Ухвала суду № 42708876, 05.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 4616/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Гудима Л.Я., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 07.04.2014 року у справі № 155/30/14-а за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу,-

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області в якому просив скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області ВП № 23604769 від 19.12.2013 року про накладення штрафу в сумі 340,00 грн..

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 07.04.2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області про скасування постанови про накладення штрафу відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Горохівського районного суду Волинської області від 07.04.2014 року у справі № 155/30/14-а про відмову у скасуванні постанови державного виконавця Горохівського районного управління юстиції Волинської області про накладення штрафу. Постановити нову постанову, в якій скасувати постанову державного виконавця Горохівського районного управління юстиції Волинської області про накладення штрафу.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що у зобов'язані від 30.10.2013 р. не було вказано яким чином виконати вимоги виконавчого документа. В даному випадку мова йде про перерахунок і виплату державної пенсії. Відповідно до пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік Прикінцеві положення цього Закону доповнені пунктом 4, яким встановлено, що в 2011 році положення ст. 39,50-52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Частиною 2 ст. 14, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах зобов'язань покладених на сторони у справі.

Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції було встановлено, що що 30 жовтня 2013 року начальником відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Матвєєвою Л.M. було зобов'язано ОСОБА_1 в термін до 07 листопада 2013 року направити до вищевказаного відділу повідомлення про виконання зобов'язання щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 жовтня 2010 року та виплачувати в подальшому на підставі положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За невиконання вищевказаного зобов'язання постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції Волинської області Грибок H.A. серії ВП № 23604769 від 19 грудня 2013 року на ОСОБА_1 накладено за ч. 1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" штраф в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до ст.. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 1 статті 3 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Врахувавши вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем, як посадовою особою боржника, безпідставно констатовано поважність причин невиконання судового рішення при тому, що обов'язковим до виконання судовим рішенням обов'язок по нарахуванню та виплаті стягувачу належних йому сум покладено саме на боржника, а не осіб, які забезпечують формування державного бюджету чи забезпечення фінансування певних статей його витрат. При цьому жодних доказів вжиття боржником належних заходів до забезпечення включення до відповідної статті бюджетних витрат необхідних коштів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, не подавалось. Матеріали справи свідчать про невжиття боржником належних заходів для забезпечення фактичного виконання судового рішення.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.. 41, ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Горохівського районного суду Волинської області від 07.04.2014 року у справі № 155/30/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: Л.Я. Гудим

І.В. Глушко