Постанова № 42707260, 27.01.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/5422/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретаріВересняк А.А. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0017001701 від 28.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» (код ЄДРПОУ 01373335) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року, Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією було неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. На думку позивача вказане податкове повідомлення-рішення суперечить діючому законодавству, порушує права платника податків і повинні бути частково скасоване. Оскільки, станом на 31.12.2013 року заборгованість ПрАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» по сплаті ПДФО становила 463744,43 грн., але позивачем у 2014 році, до прийняття оскаржуваного рішення, було частково погашено заборгованість в сумі 174903,40 грн., тому сума заборгованості на момент винесення податкового повідомлення-рішення зменшилася.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, про що надав письмове заперечення. У своїх поясненнях зазначає, що перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 168.1.2., пп.168Л.5 п. 168.1 ст.168ПК України, в результаті чого було встановлено, що заборгованість позивача по сплаті ПДФО станом на 31.12.2013 року складає 463 744,43 грн., (в т.ч.: червень 2012 - 41267,30 грн., липень-грудень 2012 та січень - листопад 2013 - 422 477,13 грн.), а тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

В силу ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Судом встановлено, що позивач - приватне акціонерне товариство "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" зареєстроване виконавчим комітетом Шепетівської міської ради 11.05.1994 року як юридична особа, ідентифікаційний код 01373335, взяте на облік як платник податків в органах державної податкової служби 16.01.1995 року за №86м.

На підставі наказу начальника Шепетівської ОДПІ № 436 від 13.08.2014 року та направлення №183 від 26.08.2014 року, проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ «Шепетівський гранкар'єр «Пронекс» (код ЄДРПОУ 01373335) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами планової перевірки був складений акт №1706/22/01373335 від 13.10.2014 та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0017001701 від 28.10.2014 року про визначення суми грошового зобов'язання (штрафних санкцій) на підставі пп.54.3.5. п.54.3. ст.54, п. 127.1 ст.127 Податкового Кодексу України по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 842 851,78 грн., в т.ч. - за основним платежем 463 744,43 грн. та 379 107,35 грн. штрафних санкцій.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В ході перевірки виявлено та відображено в акті перевірки, що позивачем нараховувався податок на доходи фізичних осіб, проте не перераховувався до бюджету у строки, встановлені ПК України, чим порушено вимоги пп. 168.1.2., пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України, а саме: неперерахування утриманих сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету у 2011-2013 роках.

Заборгованість позивача по сплаті ПДФО станом на 31.12.2013 становить 463 744,43 грн., (в т.ч.: червень 2012 - 41267,30 грн., липень-грудень 2012 та січень- листопад 2013 - 422 477,13 грн.).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0017001701 від 28.10.2014 про визначення суми грошового зобов'язання (штрафних санкцій) на підставі пп.54.3.5. п.54.3. ст.54, п. 127.1 ст.127 ПК України по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 842 851,78 грн., в т.ч. - за основним платежем 463 744,43 грн. та 379 107,35 грн. штрафних санкцій.

Як вбачається з акта перевірки №1706/22/01373335 від 13.10.2014 , заперечень на адміністративний позов та пояснень, які були надані представником Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, висновки відповідача щодо заборгованості позивача по сплаті ПДФО, ґрунтується на твердженні про порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення строків сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати.

Суд погоджується із такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

П.п.168.1.5. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідно до пп.168.4.7 п.168.4 ст.168 Податкового Кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

З акта перевірки №1706/22/01373335 від 13.10.2014 вбачається, що Відповідачем встановлено порушення Позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення строків сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати. Посилання Позивача на те, що у 2014 році ним частково погашено заборгованість в сумі 174,9 тис.грн. (за минулі періоди), тому зменшилась сума заборгованості на момент винесення спірного ППР є безпідставним і необґрунтованим з огляду на наведені вище норми ПК України.

У своїх поясненнях в судовому засіданні представник позивача не заперечував, що станом на 31.12.2013 р. підприємством не своєчасно перераховано до бюджету ПДФО в сумі 463744,43 грн.

Суд не бере до уваги пред'явленні в ході судового розгляду позивачем платіжні доручення (а.с.242-250 т.1, а.с.1-16 т.2), які свідчать про часткову сплату позивачем заборгованості по податку на доходи фізичних осіб в сумі 174,9 тис. грн. до прийняття позивачем оскаржуваного податкового повідомлення- рішення, оскільки сплата відбулась у 2014 році, тобто з порушенням вимог чинного законодавства.

Діючим ПК України, п. 127.1 ст. 127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, ті самі дії вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Дана норма прямо вказує, що до податкового агента застосовується штраф за неперерахування податку з доходів фізичних осіб у встановлені законодавством терміни та не прив'язує застосування штрафу до наявності/відсутності заборгованості з цього податку: перед бюджетом на момент проведення перевірки контролюючим органом.

Таким чином, до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію у розмірі 50%, відповідно до п.127.1. ст.127 ПК України, та нараховано суму в розмірі 379107,35 грн.

З огляду на вище наведене, суд приходить до висновку, що під час нарахування позивачем податку з доходів фізичних осіб, мало місце прострочення строків сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що представником відповідача правомірність своїх дій доведена, останні діяли в межах повноважень та спосіб передбачений Конституцією та законами України, оскаржуване рішення прийняте на підставі та на виконання вимог чинного законодавства, як наслідок виявлених порушень законодавства, а відповідно в задоволені позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 158- 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення -рішення форми "Р" від 28.10.2014 року №0017001701 щодо зменшення суми основного боргу на суму 174903,40грн. та штрафних санкцій на суму 281322,35 грн., а всього на суму 456225,75 грн. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2015 року

Суддя/підпис/Г.В. Лабань"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань