну територію України в порядку виконання Контракту №482, а саме: філе камбали стрілозубої заморожене (Frozen Arrowtooth Flounder Fillet/Atheresthes Stomias), торговельна марка «Dalian Hongdao Marine», виробник «Dalian Hongdao Marine Products CO., LTD», країна виробництва: CN (Китай), і митною вартістю 1,97 доларів США /кг (поставка 482-131), - позивачем було подано відповідачу митна декларація (далі - МД) №100270004/2014/341070.

На підтвердження задекларованої митної вартості товару, позивачем було надано відповідачу ряд документів, як-то: Контракт №482, рахунки-фактури, страховий поліс тощо. Подані документи позивач вважав достатніми для підтвердження митної вартості товару.

Однак вже 16.07.2014 відповідач повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару по обох вищезазначених митних деклараціях, а саме:

- платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

17.07.2014 позивач надав відповідачу частину запитуваних документів, а саме:

- Комерційну пропозицію від 19.06.2014 б/н;

- Прейскурант (прайс-лист) від 19.06.2014 б/н;

- Копію митної декларації країни відправлення від 25.06.2014 №046-2014-41-016456-01-2-00;

- Експертний висновок №Ц-296 від 16.07.2014.

Щодо ненадання решти документів, позивач вказав відповідачу на неможливість їх подання на момент розмитнення, а також на те, що відомості, які ці документи можуть містити, є у розпорядженні відповідача.

Однак відповідач, вважаючи недостатніми подані додатково позивачем документи, 17.07.2014 виніс оскаржувані рішення, якими визначив нову митну вартість товару, застосувавши при цьому резервний метод.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак оскаржувані рішення були залишені відповідачем в силі.

З пояснень свідка зі сторони відповідача в судовому засіданні, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, слідує, що ним було запитано додатково документи від позивача для підтвердження заявленої митної вартості товару та проведено консультації з приводу митної вартості товару з представником позивача. Однак обставини проведення таких консультацій, їх зміст та будь-які інші деталі консультацій свідок суду не повідомив. Відповідаючи на запитання суду та представників позивача свідок також не зміг пояснити порядок визначення вартості товару, визначеного оскаржуваним рішенням №100270004/2014/000079/2, зокрема свідок не вказав достовірне, офіційне та належне відповідно до митного законодавства джерело відомостей, які були ним взяті до уваги при визначенні середньої ціни за умови застосування резервного методу.

Представник же відповідача в судовому засіданні не спростував належними та допустимими доказами доводи позивача щодо необґрунтованості витребування додаткових документів від позивача, не проведення консультацій (оскільки навіть свідок, який мав би проводити консультацію не повідомив суду ніяких деталей щодо таких консультацій) щодо визначення митної вартості та неможливість застосування інших методів визначення митної вартості окрім резервного методу.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 57 Митного кодексу України регулюється порядок застосування методів визначення митної вартості товару. Зазначеною статтею передбачено наступні правила:

« 1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.»

Відповідачем в судовому засіданні не було ніяким чином доведено факт проведення консультацій з позивачем як передумови для застосування резервного методу, та як передумови для висновків про неможливість застосувати по черзі інших методів, визначених в статті 57 Митного кодексу України, до резервного методу.

За таких умов суд приходить до висновку про порушення відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень вимог статті 57 Митного кодексу України, а відтак - оскаржувані рішення підлягають скасуванню, як протиправні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті Київською міжрегіональною митницею Міндоходів:

- від 17.07.2014 №100270004/2014/000080/2;

- від 17.07.2014 № 100270004/2014/000079/2;

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

4. Копію постанови надіслати сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.