Постанова № 42707014, 13.02.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2015 року Справа № 918/305/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Бучинська Г.Б.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача - Варжель В.М., Солімчук І.М.;

відповідача - Діонісьєв І.М., Саушкін Р.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" на рішення господарського суду Рівненської області від 17.12.14 р. у справі № 918/305/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт"

до Кузнецовського міського комунального підприємства

про стягнення в сумі 173 736, 95 грн.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення 342 952,02 грн. заборгованості /т.1, а.с. 2-5/.

29.05.2014 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята місцевим господарським судом та згідно якої останній просить стягнути 173 736, 95 грн. /т.1, а.с.106/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14 (суддя Качур А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року (головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П., суддя Павлюк І.Ю.) /т.1, а.с. 193-196/ та постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2014 року /т.1, а.с. 227-232/, задоволено позов ПрАТ "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення 342 952,02 грн.

Стягнуто з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь ПрАТ "Рівнеліфт" 173 736,95 грн. та 3 474,72 грн. витрат по сплаті судового збору /т.1, а.с.171-176/.

09.12.2014 року Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулось до господарського суду Рівненської області із заявою про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14 за нововиявленими обставинами /т.2, а.с.1-3/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.12.2014 року у справі № 918/305/14 (суддя Гудзенко Я.О.) заяву Кузнецовського міського комунального підприємства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14 за позовом ПрАТ "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення задоволено.

Скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14.

Приватному акціонерному товариству "Рівнеліфт" у позові відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ "Рівнеліфт" на користь Кузнецовського міського комунального підприємства 1737,36 грн. судового збору за подання заяви.

Повернуто Кузнецовському міському комунальному підприємству з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 0,64 грн. /т.2, а.с.170-174/.

Позивач ПрАТ "Рівнеліфт", не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 17.12.2014 року у справі № 918/305/14 скасувати та прийняти нове, яким рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14 залишити без змін.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- подані відповідачем журнали періодичних оглядів і ремонтів ліфтів та журнали об'єднаної диспетчерської служби не є нововиявленими обставинами в розумінні ГПК України, а є новими письмовими доказами;

- журнали об'єднаної диспетчерської служби є власністю відповідача та перебувають на балансі відповідача;

- відповідач у своїй заяві неправомірно посилається на те, що вказані обставини стали відомі в результаті витребування господарським судом Рівненської області оригіналів журналів періодичних оглядів і ремонтів ліфтів, оскільки в актах прийняття виконаних робіт за листопад та грудень 2012 року, що підписані відповідачем, тричі зазначається про зняття з оплати ліфтів, вказується їх адреса та підстава зняття з оплати;

- відповідачу було достеменно відомо про наявність таких журналів, про необхідність внесення записів у журнал періодичних оглядів і ремонтів ліфтів при здійсненні місячних ремонтних робіт;

- з поданих відповідачем копій журналу періодичних оглядів і ремонтів ліфтів вбачається, що підрядник вносив відомовсті про проведені ремонтні роботи до журналу, що є підтвердженням таких робіт. Журнал об'єднаної диспетчерської служби не фіксує проведення робіт з повного технічного обслуговування ліфтів, а відтак не може бути доказом проведення таких робіт;

- скаржником виконувались роботи в листопаді-грудні 2012 року і в цей же час між сторонами були підписані акти здачі-приймання виконаних скаржником підрядних робіт з яких вбачається, що відповідач, перед їх підписанням, оглядав виконані роботи;

- враховуючи те, що відповідач зменшив плату за роботу, фактично здійснив прийняття та огляд виконаної роботи, керучись приписами ст.853 ЦК України, відповідач втратив право посилатися на відступи від умов договору та недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для відмови в задоволенні позову відсутні; просить рішення господарського суду господарського суду Рівненської області від 17.12.2014 року у справі № 918/305/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити /т.2, а.с.181-187/.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Рівненської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /т.2, а.с. 198-202/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 року у справі № 918/305/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. та призначено до розгляду на 11.02.2015 року /т.2, а.с.179-180/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 10.02.2015 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, відповідно до затверджених складів колегій та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Бучинська Г.Б. /т.2, а.с.197/.

11.02.2015 року в судовому засіданні оголошено переву до 13.02.2015 року за клопотанням позивача для надання йому можливості подати заперечення на відзив.

13.02.2015 року в судовому засіданні сторони повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї відповідно.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14 задоволено позов ПрАТ "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення 342 952,02 грн.

Стягнуто з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь ПрАТ "Рівнеліфт" 173 736, 95 грн. та 3 474, 72 грн. витрат по сплаті судового збору /т.1, а.с. 171-176/.

Господарський суд Рівненської області вмотивував рішення тим, що:

- 01.12.2011 року між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 290 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується, на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування виконувати за завданням відповідача на його об'єктах повне технічне обслуговування ліфтів і обладнання диспетчеризації, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати вищезазначені роботи;

- пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації здійснюється замовником протягом десяти календарних днів після підписання сторонами акта здавання-приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації. Як визначено пунктом 4.1.4 Договору, підрядник зобов'язаний не пізніше останнього дня поточного місяця подати замовникові на підписання акти здавання-приймання виконаних робіт.

- відповідно до пунктів 4.3.5-4.3.6 Договору, замовник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи та підписати акт здавання-приймання виконаних робіт протягом трьох робочих днів з дати їх одержання або в цей же термін надати обгрунтовану відповідь у випадку розбіжностей (зауважень); оплатити виконані підрядником роботи у розмірах і в строки, встановлені цим договором.

- судом встановлено, що акти виконаних робіт, які є предметом дослідження у даній справі було направлено відповідачу 31 жовтня 2013 року, тобто із пропуском строку надання зазначених документів, чим позивач відступив від умов Договору, зокрема пункту 4.1.4. Однак положеннями Договору сторони не визначили міру відповідальності за порушення підрядником строків надання актів здавання-приймання виконаних робіт на підпис замовнику;

- позивач повторно направив відповідачу спірні акти із простроченням у зв'язку з тим, що прагнув усунути недоліки попередніх актів за ті ж періоди (листопад - грудень 2012 року) та на такі ж суми вартості виконаних робіт, які, як встановлено судом, були підписані і скріплені печаткою відповідача без зауважень.

- суд, враховуючи положення статті 852 ЦК України, зауважує, що у випадку коли позивач, як підрядник, відступив від умов договору, зокрема щодо несвоєчасного направлення актів здавання-приймання виконаних робіт і це погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, відповідач вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи вимагати відповідного зменшення плати за роботу. Проте, ні положення Договору, ні норми чинного законодавства не надають відповідачу права відмовлятись від виконання своїх зобов'язань в частині оплати виконаних робіт лише на підставі несвоєчасного направлення актів здавання-приймання виконаних робіт;

- прийняття відповідачем виконаних підрядних робіт підтверджується їх частковою оплатою, зокрема платіжними дорученнями № 1120 від 08.05.2013 року, № 1283 від 31.05.2013 року, № 1290 від 03.06.2013 року, № 1587 від 16.07.2013 року; № 1709 від 31.07.2013 року та № 1839 від 20.08.2013 року, копії яких наявні в матеріалах справи;

- доказів направлення позивачу заперечень та розбіжностей як того вимагає Договір стосовно робіт виконаних у листопаді-грудні 2012 року відповідач суду не надав. Натомість лист відповідача щодо відмови підписувати акти, оскільки пропущений строк їх подання, суд оцінює критично. Листом № 2006 від 08.11.2013 року відповідач відмовив позивачу у підписанні направлених останнім актів здавання-приймання виконаних робіт з посиланням на пропуск строку передбаченого 4.1.4., при цьому не навів будь-яких інших підстав повернення спірних актів без підпису;

- в судовому засіданні судом досліджено надані позивачем акти здавання-приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за листопад 2012 року та за грудень 2012 року. На думку суду вказані акти відповідають вимогам, що встановлює чинне законодавство до даного типу документів, а відтак, є належним доказом проведення відповідної господарської операції;

- враховуючи вищевказане, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського підприємства про стягнення 173 736,95 грн. є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають до заволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14 залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2014 року.

09.12.2014р. Кузнецовським міським комунальним підприємством подано до місцевого господарського суду заяву про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14 за нововиявленими обставинами, яка обгрунтовується наступним:

- відповідач дізнався про нововиявлені обставини 10.11.2014 року, з моменту отримання від ТзОВ "Арм-ЕКО" журналів заявок по ліфтах за період з 15.10.2012 року по 03.01.2013 року;

- обставини, викладені в журналах, лист відповідача від 03.11.2014 року № 1875 ТзОВ "Арм-ЕКО" про направлення оригіналів журналів періодичного огляду і ремонту ліфтів, що проводились ПрАТ "Рівнеліфт", які знаходяться у м. Кузнецовськ, Рівненської області та перебувають на балансі Кузнецовського МКП, поштові повідомлення про направлення листа та отримання журналів від вказаного товариства, а також на копії журналів періодичних оглядів і ремонтів ліфтів № 285, №290, №292, №267, №766, №659, №957, №641, №639, №480, №1411, №793, №1471, №1474, №1473, №1198, №1200, №1451, №1309, №1316, №476, №572, №1382, №1449, №1308, №341, №1469, №1535, №393, №782, №75, №623, №676, №1423, №624, №546, №269, №1478, №471, №1456, №1203, №675, №996, №997, №282, №348, №349, №1481, №469А, №544, №481, №272, №271, №291, №266, №268, №958, №908, №1201, №767, №1296, №725, №1292, №534, №1535, №394, №1384, №1367, №01205, №462, №470А, №477, №279, №1204, №370, №1583, документів позивача щодо Технологічного процесу на квартальний ремонт ліфтів, копії рішень судів у справі № 918/751/14;

- ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 року у справі № 918/751/14 відповідача зобов'язано надати суду для огляду оригінали Журналів періодичних оглядів і ремонтів ліфтів (підйомників);

- 03 листопада 2014 року Кузнецовське МКП звернулось до ТзОВ "АРМ-ЕКО", що здійснює технічне обслуговування ліфтів, які належать відповідачу, з листом № 1875, в якому на виконання вимоги вказаної вище ухвали повідомило про необхідність терміново передати Кузнецовському МКП всі наявні у ТзОВ "АРМ-ЕКО" оригінали журналів періодичних оглядів і ремонтів ліфтів, які знаходяться у м.Кузнецовськ та перебувають на балансі відповідача /т. 2 а.с. 8/.

- листом від 06.11.2014 року № 755 ТзОВ "АРМ-ЕКО" повідомило відповідача про те, що 06.11.2014 року на адресу Кузнецовського МКП було направлено всі наявні у підприємства оригінали Журналів періодичних оглядів і ремонтів ліфтів (підйомників), які знаходяться у м. Кузнецовськ та належать Кузнецовському МКП додавши на підтвердження копії поштових квитанцій та описів вкладення. Згідно із розпискою про отримання посилки, Кузнецовським МКП отримано вказане поштове відправлення 10.11.2014 року /т.2, а.с. 11/.

Невідповідність за листопад-грудень 2012 року відомостей про здійснення місячних ремонтів та квартальних ремонтів, зазначених у журналах періодичних оглядів і ремонтів ліфтів, відповідним відомостям, зазначеним у журналі об'єднаної диспетчерської служби, слугувало підставою для звернення відповідача із заявою до суду про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року у справі № 918/305/14 за нововиявленими обставинами.

При прийнятті рішення, колегія суддів виходить з такого.

У відповідності до част.1 ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

У част.2 ст.112 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Так, згідно п.1 част.2 ст.112 ГПК України, підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини повинні бути підтверджені належними і допустимими доказами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові та суду на час розгляду справи. Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

При цьому не можуть визнаватися нововиявленими обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях або які могли бути встановлені судом в разі виконання ним та учасниками судового процесу вимог процесуального закону. Крім того не є нововиявленими обставинами подані учасниками судового процесу нові докази, а також обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані учасниками судового процесу.

У свою чергу обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, не може вважатися нововиявленою.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 року між ПрАТ "Рівнеліфт" (надалі - підрядчик, позивач, апелянт) та Кузнецовським міським комунальним підприємством (надалі - замовник, відповідач, заявник) укладено договір підряду № 290 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого підрядчик зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, з використання своїх матеріалів та устаткування, на свій ризик за завданням замовника, на його об'єктах виконати повне технічне обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, прийняти та оплатити їх.

Згідно п.4.1.1 Договору, підрядник зобов'язаний своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені договором з врахуванням вимог, передбачених «Правилами будови і безпечної експлуатації ліфті», «Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні» та технологічними процесами, які розробляються та затверджуються підрядником, і здати роботи замовнику в стані, який відповідає нормативним актам та умовам договору.

Місцевим господарським судом в обгрунтування рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року № 918/305/14 вказано, акти виконаних робіт є предметом досліження у даній справі.

При цьому, колегією суддів при досліженні, наявних в матеріалах справи, актів-рахунків здачі та прийомки робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за листопад 2012 року:

- № ОУЛ-001185 /т.1, а.с. 28-29/;

- № ОУЛ-001186 /т.1, а.с. 30-34/;

та за грудень 2012 року:

- № ОУЛ-001290 /т.1, а.с. 35-36/;

- № ОУЛ-001291 /т.1, а.с. 37-41/;

встановлено, що зі сторони підрядчика ПАТ "Рівнеліфт" вказані акти підписано Рибачиком С.Л., повноваження якого на підписання актів матеріалами справи не підтверджені.

Водночас, відповідно до п.2.4 Положення про систему технічного обслуговування ліфтів в Україні, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 року № 73 (надалі - Положення), система технічного обслуговування та ремонту ліфтів передбачає виконання за графіком робіт з метою забезпечення безперебійної, безпечної роботи ліфтів, а також запобігання передчасного спрацювання обладнання і підтримання їх належного технічного стану.

Згідно п.2.5 Положення, система технічного обслуговування та ремонту ліфтів складається з регламентних робіт (РР), місячних (МР), квартальних (КР) ремонтів. Періодичність їх проведення: регламентні роботи - встановлюються спеціалізованою організацією; проведення місячного ремонту - не рідше одного разу в 31 день, для вантажних ліфтів - не рідше одного разу в 15 днів; проведення квартального ремонту - не рідше одного разу у три місяці.

Відповідно до п.3.1 Положення, для забезпечення безпечної та безперебійної роботи ліфтів система технічного обслуговування та ремонту ліфтів має такі форми технічного обслуговування:

3.1.1. Повне технічне обслуговування.

3.1.2. Часткове технічне обслуговування.

3.1.3. Технічне обслуговування за індивідуальними калькуляціями.

Повне технічне обслуговування включає регламентні роботи (РР), місячний ремонт (МР), квартальний ремонт (КР). При цьому непланові зупинки ліфтів, що виникають протягом доби, усуваються ліфтовою аварійною службою (ЛАС) (п.3.2 Положення).

Про проведення періодичних оглядів та ремонтів ліфтів представником підрядної організації робиться запис у Журналі періодичних оглядів і ремонтів ліфта, при цьому працівник, що проводить відповідний ремонт повідомляє диспетчерську службу замовника про зупинення відповідного ліфта, про що робиться запис у журналі об'єднаної диспетчерської служби. Відповідні дії працівників підрядника, що проводять ремонтні та регламентні роботи є обов'язковими, про що зазначено у Технологічних процесах на місячний та квартальний ремонт ліфтів підрядної організації затверджених посадовими особами позивача /т.2, а.с.81/.

Згідно записів у журналах періодичних оглядів і ремонтів ліфтів, копії яких додано подано відповідачем, на 77 ліфтах позивачем у листопаді - грудні 2012 року (період, за який позивачем заявлялась наявність заборгованості) було проведено місячні ремонти ліфтів /т.2, а.с. 83-163/.

Судом вірно встановлено, що записи про проведення місячних ремонтів, які вносив позивач у журнали періодичних оглядів і ремонтів ліфтів у листопаді - грудні 2012 року, не відповідають записам про проведення таких ремонтів за листопад - грудень 2012 року, що містяться у Журналі об'єднаної диспетчерської служби, копії яких подані відповідачем до суду на підтвердження викладених в заяві обставин, а саме:

- записи щодо проведення місячних ремонтів в журналі об'єднаної диспетчерської служби відсутні - 07.11.2012р., 10.11.2012р., 24.11.2012р., 22.12.2012р., 31.12.2012р., однак, згідно даних позивача проводилися місячні ремонти у ліфтах, встановлених у м.Кузнецовську за адресами, - м-н Будівельників, 21 п.2, м-н Вараш, 6 п.1, м-н Вараш, 24Б п.2, м-н Вараш, 25 л.2, м-н Вараш, 5 п.2, м-н Вараш, 25 п.1, м-н Перемоги, 5 п.4, м-н Перемоги, 5 п.2, м-н Будівельників, 35 п.1, м-н Будівельників, 25/1 л.3, м-н Вараш, 3 п.4, м-н Будівельників, 34 п.1 /т.2, а.с.84, 92, 94, 110, 118, 121, 122, 124, 130, 140, 142, 162/. Наведене свідчить про те, що у зазначені дати проведення ремонтів, згідно записів підрядника, відповідні ліфти для проведення місячних ремонтів не зупинялися, тобто вказані ремонтні роботи позивачем не проводились;

- у журналі періодичних оглядів і ремонтів ліфта за адресою м-н Вараш, 42 п.1, запис про місячний ремонт ліфта у грудні 2012р. відсутній /т.2, а.с.126/;

- по чотирьом ліфтам у журналах періодичних оглядів і ремонтів ліфтів вказано про проведення квартальних ремонтів, але у журналі об'єднаної диспетчерської служби зупинки ліфтів для проведення таких ремонтів не здійснювались, в журналі ліфта № 1583 зроблено записи про проведення у листопаді 2012 року місячного ремонту, а в грудні 2012 року - квартального ремонту. Згідно даних журналу об'єднаної диспетчерської служби зупинки даного ліфта для проведення таких ремонтів не здійснювались /т.2, а.с.19-58/.

Тобто позивач у листопаді-грудні 2012 року свої зобов'язання за договором від 01.12.2011р. № 290 щодо проведення місячних та квартальних ремонтів ліфтів належним чином не виконував.

Одночасно, матеріали справи містять докази неналежного виконання своїх зобов'язань позивачем і в інші періоди, зокрема, у жовтні 2012 року та липні-серпні 2013р.

Так, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 року у справі № 918/1999/14 за позовом ПрАТ "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення в сумі 346 814, 80 грн., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2014р. /т.2, а.с.59-66/, яка на підставі част. 3 ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення, встановлено:

«Суд у відповідності до статтей 101, 38 ГПК України долучав вказані документи до матерілів справи. Дослідивши вказані докази, судом з'ясовано, що позивач протягом звітного періоду за період липень-серпень 2013 року не виконував належним чином свої договірні зобов'язання з повного технічного обслуговування ліфтів, що є порушенням суттєвих умов договру в частині виконання підрядником своїх зобов'язань.

Повне технічне обслуговування, що здійснює позивач згідно із п.1.1. договору підряду, включає регламентні роботи (РР), місячний ремонт (МР) та квартальний ремонт (КВ). Місячний ремонт, згідно із п.2 Положення "Про систему технічного обслуговування ліфтів в Україні" затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 73 від 10.04.2000 року має бути проведено на кожному з ліфтів в термін, що не перевищує 31 день, тобто один раз на місяць. Не проведення підрядною організацією будь-якого із зазначених ремонтів та регламентних робіт взагалі чи у встановлений термін, або їх проведення із порушеннями, що ставляться нормативними актами є порушення суттєвих умов Договору зі сторони позивача. Про проведення періодичних оглядів та ремонтів ліфтів представником підрядної організації робиться запис у Журналі періодичних оглядів і ремонтів ліфта, при цьому працівник, що проводить відповідний ремонт повідомляє диспетчерську службу замовника про зупинення відповідного ліфта, про що робиться запис у Журналі об'єднаної диспетчерської служби. Відповідні дії працівників, що проводять ремонтні та регламентні роботи є обов'язковими, про що зазначено у Технологічних процесах на місячний та квартальний ремонт ліфтів підрядної організації, затверджених у встановленому Законом порядку посадовими особами позивача».

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року у справі № 918/751/14 за позовом ПрАТ "Рівнеліфт" до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення в сумі 43654,28 грн. (борг за жовтень 2012р.), встановлено наступне:

«відомості за жовтень 2012р., зазначені у Журналі періодичних оглядів і ремонтів ліфтів та у Журналі видачі завдань містять істотні розбіжності, а саме: у Журналі періодичних оглядів і ремонтів ліфтів відображено про здійснення позивачем у певні дати ремонту ліфтів, а у Журналі видачі завдань, в якому містяться відомості про надання завдань електромеханіку на здійснення квартального ремонту ліфтів на певних об'єктах та прийняття від нього робіт посадовою особою, яка надала ці завдання, такі відомості відсутні.

Зокрема, відсутні відомості про надання завдань на квартальний ремонт ліфтів: 10.10.2012р. -м-н Вараш, 20 п.2, Перемоги, 43, п.3, м-н Перемоги, 5, п.4; 05.10.2012р. - Перемоги, 43, п.1; 22.10.2012р. - м-н Перемоги, 32Б, п.3; 21.10.2012р. - м-н Перемоги, 32, п.2; 20.10.2012р. - м-н Перемоги, 32Б, п.1; 15.10.2012р. - м-н Перемоги, 37, п.1, м-н Вараш, 21; 18.10.2012р - м-н Вараш, 17, п.3; 19.10.2012р. - Перемоги, 32Б, п.4, Перемоги 32А, п.1; 27.10.2012р. - м-н Вараш, 7, п.3; 23.10.2012р. - м-н Будівельників, 35, п.2; 24.10.2012р. - м-н Вараш, 14, п.1, м-н Вараш, 14, п.3; 08.10.2012р. - м-н Вараш, 25, п.1; 26.10.2012р. м-н Перемоги, 40, п.2; 29.10.2012р. - м-н Ювілейний, 7, п.1; 22.10.2014р. - м-н Ювілейний, 3, п.1, м-н Ювілейний, 3, п.2; 18.10.2012р. - м-н Вараш, 3, п.4, м-н Вараш, 5, п.1; 06.10.2012р. - м-н Вараш, 4. п.2; 09.10.2012р. м-н Вараш, 5, п.2; 29.10.2012р. - м-н Вараш,8, п.2; 25.10.2012р. - м-н Вараш, 7 п.2; 20.10.2012р. - м-н Вараш, 6 п.3; 09.10.2012р. - Будівельників, 25/2, п.2; 05.10.2012р. - Будівельників, 25/2, п.3.

Разом з тим, інформація про проведення у жовтні 2012р. місячних ремонтів на вказаних вище об'єктах журнали періодичних оглядів і ремонтів не містять.

Так само, у вказаних журналах відсутня інформація про здійснення у жовтні 2012р. місячних (квартальних) ремонтів ліфтів на об'єктах: м-н Енергетиків, 15, м-н Перемоги, 44, п.1, м-н Вараш, 13, п.2., м-н Вараш, 13, п.1.

Крім того слід зазначити, у Журналах оглядів і ремонтів ліфта (підйомника) у графі "Несправності, виявлені при огляді ліфта (підйомника) і відмітки про їх усунення. Зауваження по експлуатації ліфта (підйомника)" не зазначено які конкретно виявлені та усунені несправності на об'єктах.

Наведені обставини свідчать про те, що свої зобов'язання за договором від 01.12.2011р. №290 щодо проведення місячних та квартальних ремонтів ліфтів на вказаних вище об'єктах позивач належним чином не виконував».

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2014 року у справі № 918/1999/13:

«замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену в договору ціну в повному обсязі після остаточної здачі йому результатів роботи. При цьому, такий обов'язок виникає у нього за умови, що і підрядник виконав свої обов'язки повністю: робота виконана належним чином та в обумовлений строк або достроково у разі погодження на це замовника. І відповідно акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом належним та допустимим доказом у справі лише у разі, якщо позивач у відповідності до ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України довів реальне виконання ним робіт в обсягах та вартістю, зазначених ним в акті, а мотиви відмови другої сторони від підписання такого акта визнані судом необґрунтованими».

Таким чином, повне технічне обслуговування ліфтів це комплекс заходів які здійснюються підрядною організацією у відповідності до нормативних документів. Характерними рисами договору підряду є те, що підрядник виконує роботу за завданням замовника для задоволення його інтересів; підрядник зобов'язаний виконати роботу на свій ризик, тому може одержати винагороду лише у разі, якщо досягне обумовленого договором результату; підрядник виконує роботу за певну винагороду, право на одержання якої у нього виникає лише після виконання і її передачі замовнику, крім випадків встановлених договором та законом.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що проведення відповідачем оплати за обслуговування ліфтів на загальну суму 199215,07 грн. з призначенням платежу "зг.актів виконаних робіт за листопад 2012р." (платіжні доручення - т.1, а.с.116-121), що на 29980,00 грн. перевищує суму узгоджену відповідно до актів за листопад 2012р., свідчать про визнання останнім факту виконання ПрАТ "Рівнеліфт" ремонтних робіт у повному обсязі у період листопад-грудень 2012 року, оскільки Кузнецовське МКП вправі оплатити ту частину робіт, яку він вважає виконаною належним чином та у відповідні строки.

Таким чином, позивач на протязі листопада - грудня 2012 року не виконував свої договірні зобов'язання з повного технічного обслуговування ліфтів належним чином.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанцій, що обставини, на які посилається відповідач, впливають на юридичну оцінку обставин у даній справі, здійснену господарським судом Рівненської області під час прийняття рішення від 17.12.2014 року та спростовують факти, покладені в основу рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року.

Відтак, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого та законного висновку, що зазначені позивачем у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 03.06.2014 року обставини є нововиявленими в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Рівненської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 17.12.14 р. у справі № 918/305/14 залишити без змін, апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Рівнеліфт" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/305/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Бучинська Г.Б.