Постанова № 42707993, 20.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 р. Справа № 804/20649/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.14р. Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер", в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просить стягнути податковий борг з Українсько-естонського Товариства з обмеженою відповідальністю «Валсер» з Іноземними інвестиціями (ЄДРПОУ 30431468) на користь державного бюджету в сумі 58229,97грн., шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та є платником земельного податку з юридичних осіб. Відповідач має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в загальній сумі 58229,97 грн., який виник у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, нарахованого по податковому розрахунку земельного податку №1400013022 від 19.02.2014р. за вересень 2014р. - листопад 2014р. Позивачем на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу №2742-25 від 01.07.2014р. на суму 18999,20грн., яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням. У зв'язку з бездіяльністю відповідача в частині непогашення податкового боргу, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу в судовому порядку.

Ухвалою суду від 17.12.2014р. було відкрито по справі №804/20649/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 30.12.14р.

В подальшому розгляд справи відкладався на 20.01.15р.

20.01.15р. позивач та відповідач в судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином шляхом направлення повістки, рекомендованим поштовим відправленням.

Позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в зв'язку із допущенням арифметичної помилки про розрахунку суми позову.

Відповідач в свою чергу, не погодився з адміністративним позовом подав до суду заперечення, в якому, просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач, як на підставу звернення до суду, посилається на виникнення податкового боргу по орендній платі за землю в наслідок узгоджених зобов'язань податкового розрахунку земельного податку №1400013002 від 19.02.14р. згідно якого з вересня 2014р. по листопад 2014р. у сумі 19409,99грн. відповідач мав сплатити зобов'язання на загальну суму 77788,26грн. Однак, відповідачу було надіслано податкову вимогу №2742-25 від 01.07.14р. на суму 18999,20грн. Таким чином, відповідач вважає, посилання позивача на сплату боргу у розмірі 77788,26 грн. є незаконним та необґрунтованим, адже не надано ані підтверджень направлення вимоги щодо сплати саме зазначеного розміру боргу, ані не надано розрахунку суми боргу у зазначеному розмірі.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне:

Українсько-Естонське товариство з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями зареєстровано в якості юридичної особи 01.07.1999р. та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 36.1- 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено позивачам, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати юридичних осіб, який виник 30.11.2014р.

Згідно ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2014 року №1400013022, поданої до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати на 2014 рік в розмірі 232919,91 грн. з розбивкою щомісячної сплати - 19409,99грн.

Згідно з наданих розрахунків заборгованість, виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань податкового розрахунку земельного податку №1400013022 від 19.02.14р. по терміну сплати 30.09.14р. в сумі 19409,99грн., по терміну сплати 30.10.14р. в сумі 19409,99грн, по терміну сплати 30.11.14р. в сумі 19409,99 грн. на загальну суму 58229,97грн.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, податковий борг з орендної плати за землю Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" становить 58229,97грн.

Враховуючи вище викладене суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність розрахунку суми боргу та зазначає наступне:

відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем з метою погашення податкового боргу на підставі статті 59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 01.07.2014року №2742-25 на суму 18999,20 грн. яку направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Податкова вимога не є відкликаною, що також підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками платника податків, в яких відображена заборгованість.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 69, 71, 158 - 163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями про стягнення заборгованості- задоволити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Українсько-Естонське товариство з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 30431468, вул.Марії Ярової, буд.17, м.Дніпропетровськ, 49000), на користь державного бюджету грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної сплати з юридичних осіб у сумі 58229,97грн. ( п'ятдесят вісім тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 97 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.В. Ніколайчук