Рішення № 42708105, 09.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/183/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2015 Справа № 905/4038/14-908/6298/14

за позовом: Прокуратури м. Дружківки в інтересах держави в особі Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі

Структурного підрозділу Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа", м. Дружківка, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта-Сервіс", м. Дружківка, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 2492, 61 грн.,

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від прокуратури - Тронь Г.М., посвідчення № 013451 від 03.12.2012р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

29.12.2014р. до господарського суду Запорізької області від в.о. прокурора міста Дружківки надійшло клопотання про прийняття до провадження матеріалів позовної заяви та документи по справі по справі № 905/4038/14 та копія позовної заяви від 10.06.2014р. № 116/1931 вих. 4, Прокурора міста Дружківки в інтересах держави в особі - Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта - Сервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 2492, 61 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 2347, 49 грн., 3% річних в розмірі 10, 44 грн., інфляційні витрати в розмірі 134, 68 грн.

Відповідно до Витягу з реєстру автоматизованого розподілу справ від 29.12.2014р. автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл та справу призначено для розгляду судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 30.12.2014 р. порушено провадження у справі № 905/4038/14-908/6298/14 Справі присвоєно номер провадження № 10/183/14, її розгляд призначено на 09.02.2015р.

Прокурор у судовому засіданні 09.02.2015р. підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві від 10.06.2014р. № 116/1931 вих. 4 та просить суд стягнути з відповідача на користь Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 260 від 01.10.2010р. в розмірі 2492, 61 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 2347, 49 грн., 3% річних в розмірі 10, 44 грн., інфляційні витрати в розмірі 134, 68 грн.

Представник ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі СП Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" в судове засідання 09.02.2015р. не з'явився, проте 28.01.2015р. від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 09.02.2015р. не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

В п.п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали від 30.12.2014р. про порушення провадження у справі яка направлена на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до суду не поверталась.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Орбіта-Сервіс" (Споживач) та Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Структурного підрозділу Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" (Енергопостачальна організація) укладено договір про постачання теплової енергії № 260 від 01.10.2010р. (із змінами внесеними додатковими угодами від 01.10.2011р., від 02.01.2013р., від 15.01.2014р., від 01.04.2014р.)

Розділом 1 Договору визначено, що сторони керуються "Правилами користування теплової енергії" затвердженими наказом Міністерства енергетики України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.10.1999р. № 307/262, іншими нормативними документами, даним договором і діючим законодавством.

Як зазначено у пункті 2.1 Договору, Теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- горяче водопостачання;

- технологічні потреби;

- кондиціювання повітря.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

Як зазначено у підпункті 3.2.1 п. 3.2 Договору, Споживач теплової енергії зобов'язується, виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Теплопостачальна організація на виконання умов договору надала Споживачу послуги з теплопостачання на оплату яких було виставлено рахунки, а саме:

рахунок № 249 від 10.02.2014р. на суму 1 026, 08 грн.;

рахунок № 249 від 12.03.2014р. на суму 861, 10 грн.;

рахунок № 249 від 15.04.2014р. на суму 69, 06 грн.

Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону України „Про теплопостачання").

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України „Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Споживач не виконав свої зобов'язання за договором, щодо сплати отриманої теплової енергії, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в особі СП Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" на час подання позову до суду в сумі 2 347, 49 грн.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Особа, чиї права порушені може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 276 ГК України Відповідач зобов'язаний був оплатити відпущену теплову енергію у встановлений термін за встановленими цінами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з Теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів (ч. 4 ст. 24 Закону).

Згідно норми ст. 1 ЗУ "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Законом України „Про теплопостачання" також передбачено, що „Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу" (п. 4 ст. 19 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, на момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги відповідно до договору про постачання теплової енергії № 260 від 01.10.2010р. становить 2 492, 61 грн. з яких: 2 347, 49 грн. основний борг, 10,44 грн. 3% річних та 134, 68 грн. суми втрат від інфляції грошових коштів.

У порушення зазначених норм закону та умов Договору № 260 від 01.10.2010р. відповідач зобов'язання за вказаним Договором не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на адресу суду не направив. Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належним чином та були повністю обґрунтовані належними доказами наданими до суду позивачем.,а сааме актом звірки.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позовні вимоги Прокурора міста Дружківки в інтересах держави в особі - Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 260 від 01.10.2010р. в розмірі 2492, 61 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 2347, 49 грн., 3% річних в розмірі 10, 44 грн., інфляційні витрати в розмірі 134, 68 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора міста Дружківки в інтересах держави в особі - Донецької обласної ради в особі Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі структурного підрозділу Виробничої одиниці "Дружківкатепломережа" задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта - Сервіс" (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул.. Космонавтів, буд. 1, кв. 54, код ЄДРПОУ 23779807) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, буд. 38, код ЄДРПОУ 03337119) 2 347 (дві тисячі триста сорок сім) грн. 49 коп. основного боргу.

Витати наказ

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Орбіта - Сервіс" (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул.. Космонавтів, буд. 1, кв. 54, код ЄДРПОУ 23779807) на користь Виробничої одиниці обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Дружківкатепломережа" (84260, Донецька обл., м. Дружківка, вул.. Дружби, буд. 84, код ЄДРПОУ 05540853) 10 (десять) грн. 44 коп. - 3% річних, 134 (сто тридцять чотири) грн. 68 коп. суми втрат від інфляції грошових коштів та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Витати наказ

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 10.02.2015 р.