Рішення № 42707142, 02.02.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р.Справа № 5023/3907/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Лаврова Л.С.

судді: Аюпова Р.М. , Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків до КП "Харківводоканал", м. Харків про стягнення коштів 2 011 271?30 грн. за участю представників сторін :

позивача - Оганян Л.А.

відповідача - Ворона І.А.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Комунального підприємства "Харківводоканал" 2 011 271,30 грн. заборгованості, з яких:

- 694 231,93 грн. 3% річних,

- 1 317 039,37 грн. пені.

Крім того просить покласти на відповідача судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.10.2012 р. провадження по справі було зупинене до вирішення по суті пов'язаної з нею справи № 5023/4029/11 (н.р. № 49/193-10).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.08.14р. провадження у справі № 5023/3907/12 було поновлене, зважаючи на прийняття 27.08.2014р. Харківським апеляційним господарським судом постанови по справі № 5023/4029/11. Розгляд справи № 5023/3907/12 було призначено на 27.08. 2014 р.

05.09.2014 року до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №5023/2085/11, а також відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що 3% річних та пеня нараховані на суму, яка є предметом розгляду справи №5023/2085/11 провадження якої триває, та остаточне рішення щодо суми позовних вимог не прийнято.

08.09.2014 року через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про призначення для розгляду справи колегію у складі трьох суддів.

Ухвалою господарського суду від 15.09.2014р. було задоволено клопотання відповідача та призначено для розгляду справи судову колегію з підстав її складності для повного й об'єктивного вирішення спору.

24.09.2014 року позивачем надано заперечення на клопотання відповідача щодо зупинення провадження по справі, в якому позивач вказує на відсутність обставин що зумовлюють зупинення провадження по даній справі, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України від 09.10.2013 року №922/2339/13 за позовом АК "Харківобленерго" до КП "Харківводоканал" про стягнення коштів.

31.10.2014 року від відповідача надійшло клопотання про відстрочку виконання рішення суду по справі № 5023/3907/12 до 01.11.2015 року та зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90%.

31.10.2014 року до суду надійшли доповнення до відзиву відповідача, в якому останній зазначив, що єдиною підставою для нарахування 3% річних за період з 08.2010 року по 06.2012 року та пені за період з 12.2011 року по 06.2012 року є прострочення виконання відповідачем зобов'язань по договору №1.01. від 03.01.2008 року, водночас на виконання Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" Кабінетом Міністрів України 11.06.2012 року прийнята постанова №517 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування". У пункті 1 названої постанови визначено, що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості.

Так, у відповідності до вказаної постанови між учасниками розрахунків, в т.ч. АК Харківобленерго" укладено договір №517Е/184 від 29.10.2012 року про організацію взаєморозрахунків. В п.7 вказаного договору учасники розрахунків за взаємною згодою погодили та зобов'язались, що за рахунок коштів субвенцій із державного бюджету, що надійдуть на виконання зазначеного порядку КМУ цільовим платежем на рахунки сторони четвертої ( КП "Харківводоканал") за договором останній перераховує на рахунок АК "Харківобленерго" кошти на погашення вартості електроенергії за спірні періоди у цій справі згідно з договором від 03.01.2008 року №1.01. Таким чином, порядок та строки виконання з погашення вартості електричної енергії за спірними періодами по договору №1.01, на які позивачем нарахована неустойка та 3% річних були змінені умовами договору про організацію взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.2012 року. У п.18 цього договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не матимуть одна до одної жодних претензій стосовно предмету договору. Отже, для застосування санкцій, передбачених пп. 4.2.1. п.4.2. договору №1.01. від 03.01.2008 року необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків.

Відповідач зазначає, що розрахунок за спірні періоди, на які нараховані 3% річних та пеня відбувся в порядку і строки, передбачені у договорі про організацію про взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.2012 року (згідно платіжного доручення т.2 а.с. 62), а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних та пені є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Ухвалами суду розгляд справи було неодноразово відкладено для витребування від сторін додаткових доказів по справі. Ухвалою суду від 19.11.2014р. продовжено строк вирішення спору за межами, встановленими ч.1 ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи до 05.12.2014 року.

03.12.2014 року позивачем надано додаткові пояснення щодо підстав та предмету позову. Зокрема, позивачем надано детальний розрахунок нарахування 3% річних та пені за кожний період постачання електричної енергії з урахуванням самостійного погашення відповідачем заборгованості та за рахунок перерахування коштів по договору про організацію взаєморозрахунків. Крім того, позивачем додано документи для долучення до матеріалів справи.

03.12.2014 року відповідачем надано додаткові заперечення на позов, у яких відповідач звертає увагу суду на те, що для застосування санкцій, передбачених пп. 4.2.1. п. 4.2. договору №1.01. від 03.01.2008 року у вигляді 3% річних та пені, позивачу необхідно довести, що оплата була здійснена на його користь поза межами, порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, посилаючись при цьому на постанови ВСУ від 30.09.2014 року у справі №922/2339/13, №5011-1/1043-2012-42/528-2012, №5011-35/1272-2012-42/527-2012, №5011-35/1533-2012-19/522-2012 тощо.

Також відповідачам надано доповнення до відзиву 05.12.2014 року, у яких останній наголошує на тому, що оплата за зобов'язаннями, на які нараховано 3% річних та пеню, що є предметом даного позову, була здійснена своєчасно у відповідності до строків, порядку і межах, визначених у договорі про організацію взаєморозрахунків.

Ухвалою суду від 05.12.2014р. розгляд справи відкладено на "23" грудня 2014.

22.12.2014 року відповідач через канцелярію суду надав додаткові пояснення по справі, у яких повідомив про те, що на виконання Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" постановою КМУ від 29.01.2014 року №30 встановлено спеціальний порядок проведення розрахунків підприємств водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками за рахунок коштів з державного бюджету. Відповідно до п.4 вказаної постанови, підставою для проведення розрахунків у тому числі між підприємствами водопостачання та водовідведення перед енергопостачальниками за рахунок коштів державного бюджету є догів про організацію взаєморозрахунків. У відповідності до цієї постанови між учасниками розрахунків у тому числі АК "Харківобленерго" укладені договори про організацію взаєморозрахунків від 11 та 12 грудня 2014 року №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30 в предмет яких увійшли суми вартості електричної енергії за лютий, березень, травень 2011 року по договору №1.01. від 03.01.2008 року, які зокрема включені позивачем у структуру консолідованої бази для нарахування 3% річних у цій справі.

У п.8 (7) вказаних договорів учасники розрахунків за взаємною згодою погодили та зобов'язались, що за рахунок коштів субвенцій із державного бюджету, що надійдуть на виконання зазначеного порядку КМУ цільовим платежем на рахунки відповідної сторони за договором остання перераховує на рахунок АК "Харківобленерго" кошти на погашення вартості електричної енергії, у тому числі за лютий, березень, травень 2011 року по договору №1.01. від 03.01.2008 року.

У п. 14 вказаних договорів АК "Харківобленерго" взяла на себе обов'язок не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору про організацію взаєморозрахунків №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30.

Таким чином, відповідач вважає, що сума заборгованості з оплати вартості за електричну енергію за лютий, березень, травень 2011 року по договору №1.01 від 03.01.2008 року, що включена у предмет договорів про організацію взаєморозрахунків №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30, не може бути базою для нарахування 3% річних, оскільки строки та порядок виконання спірних зобов'язань змінено пунктами 3, 8, 14, 17 цих договорів. Крім того, відповідачем до матеріалів справи додані копії наведених договорів про організацію взаєморозрахунків (т.3 а.с. 5 - 34).

Ухвалою від 23.12.2014 року розгляд справи відкладено до 20.01.2015 року та зобов'язано сторони надати: позивачу - детальний розрахунок 3% річних та пені по кожному періоду поставки електричної енергії по договору №1.01. від 03.01.2008 року з урахуванням сум, які були сплачені відповідачем самостійно та сум, погашених у відповідності до умов договорів про організацію взаєморозрахунків (зокрема нарахування З% річних за жовтень 2011 року); відповідачу провести власний контррозрахунок щодо нарахованих сум пені та 3% річних.

17.01.2015 року позивачем надано письмові пояснення щодо підстав нарахування пені та 3% річних, а також розрахунок пені та 3% річних по кожному періоду поставки електричної енергії по договору №1.01. від 03.01.2008 року з урахуванням сум, які були сплачені відповідачем самостійно згідно платіжних доручень, що не увійшли до предмету договорів про організацію взаєморозрахунків та сум, погашених у відповідності до умов договорів про організацію взаєморозрахунків.

У судовому засіданні 20.01.2015 року оголошено перерву до 02.02.2015 року.

29.01.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшли копії платіжних доручень №№ 10, 11, 12, 13, 14, 16 від16.12.2014 року про сплату зобов'язань по договорам про організацію взаєморозрахунків №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30.

У судовому засіданні 02.02.2015 року позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Через канцелярію суду надав письмові пояснення щодо порядку нарахування 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на позицію Верховного суду України у справі №922/2339/13.

Відповідач в призначеному судовому засіданні підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до нього, вважає, що строки по оплаті вартості електроенергії не пропущені, а тому нарахування 3% річних та пені неправомірні. Просить у задоволенні позову відмовити.

За висновками суду, матеріали господарської справи № 5023/3907/12 містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору та які є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, суд встановив наступне.

03.01.2008р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1.01, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 3.1, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього.

За умовами п. 2.3.3 договору, споживач зобов'язався своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатку № 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до п. 5 додатку № 2 до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію".

Розрахунковим періодом, згідно із пунктом 1 додатку № 2 до договору, вважається період з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили відповідальність споживача за порушення ним термінів, визначених додатком до договору "Порядок розрахунків", у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, індекс інфляції та 3% річних.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач свої зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р. виконав належним чином. Проте, як стверджує позивач, відповідач умови укладеного договору щодо своєчасної та повної оплати вартості використаної (купленої) електричної енергії не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу з електроенергії, що була спожита відповідачем за період з серпня 2010 року по червень 2012 року у сумі 694 231,93 грн. та пені у сумі 1 317 039,37 грн., нарахованої на несплачену суму боргу з електроенергії у розмірі 119 805 269,67 грн. яка утворилась за період з грудня 2011 року по червень 2012 року.

Надаючи правову оцінку заявленим вимогам, суд виходить з наступного.

В силу ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Водночас, приписами ст.614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Кабінетом Міністрів України 11.06.2012р. було прийнято постанову № 517 "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку із невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

За умовами п. 1 вказаної постанови, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншим учасникам розрахунків з погашення заборгованості.

27.06.2012р. між КП "ВТП "Вода" та КП "Харківводоканал" було укладено договір № 192/6-ПД/12, за умовами якого КП "Харківводоканал", як майбутній правонаступник КП "ВТП "Вода", зобов'язався вчинити всі необхідні дії відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 517 та провести розрахунки з погашення вартості електричної енергії, спожитої КП "ВТП "Вода" згідно до договору № 1.01 від 03.01.2008р. за рахунок субвенції, виділеної з Державного бюджету, відповідно до п.48 ст.9 Закону України "Про державний бюджет України на 2012р."

На виконання приписів постанови № 517 між учасниками розрахунків, в тому числі за участю Комунального підприємства "Харківводоканал" (сторона четверта) та Акціонерної компанії "Харківобленерго" (сторона п'ята) було укладено договір про організацію взаєморозрахунків №517Е/184 від 29.10.2012, відповідно до умов якого сторони за взаємною згодою погодили та зобов'язались, що за рахунок коштів субвенції з державного бюджету, що надійдуть на виконання зазначеного порядку Кабінетом міністрів України цільовим платежем на рахунки Комунального підприємства "Харківводоканал", останній перераховує на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти на погашення вартості електроенергії за договором № 1.01 від 03.01.2008р. про постачання електричної енергії за відповідні періоди з зазначенням номерів судових справ та певних сум, в тому числі і періоди, на які нараховано позивачем пеню, інфляційні та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до 7 договору № 517Е/184 від 29.10.2012р. Комунальне підприємство "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 293 848 597,36грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, згідно з договором № 1.01 від 03.01.2008р., за поставлену електричну енергію, в тому числі за періоди, на який позивачем нараховано пеню, інфляційні та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У відповідності до п.13 договору № 517Е/184 від 29.10.2012р., сторони дійшли згоди не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору та погодили, що після виконання цього договору вони не будуть мати одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору (п. 18 договору № 517Е/184 від 29.10.2012р.). Умовами укладеного договору про організацію взаєморозрахунків сторонами узгоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання приписів вищевказаної постанови № 517 від 11.06.2012р., між учасниками розрахунків, в тому числі за участю Комунального підприємства "Харківводоканал" (сторона четверта) та Акціонерної компанії "Харківобленерго" (сторона п'ята) було укладено договори про організацію взаєморозрахунків №18/21 від 21.08.2012, № 26/21 від 21.08.2012 та № 517Е/184 від 29.10.2012, № 1351/30 від 12.12.2014 року про організацію взаєморозрахунків, відповідно до умов яких сторони за взаємною згодою погодили та зобов'язались, що за рахунок коштів субвенції з державного бюджету, що надійдуть на виконання зазначеного порядку Кабінетом міністрів України цільовим платежем на рахунки Комунального підприємства "Харківводоканал", останній перераховує на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти на погашення вартості електроенергії за договором № 1.01 від 03.01.2008р. про постачання електричної енергії за відповідні періоди, на які нараховані заявлені у даній справі суми пені та компенсаційних виплат .

Так, відповідно до п.7 договору № 18/21 від 21.08.2012р., Комунальне підприємство "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 6 025 549,00грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, спожиту у 08/2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р.

Умовами п.7 договору № 26/21 від 21.08.2012р. Комунальне підприємство "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 7 364 473,38грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, спожиту у 05/2011 року, згідно з договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р.

До того ж, у пункті 7 договору № 517Е/184 від 29.10.2012р. Комунальне підприємство "Харківводоканал" зобов'язалось перераховувати на рахунок Акціонерної компанії "Харківобленерго" кошти в розмірі 293 848 597,36грн., для погашення заборгованості за електричну енергію, в тому числі 249 510 696,18грн., згідно з договором № 1.01 від 03.01.2008р., за поставлену електричну енергію у період з 08/2010р. по 01/2011р. та з 03/2011р. по 02/2012р.

У відповідності до п.13 договору № 517Е/184 від 29.10.2012р., та пп.2 п. 10 договору № 26/21 від 21.08.2012р. та договору № 18/21 від 21.08.2012р. сторони дійшли згоди не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Вищезазначеними договорами про організацію взаєморозрахунків сторони також погодили, що після виконання цього договору вони не будуть мати одна до одної жодної претензій стосовно предмету договору (п. 18 договору № 517Е/184 від 29.10.2012р., п. 15 договору № 26/21 від 21.08.2012р. та договору № 18/21 від 21.08.2012р.).

Умовами укладених договорів про організацію взаєморозрахунків сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Окрім того, судом встановлено, що на виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Кабінетом Міністрів України 29.01.2014р. було прийнято постанову № 30"Про затвердження порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що надійдуть на виконання зазначеного порядку Кабінетом міністрів України на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв"язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

За умовами п. 4 вказаної постанови, підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншим учасникам розрахунків з погашення заборгованості.

12.02.2014р. між КП "ВТП "Вода" та КП "Харківводоканал" було укладено договір, за умовами якого КП "Харківводоканал", як майбутній правонаступник КП "ВТП "Вода" зобов'язався вчинити всі необхідні дії відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 30 від 29.01.2014р. та провести розрахунки з погашення вартості електричної енергії, спожитої КП "ВТП "Вода" згідно до договору № 1.01 від 03.01.2008р. за рахунок субвенції, виділеної з Державного бюджету, відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст.16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014р."

На виконання приписів постанови № 30 між учасниками розрахунків, в тому числі за участю Комунального підприємства "Харківводоканал" (сторона п'ята) та Акціонерної компанії "Харківобленерго" (сторона шоста) було укладено низку договорів про організацію взаєморозрахунків від 11 та 12 грудня 2014р. за №№ 1191/30; 1193/30; 1194/30; 1195/30; 1196/30; 1351/30, до предмету яких , в тому числі увійшли суми вартості електроенергії за лютий 2011р. по договору № 1.01 від 03.01.2008р., на суму якої нараховано 3% річних, що є предметом розгляду по справі. Подані позивачем по справі докази свідчать про те, що відповідач погасив заборгованість за спожиту електричну енергію на загальну суму 51277703,95 грн., що підтверджено заявою позивача від 29.01.15р. та копіями платіжних доручень , №10, №11, №12, №13, №14, №16 від 18.12.14р.

Так, матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що сума електричної енергії у розмірі 119 805 269,67 грн. за період з грудня 2011 року по червень 2012 року, на яку нараховано пеню у сумі 1 317 039,37 грн. сплачена у повному обсязі на підставі договору про взаєморозрахунки №517Е/184 від 29.10.2012 року платіжним дорученням U2577971, та договору №101/21 від 14.12.2012 року платіжним дорученням U2574015.

Сума боргу з електричної енергії, яка спожита відповідачем за період з серпня 2010 року по червень 2012 року на загальну суму 285 281 351,69 грн. на яку позивачем нараховано 3% річних частково погашена у розмірі 282 185 448,96 грн. на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків: №517Е/184 від 29.10.2012 року платіжним дорученням U2577971, №26/21 від 21.08.2012 року платіжним дорученням U2327156, №18/21 від 21.08.2012 року платіжним дорученням U2574664, №101/21 від 14.12.2012 року платіжним дорученням U2574015, 2014р., №1191/30, №1193/30, №1194/30, №1195/30, №1196/30, №1351/30 від 11 та 12 грудня 2014 року платіжними дорученнями від 29.01.15р. №10, №11, №12, №13, №14, №16 від 18.12.14р.

Водночас, інша частина боргу у розмірі 3 095 302,73 грн. за спожиту електричну енергію сплачена відповідачем самостійно, поза межами порядку та строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків. Зокрема, за спожиту електричну енергію у листопаді 2010 року заборгованість у розмірі 1 640 000,00 грн. сплачена платіжним дорученням від 01.12.2010 № U 2835065 безпосередньо відповідачем. За спожиту електричну енергію у березні 2011 року заборгованість у розмірі 1 445 902,73 грн. сплачена відповідачем платіжними дорученнями від 01.04.2011 № 10906, від 04.04.2011 № 10938, від 05.04.2011 № 10955, від 06.04.2011 № 10960, від 07.04.2011 № 10979. За спожиту електричну енергію у лютому 2011 року заборгованість була сплачена боржником за договором поруки №03/28/05 від 28.05.2014 року платіжним дорученням від 30.05.2014 року № 18253 на суму 10 000 грн.

Таким чином, заборгованість за спожиту електричну енергію, на яку нараховані пеня та 3% річних сплачена відповідачем частково за низкою платіжних доручень, перелік яких зазначено у письмових поясненнях позивача від 03.12.2014р., та на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків (т.2 а.с. 104.).

Частина цієї заборгованості у сумі 3 095 902,73 грн. сплачена відповідачем самостійно, поза межами умов та строків визначених умовами договорів про організацію взаєморозрахунків, з порушенням строків, визначених умовами договору №1.01. від 03.01.2008 року.

У відповідності до п. 1 статті 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Водночас ст.614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити інфляційні та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про застосування до відповідача наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та неустойки у вигляді сплати пені за порушення строків внесення платежів за договором про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р.

Колегія суддів вважає, що уклавши договори № 18/21 від 21.08.2012р., № 26/21 від 21.08.2012р. та № 517Е/184 від 29.10.2012р. про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за електричну енергію, отриману за періоди, на які були нараховані суми 3% річних та пені, що є предметом розгляду у даній справі відповідно до договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008р. Укладенням цього договору та проведеною на користь АК "Харківобленерго" оплатою за рахунок коштів субвенції з державного бюджету вартості електричної енергії за договором № 1.01 від 03.01.2008р. сторони припинили зобов'язання по сплаті коштів за період, визначений позивачем для нарахування пені та 3% річних.

При цьому, як вбачається з укладеного між сторонами договору про організацію взаєморозрахунків, строк виконання зобов'язання за цим договором пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету, а тому суд вважає, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" було позбавлене можливості самостійно впливати на здійснення розрахунків за електричну енергію. При цьому, прострочення оплати на умовах укладеного договору про організацію взаєморозрахунків відповідачем не допущено, а розрахунки за поставлену електричну енергію відбулися у порядку та строки, передбачені вказаним договором.

Враховуючи вищевикладене та те, що договором про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після його виконання вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені та виключає застосування до нього наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за порушення строків оплати за поставлену електричну енергію за договором № 1.01 від 03.01.2008р., оплати за яким були здійснені в межах порядку і строки, встановлені договором про організацію взаєморозрахунків.

Отже, для стягнення неустойки у вигляді пені та застосування судом наслідків, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплата за поставлену електричну енергію була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення пені та 3% річних нарахованих на суму боргу з електричної енергії, що увійшли до предмету та сплачені згідно договорів про організацію взаєморозрахунків не підлягають задоволенню, оскільки вказані кошти були сплачені у межах порядку та строків, встановлених наведеними договорами взаєморозрахунків.

Щодо стягнення 3% нарахованих на заборгованість за спожиту електроенергію за листопад 2010 року, лютий 2011 року та березень 2011 року, яка не увійшла до предмету укладених договорів про організацію взаєморозрахунків та сплачена відповідачем самостійно платіжними дорученнями на загальну суму 3 095 902,73 грн., суд вважає їх обґрунтованими, оскільки вказана вартість електричної енергії, сплачена відповідачем з порушенням строків визначених в п.5 додатку № 2 "Порядок розрахунків".до договору №1.01. від 03.01.2008 року, а тому наслідки, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України у цій частині застосовуються на загальних підставах.

В матеріалах справи міститься розрахунок пені та 3% річних, здійснений позивачем на вимогу суду, у якому відокремлено нарахування вказаних сум в залежності від оплати суми електричної енергії, проведеної відповідачем на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків та поза їх межами, здійснених відповідачем самостійно.

Отже, перевіривши вказаний розрахунок, зокрема нарахування 3% річних на суму боргу, яка була погашена відповідачем поза межами договорів про організацію взаєморозрахунків у розмірі 3 095 902,73 грн., перевіривши період нарахування відповідачем вказаної суми річних, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача складає 7888,15 грн.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі686343,78 грн., нарахованих на суму електричної енергії сплаченої відповідачем згідно договорів про взаєморозрахунки слід відмовити.

Вирішуючи клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №5023/3907/12 до вирішення пов'язаної з нею справи №5023/2085/11, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки наведена справи розглянута господарським судом та за наслідками її розгляду прийнято рішення від 29.12.2014 року. яке набрало законної сили.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% та надання відстрочки виконання рішення суду по справі №5023/3907/12 до 01.10.2015р., суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, а згідно зі ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання передбачено п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України.

Згідно з п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1623/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права" відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У наведеній нормі йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені).

Крім того, зазначена норма ГПК України може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою матеріального права, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч. 3 ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав, їх розмір не може бути зменшено судом.

З наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд приймає до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про надання відстрочки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано жадного доказу на підтвердження фактів викладених у заяві про зменшення розміру пені які б підтверджували задовільний фінансовий стан підприємства або винятковість випадку, достатнього у розумінні ст. 83 ГПК України для зменшення розміру неустойки. За таких обставин, заява відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню.

Щодо заяви про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом (п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.96р. №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України").

Отже, з вищенаведеного вбачається, що розстрочка виконання рішення можлива у виняткових випадках та при наявності конкретних обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. №02-5/333, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Наданими до матеріалів справи доказами, відповідач не довів суду факт наявності виняткових випадків та обставини, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання прийнятого рішення, а тому вказана заява не підлягає задоволенню

У відповідності із ст. 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 40225,43 грн. покласти на відповідача, зважаючи на проведення відповідних оплат після звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи викладене та ст.ст.1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №5023/3907/12 відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду та зменшення розміру пені відмовити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149 код 00131954, п/р 2600111646 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) 3% річних у сумі 7888,15 грн. та судовий збір у сумі 40225,43 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 686 343,78 грн. 3% річних та пені в сумі 1 317 039,37 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Л.С. Лаврова Р.М. Аюпова К.В. Аріт