Постанова № 42708609, 16.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа № 917/17/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

прокурора - Ногіної О.М., посвідчення №008307 від 09.10.2012 року,

1-го відповідача- не з’явився,

2-го відповідача- не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прокурора Гадяцького району Полтавської області (вх. №748 П/1-42) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 12.01.15 у справі № 917/17/15

за позовною заявою Прокурора Гадяцького району, 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 18;

до 1. Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області, 37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Лесі Українки, 2;

2. Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко», 37240, Полтавська область, Лохвицький район, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10

про: визнання недійсними розпорядження Гадяцької районної державної адміністрації, визнання недійсними додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельної ділянки (невитребувані земельні частки (паї); зобов’язання звільнити земельні ділянки сільськогосподарського призначення:

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду від 12 січня 2015 року (суддя Бунякіна Г.І.) позовну заяву повернуто без розгляду.

Прокурор Гадяцького району Полтавської області не погодився з вказаною ухвалою суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

У судове засідання, яке відбулось 11 лютого 2015 року з’явився прокурор, інші сторони своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка першого та другого відповідача, не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступні обставини справи.

06 січня 2015 року від прокурора Гадяцького району Полтавської області до Господарського суду Полтавської області було надано позовну заяву до Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області, та до Приватного акціонерного товариства «Райз-Максимко» про:

1)визнання недійсними розпорядження Гадяцької районної державної адміністрації:

- від 03.04.2014 року №131 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Римарівською сільською радою 18 січня 2013 року за№1;

- від 03.04.2014 року №132 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Ціпківською сільською радою 18 січня 2013 року за №2;

- від 03.04.2014 року №133 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Сватківською сільською радою за№1.

2) визнання недійсними додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельної ділянки (невитребувані земельні частки (паї):

- від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Римарівською сільською радою 18 січня 2013 року за №1, на земельні ділянки загальною площею 38,08 га (невитребувані земельні частки (паї), вартістю 1 031 226,50 грн.;

- від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Ціпківською сільською радою 18 січня 2013 року за №2, на земельні ділянки загальною площею 84,4362 га (невитребувані земельні частки (паї), вартістю 1 885 401,60 грн.;

- від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Сватківською сільською радою за №1, на земельні ділянки загальною площею 172,8914 га (невитребувані земельні частки (паї), вартістю 4 473 368,30 грн.

3)Зобов’язання Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» (код ЄДРПОУ 30382533) звільнити земельні ділянки сільськогосподарського призначення:

- загальною площею 38,08 га, розташовану за межами населеного пункту на території Римарівської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 1 031 226,50 грн.;

- загальною площею 84,4362 га, розташовану за межами населеного пункту на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 1 885 401,60 грн.;

- загальною площею 172,8914 га, розташовану за межами населеного пункту на території Сватківської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 4 473 368,30 грн.,

Втім, ухвалою Господарського суду від 12 січня 2015 року (суддя Бунякіна Г.І.) позовну заяву повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з даною правовою позицією суду першої інстанції прокурор в обґрунтуванні апеляційної скарги наголошує на неправомірності відмови суду у прийнятті позовної заяви, вказуючи на неможливість відмови в прийнятті позовної заяви з підстав надання незасвідчених копій документів - доказів до позовної заяви та вказуючи про пов’язаність та однорідність позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстнації прийнятою з порушенням норм процесуального законодавства враховуючи наступне.

Так судом в основу мотивування повернення позовної заяви було покладено:

1)не засвідчення в належній формі світлокопій документів;

2)об’єднання позивачем в позовній заяві дев’ять вимог немайного характеру, що на думку суду утруднить вирішення спору.

Втім дана правова позиція суду не розділяється колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду враховуючи наступне.

Так судом було наголошено, що не засвідчення в належній формі світлокопій документів є підставою повернення позовної заяви на п.3 ч.1статті 63 ГПКУ та зазначено, що залучені до позову додатки в вигляді світлокопій документів (як докази в обґрунтування вимог) не містять наведених засвідчень в повному обсязі (зокрема відсутня дата посвідчень, дані про посаду, прізвище тощо), а деякі з них взагалі є такими, що неможливо прочитати. Тому ця обставина розцінена судом як не обґрунтування доводів за позовом та відсутність доказів, що дає підстави для повернення позову без розгляду в порядку п. 3 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду наголошує, що у відповідності до положення пункту 3 частини 1 статті 63. Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Тобто положення даної статті передбачає повернення позовної заяви виключно у разі не зазначення та ненадання в позовній заяві доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Дана правова позиція висвітлена також й Вищим господарським судом України в постанові Пленуму від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в якій вказано, що недодержання вимог статей 54, (в якій безпосередньо йдеться мова про зазначення позивачем в позовній заяві доказів , що підтверджують позов ), 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК, щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Втім як вбачається зі змісту матеріалів позовної заяви, прокурором було надано до позовної заяви в якості доказів копії документів (Том 1 а.с.23-63)

Стосовно твердження суду першої інстанції щодо не засвідчення належним чином копій документів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до положення статті 36. Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Торкаючись питання не засвідчення належним чином деяких документів, судом апеляційної інстанції зазначається, що господарський суд не був позбавлений можливості перевірити належність та відповідність даних документів, шляхом їх подальшого витребування.

Дана позиція підтримується й Вищим господарським судом України. Так в Листі від 29.09.2009, № 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», було зазначено, що подання позивачем письмових доказів у незасвідчених належним чином копіях не визначається названим Кодексом як підстава для повернення позовної заяви. Тому господарський суд, прийнявши таку заяву, повинен ухвалою (про порушення провадження у справі або іншою) зобов'язати позивача подати у визначений судом термін оригінали (за необхідності) або належним чином засвідчені копії письмових доказів. У разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, господарський суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Колегія суддів наголошує, що поза увагою суду першої інстанції було залишено приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», яким чітко визначено в межах пункту 3.3, що суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

За таких обставин, вбачається безпідставність повернення господарським судом Полтавської області позовної заяви на підставі п.3 ч.1статті 63 ГПКУ к зв’язку з не засвідчення в належній формі світлокопій документів.

Друга підстава відмови у прийнятті позовної заяви, об’єднання позивачем в позовній заяві дев’ять вимог немайного характеру, що на думку суду утруднить вирішення спору, сприймається колегією суддів як безпідставна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було об’єднано кілька вимог немайнового характеру, а саме:

1) визнання недійсними розпорядження Гадяцької районної державної адміністрації:

- від 03.04.2014 року №131 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Римарівською сільською радою 18 січня 2013 року за№1;

- від 03.04.2014 року №132 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Ціпківською сільською радою 18 січня 2013 року за №2;

- від 03.04.2014 року №133 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Сватківською сільською радою за№1.

2) визнання недійсними додаткові угоди про поновлення договорів оренди земельної ділянки (невитребувані земельні частки (паї):

- від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Римарівською сільською радою 18 січня 2013 року за №1, на земельні ділянки загальною площею 38,08 га (невитребувані земельні частки (паї), вартістю 1 031 226,50 грн.;

- від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Ціпківською сільською радою 18 січня 2013 року за №2, на земельні ділянки загальною площею 84,4362 га (невитребувані земельні частки (паї), вартістю 1 885 401,60 грн.;

- від 03.04.2014 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2012 року, зареєстрованого Сватківською сільською радою за №1, на земельні ділянки загальною площею 172,8914 га (невитребувані земельні частки (паї), вартістю 4 473 368,30 грн.

3) Зобов’язання Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» (код ЄДРПОУ 30382533) звільнити земельні ділянкисільськогосподарського призначення:

- загальною площею 38,08 га, розташовану за межами населеного пункту на території Римарівської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 1 031 226,50 грн.;

- загальною площею 84,4362 га, розташовану за межами населеного пункту на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 1 885 401,60 грн.;

- загальною площею 172,8914 га, розташовану за межами населеного пункту на території Сватківської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 4 473 368,30 грн.

У відповідності до положення статті 58 Господарського процесульного кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно до пункту 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Виходячи з того, що під вимогою розуміється матеріально правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, позивач наділений правом об’єднання в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Враховуючи той факт, що підстава позову являє собою фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, безпосередні вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

За таких обставин, колегія суддів наголошує, що діючим господарським процесуальним законодавством передбачено можливість об’єднання позовних вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, усі три вимоги прокурора є взаємопов'язаними між собою виходячи з підстав виникнення - встановлення правомірності передання в користування земельну ділянку загальною площею 38,08 га, розташовану за межами населеного пункту на території Римарівської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 1 031 226,50 грн.; загальною площею 84,4362 га, розташовану за межами населеного пункту на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 1 885 401,60 грн,загальною площею 172,8914 га, розташовану за межами населеного пункту на території Сватківської сільської ради Гадяцького району, що складається з невитребуваних земельних часток (паїв) вартістю 4 473 368,30 грн; наявністю одних і тих самих сторін спору, підтверджуються одними й тими ж самими доказами.

Крім того твердження суду першої інстанції, що вимога прокурора стосовно зобов'язання повернути вищезазначені земельні ділянки була заявлена передчасною, є не правомірним, оскільки даний висновок суду першої інстанції є по суті правовою оцінкою позовних вимог, яку суд має право здійснити виключно за результатами розгляду справи по суті з ухваленням відповідного судового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставним повернення позовної заяви прокурора з підстав визначених п. 5 ч 1 ст. 63 ГПК України.

З урахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки застосування в даному випадку місцевим господарським судом п.3, 5 частини 1 статті 63 є недоцільним та неправомірним, та у зв'язку з цим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Частиною 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Тому, ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню та відповідно справа № 917/17/15 направленню для подальшого розгляду до господарського суду Полтавської області.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Гадяцького району Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.01.15 у справі № 917/17/15 скасувати.

Справу № 917/17/15 передати на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленомуГосподарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Повний текст постанови складено 16 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.