Постанова № 42708425, 11.02.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Житомир справа № 806/5753/14

час прийняття: 12 год. 20 хв. категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Попової О. Г., суддів: Черноліхова С.В., Панкеєвої В.А.,

за участі секретаря Слісарчука Б.Я.,

за участі позивача ОСОБА_1,

за участі представника відповідача Жиловського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду третьої групи внаслідок травми пов"язаної з виконанням обов"язків війської служби та зобов"язати відповідача призначити йому одноразову грошову допомогу як інваліду третьої групи з 24.01.2013 року внаслідок травми пов"язаної з виконанням обов"язків війської служби згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції Закону України від 03.11.2006 року №328-V у розмірі 27 місячного грошового забезпечення. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, він має право на її отримання, як інвалід ІІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та був звільнений в запас за власним бажанням 29 січня 1999 року і виключений зі списків особового складу військової частини А 1638 09 березня 1999 року (а.с.12).

25 січня 2013 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу була встановлена 3 група інвалідності внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби з 24 січня 2013 року (а.с.10).

З 25 січня 2013 року позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира та має статус інваліда війни.

Встановлено, що 19 червня 2014 року позивач звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою про надання висновку до Міністерства оборони України про можливості виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності пов'язаної з проходженням військової служби, додавши всі необхідні документи.

21 липня 2014 року Житомирським обласним військовим комісаріатом повернуто позивачу надані ним документи без реалізації з посиланням на те, що на день звільнення позивача діяла ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка передбачала державне обов'язкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги.

Не погоджуючись із зазначеними діями Житомирського обласного військового комісаріату ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом щодо визнання протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо відмови від надання висновку про можливості виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України та зобов'язати надати такий висновок (справа № 806/3575/14).

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 року по справі №806/3575/14, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 від надання висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України та зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат в 15-денний строк з дня реєстрації документів подати висновок до Міністерства оборони України щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи внаслідок травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби (а.с.14-15).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2014 року по справі №806/3575/14, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.09.2014 року залишено без змін (а.с.17-18). Вказане рішення набрало законної сили.

На виконання вказаного судового рішення Житомирський обласний військовий комісаріат направив до Міністерства оборони України висновок про можливість виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу.

Листом Міністерства оборони України від 10.12.2014 року №7900 направлено Житомирському обласному військовому комісаріату витяг з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №26 від 20.11.2014 року (а.с.19).

Зазначеним рішення Міністерства оборони України, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразоовї грошової допомоги. Підставою для прийняття зазначеного рішення, стало те, що на день звільнення позивача не існувало правової норми , яка б давала право на отримання одноразової грошової допомоги.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Розділом ІІ цього Закону встановлені права військовослужбовців, зокрема, щодо грошового забезпечення.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі-Порядок) (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, у розмірі 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам 3 групи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 18 листопада 2014 року (реєстраційний номер 42010789).

Відповідно до ч.1 ст. 244 - 2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з військової служби у 1999 році, а інвалідність ІІІ групи внаслідок травми пов'язаної з її проходження отримав з 24 січня 2013 року, що дає йому право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи внаслідок травми пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби з 24.01.2013 року, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов"язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 листопада 2014 №26.

Зобов"язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як інваліду третьої групи з 24.01.2013 року, внаслідок травми пов"язаної з виконанням обов"язків військової служби у розмірі 27 місячного грошового забезпечення згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Судді С.В. Черноліхов,

В.А. Панкеєва

Повний текст постанови виготовлено: 12 лютого 2015 р.