Ухвала суду № 42708629, 11.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15798/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Київський страховий дім» пред'явило позов до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування розпорядження № 2796 від 25.09.2014..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі Доручення на проведення позапланової виїзної перевірки від 10.07.2014 №105/13-14, виданого Т.в.о. Голови Нацкомфінпослуг Поляковим М.А., проведено позапланову виїзну перевірку Товариства код за ЄДРПОУ - 25201716) щодо додержання вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг за період з 22.10.2013 до 14.07.2014. За результатами перевірки складено Акт позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» щодо додержання вимог законодавства у сфері ринків фінансових послуг від 06.08.2014 № 189/13-7 ФП (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки було встановлено наступні порушення: частини двадцятої статті 31 Закону України «Про страхування», відповідно до якої кошти страхових резервів повинні бути представленні активами визначених категорій; пункту 2.4 розділу IV Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 08.10.2009 № 741, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2009 за № 1099/17115, відповідно до якого, до суми прийнятних активів, яка розраховується з метою дотримання нормативу достатності активів, включаються активи в таких обсягах, а саме, акції українських емітентів - не більше 30 відсотків страхових резервів, при цьому акції одного емітента разом не більше 10 відсотків страхових резервів; пункту 1 розділу II Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 08.10.2009 № 741, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2009 за № 1099/17115, відповідно до якого страховик зобов'язаний на будь-яку дату дотримуватися нормативу достатності активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя; пункту 2.3 розділу III Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 8 жовтня 2009 № 741, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2009 за № 1099/17115 в частині обов'язковості відповідності кредитного рейтингу банківської установи, в якій розміщені активи страховика, що включаються до суми прийнятних активів із метою дотримання нормативу достатності активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя, інвестиційному рівню за національною шкалою, визначеною законодавством України. У разі зниження рівня кредитного рейтингу банківської установи, в якій розміщено активи страховика, нижче інвестиційного рівня зазначені активи можуть включатися до суми прийнятних активів у розмірі 75 відсотків їх вартості; пункту 2.11 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.09.2003 за 805/8126, відповідно до якого предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням; частини чотирнадцятої статті 2 Закону України «Про страхування», відповідно до якої предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивачем було подано до відповідача пояснення та заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду Нацкомфінпослуг 25.09.2014 прийняла Розпорядження «Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» № 2796.

Не погоджуючись з прийнятим Розпорядженням від 25.09.2014 № 2796 Позивач звернувся до суду та просить визнати розпорядження протиправним та скасувати.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім» (Позикодавець), з однієї сторони, та фізичними і юридичними особами, з іншого боку, укладено Договори про надання поворотної (строкової) безвідсоткової фінансової допомоги.

Позивач в позовній заяві та апеляційній скарзі наголошує, що фінансова допомога переважно надавалася співробітникам позивача та за рахунок нерозподільного прибутку.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи позивачем не надано докази того, з яких коштів було надано фінансову допомогу (безвідсоткову) фізичним та юридичним особам, також відсутні докази того, що саме фізичні особи, які були Позичальниками, є співробітниками позивача та за які заслуги надавалася фінансова допомога.

Також, колегія суддів звертає увагу, що всі договори, які були укладені між позивачем та юридичними особами, були саме визначені сторонами, як поворотна фінансова допомога (безпроцентна).

Частинами 22, 23 статті 31 Закону України «Про страхування» встановлено, що страховикам забороняється здійснення інших видів кредитної діяльності. Виключенням є використання коштів резервів із страхування життя для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, страховикам заборонено здійснювати кредитну діяльність, окрім випадків, передбачених законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості-фінансових активів.

Статтею 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під проценти.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Згідно з статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання коштів у позику вважається фінансовою послугою.

У відповідності до частини 14 статті 2 Закону України «Про страхування» предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Згідно з пункту 2.11 розділу 2 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 р. N 40, предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Відповідно до преамбул Закону України «Про страхування» та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", дані Закони мають на меті створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

З метою недопущення штучного витоку капіталу шляхом спрямування отриманих від страхувальників страхових платежів на здійснення фінансової діяльності, законодавець обмежив коло дозволених для страховика видів фінансової діяльності.

Колегія суддів зазначає, що страховикам заборонено займатись фінансовою діяльністю, окрім тієї, яка чітко передбачена положеннями законодавства. Надання поворотної фінансової допомоги не належить до видів фінансової діяльності, дозволеної страховику.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.