Ухвала суду № 42708285, 11.02.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство

"11" лютого 2015 р.Справа № 922/615/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Юрченко О.А.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області про визнання банкрутом ТОВ "Полімер-Столиця" , код ЄДРПОУ 36566711 за участю:

ініціюючий кредитор - не з'явився

боржник - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Кредитор ДПІ у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадженні у справі про банкрутство ТОВ "Полімер-Столиця" в порядку ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не було задоволено безспірні вимоги кредитора на загальну суму 1431567,69 грн., що підтверджено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.02.2012 р. по справі № 2а-709/12/2670, яка набрали законної сили.

Відповідно до положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна, що затверджено постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. за результатом направлення господарським судом відомостей (конкретної справи про банкрутство, спеціалізації арбітражного керуючого) автоматизованою системою за підписом відповідальної особи було визначено арбітражного керуючого Остапенко Р.В. (№ свідоцтва 168 від 07.02.2013 р.) на посаду розпорядника майна ТОВ "Полімер-Столиця".

Ухвалою господарського суду від 03.02.2015 р. заяву було прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 11.02.2015 р. та зобов'язано арбітражного керуючого Остапенко Р.В. надати суду заяву на участь у справі в якості розпорядника майна. Цією ж ухвалою зобов'язано ініціюючого кредитора надати суду довідку про включення боржника та кредитора до державного реєстру підприємств та організацій станом на 30.01.2015 р. та витяг з ЄДР, оригінали документів доданих до заяви для огляду суду. Зобов'язано боржника у відповідності до ст.13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.11 р.) надати суду відзив на заяву кредитора, в якому викласти заперечення або визнання боргу кредиторів, докази, що підтверджують обставини викладені у відзиві на заяву кредитора. Представити дані про загальну суму заборгованості перед усіма кредиторами з розшифровкою сум боргу по кожному кредитору окремо, довідку про дебіторську заборгованість боржника, дані заборгованості по заробітній платі перед працівниками підприємства, по аліментам, а також заборгованості по податкам, зборам (обов'язковим платежам). Дані про майнові активи боржника, у тому числі дані про грошові кошти, які знаходяться на рахунках боржника, поштові адреси банків і інших фінансових установ. Установчий договір і Статут підприємства, баланси підприємства за 2013-2014 р.р., інші дані про фінансовий стан підприємства. Висновок незалежної аудиторської фірми про фінансовий стан підприємства, перелік та повний опис заставленого майна. Довідку про наявність філій та дочірніх підприємств.

Представники сторін та визначений автоматизованою системою арбітражний керуючий в призначене судове засідання не з'явилися, документів, витребуваних ухвалою суду не надали.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, встановив наступне.

Ініціюючий кредитор, в обґрунтування заяви про порушення справи про банкрутство зазначає, що згідно з п.п. 20.1.34 п. 20.1 статтею 20 Податкового кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року ( із змінами та доповненнями) у подальшому ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Так, заявник вказує, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2012 року у справі № 2а-709/12/2670 за адміністративним позовом ДПІ у Оболонському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер - Столиця" про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують TOB "Полімер - Столиця" в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, з податку на прибуток та з комунального податку у загальному розмірі 1 431 567,69 грн. вимоги ДПІ задоволено в повному обсязі.

Постанова набрала законної сили та на виконання зазначеного рішення від 26.03.2012року виставлено до банку, обслуговуючого боржника інкасові доручення (розпорядження) за № № 300, 301, 302 котрі повернено без виконання згідно п.2.18 Глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004р., в зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, залишок становить 0,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які є підставою для звернення до суду, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили, відповідну постанову органу ДВС про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер, бути підтвердженими виконавчими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника та, які не виконані боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Отже, Закон про банкрутство встановлює єдиний шлях до порушення справи про банкрутство - лише через попереднє відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

На відміну від зазначеного порядку виконання судових рішень для ДПІ законодавством встановлено інший порядок стягнення грошових вимог з податків і зборів (податкового боргу), який не передбачає звернення ДПІ до державної виконавчої служби, якщо боржником є юридична особа.

Як контролюючий орган, за рішенням суду, ДПІ у відповідності до ст. 95 ПК України здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. ДПІ може застосувати арешт майна, може звернутися до суду про стягнення за боржника сум дебіторської заборгованості. Продавати ДПІ може й цілісний майновий комплекс підприємства-боржника. Для виконання судового рішення ДПІ приймає своє рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 ст. 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 ст. 95 ПК України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів з юридичних осіб у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 21.04.99 "Про виконавче провадження". З огляду на це в адміністративних судів відсутні підстави для видачі виконавчих листів про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 КАС України, тому що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме ПК України, а не законодавством про виконавче провадження.

Так, за нормами Закону про банкрутство, податкового законодавства та Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) суд вважає за необхідне зробити висновок, що ДПІ не може бути ініціатором справи про банкрутство. Перешкодою є відсутність виконавчого документа та виконавчого провадження, яке здійснюється державною виконавчою службою.

У відповідності до ст. 19 Конституції України, діє правовий режим, за яким органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також, ст. 34 ГПК України, містить імперативний припис, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, безспірність вимог кредитора повинна підтверджувати відповідна постанова органу ДВС про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора. За відсутності таких доказів, ДПІ не може бути ініціатором справи про банкрутство юридичної особи .

У відповідності до ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а також якщо відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону.

Приймаючи до уваги те, що суд дійшов висновку про відсутність у ініціюючого кредитора правових підстав на звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, суд вважає за необхідне відмовити в порушенні провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у м. Лисичанську ГУ Міндоходів у Луганській області у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Відмова у порушенні провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалу направити кредитору, боржнику, ВДВС Лисичанського МУЮ м. Лисичанська, Державній реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції, Головного управління юстиції у Луганській області (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, б. 22), арбітражному керуючому Остапенко Р.В.

Суддя Кононова О.В.