Рішення № 4270676, 30.01.2009, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа №2-411/ 2009 рік

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

30 січня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого - судді Ходирєвої І.В.

при секретарі Лєвшукової Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацит

цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Державного Підприємства

« Ровенькиантрацит» « Про стягнення побутового вугілля »,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП « Ровенькиантрацит» про стягнення побутового вугілля за 2 півріччя 2009 ріку у кількості 2950 кг..

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що з 1981 року по 2000 рік він працював на підприємствах вугільної промисловості Луганської області.

Останнім місцем роботи позивача була шахта «імені «В.В.Вахрушева», правонаступником якої в даний час є ДП « Ровенькиантрацит», згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 31.03.2003 року № 158.

На вказаному підприємстві відповідача ОСОБА_1 працював з 30.06.1995 року по 8.05.2000 року підземним прохідником з повним робочим днем під землею

13.06.2000 року він був визнаний інвалідом 3 групи внаслідок професійного захворювання.

До теперішнього часу позивач є інвалідом 3 групи і одночасно з 24.02.2004 року -пенсіонером за віком.

Щорічно підприємство позивачу, як інваліду та пенсіонеру, який пропрацював на підземних роботах не менше, ніж 10 років, безкоштовно видавав вугілля на побутові потреби по 5900 кг. у рік, згідно колективного договору, що діє на підприємстві.

У 2009 році підприємство відповідача виписало позивачу побутове вугілля в розмірі 50 % встановленої норми, тобто 2950 кг., мотивуючи тим, що особам, які проживають у будинках з пічним опаленням та обладнаних електричними кухонними плитами або газовими кухонними плитами з централізованим підключенням, встановлюється 50 % річної норми, встановленої колективним договором.

Відповідач послався на те, що оскільки у позивача є газова кухонна плита з централізованим підключенням, то він має право лише на 50 % річної норми побутового палива.

Незважаючи на звернення, відповідач відмовив позивачу у забезпеченні побутовим вугіллям по нормі 100% - 5900 кг. і не виписав йому вугілля за 2 півріччя 2009 року у кількості 2950 кг..

Вважає, що відмова відповідача є безпідставною, оскільки у нього існує іготреба в опаленні належного йому житлового будинку, який обігрівається тільки пічним

2

опаленням, а газифікація підведена тільки до літньої кухні, яка є підсобним приміщенням.

Позивач зазначає, що згідно з Гірничим Законом України розмір гарантованих виплат встановлюється працівникам в колективному договорі з дотриманням умов, розмірів і норм, передбачених Генеральною та Галузевою Угодою.

Відповідно до п. 12.10 Галузевої Угоди, укладеною між керівництвом Держвуглепрому, Мінпаливенерго та профспілками, норма безкоштовного забезпечення побутовим паливом підприємством, з якого працівник пішов на пенсію, складає 5,9 т. на будинок або квартиру, при цьому підсобні приміщення до уваги не беруться.

Гірничий Закон України також не встановлює будь - яких обмежень норми забезпечення вугіллям.

Просить стягнути з відповідача на свою користь побутове вугілля за 2 півріччя 2009 року у кількості 2 950 кг.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача ДП « Ровенькиантрацит» - Ровнякова М.В. в судовому засіданні вимоги позивача не визнала і пояснила, що згідно з Інструкцією « Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року та відповідно до Положення про порядок забезпечення паливом на побутові потреби в підрозділах ДП « Ровенькиантрацит», правом на безоплатне забезпечення вугіллям користуються особи, які мешкають в будинках з пічним опаленням або пічними кухонними вогнищами по нормі 100%.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції і п.п. 3 п. 4.1 Положення 50 % норми надається особам, які мешкають в будинках з центральним опаленням і кухонними вогнищами на твердому паливі, в будинках з пічним опаленням, якщо печі отоплюються твердим паливом і обладнаних електроплитами і водогрійними колонками, незалежно від того, який газ вони споживають.

Згідно з роз»ясненнями № 1/ТС 2005-2009 до тарифної угоди між трудовим колективом і адміністрацією ДП « Ровенькиантрацит» на 2005-2009 роки « особи, які мешкають в приватному секторі і користуються послугами централізованого газозабезпечення, незалежно від способу підключення до систему централізованого газозабезпечення, при вирішенні питання розміру забезпечення паливом на побутові потреби прирівнюються і відносяться до категорії осіб, передбачені п.п.3 п.4.1 Положення про порядок забезпечення паливом на побутові потреби в підрозділах ДП » Ровенькиантрацит» і відповідно норма забезпечення паливом на побутові потреби встановлюється в розмірі, передбаченому п.п.3 п.4.1 Положення. Правило, встановлене вказаним роз»ясненням, застосовується для вирішення спірних ситуацій на весь період дії угоди.

Вважає, що позивачу побутове паливо виписано по нормі, відповідній Інструкції та Угоді.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає повному задоволенню.

Позивач дійсно тривалий час, а саме, з 1981 року по 2000 рік працював на підприємствах вугільної промисловості Луганської області.

Останнім місцем роботи позивача була шахта «імені «В.В.Вахрушева» ДП « Ровенькиантрацит», де він працював з 30.06.1995 року по 8.05.2000 року підземним прохідником з повним робочим днем під землею.

13.06.2000 року позивач був визнаний інвалідом 3 групи внаслідок професійного захворювання.

До теперішнього часу він є інвалідом 3 групи і одночасно з 24.02.2004 року -пенсіонером за віком.

Позивач працював на підземних роботах більше 15 років, а тому має право на

3

пільгове забезпечення побутовим вугіллям на підставі ст. 43 Гірничого Закону України.

Відповідач здійснив позивачеві виписку побутового вугілля за 1 півріччя 2009 року по нормі 2950 кг..

У наданні побутового палива за 2 півріччя 2009 року підприємство відповідача відмовило посилаючись на те, що особам, які проживають у будинках з пічним опаленням та обладнаних електричними кухонними плитами або газовими кухонними плитами з централізованим підключенням, встановлюється 50 % річної норми, встановленої колективним договором.

Підприємство відповідача зазначило, що оскільки у позивача є газова кухонна плита з централізованим підключенням, то він має право лише на 50 % річної норми побутового палива.

В судовому засіданні встановлено, що позивач мешкає з сім»єю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3)

Будинок за вищевказаною адресою належить позивачу на праві власності.

Відповідно до п.2.2 розділу 2 Інструкції « Про порядок проведення технічної інвентаризації» № 127 від 24.05.2001 року, затвердженої Міністерством Юстиції України від 10.07.2001 року за № 582/5773 основною будівлею на земельній ділянці є житловий будинок, а господарські споруди : літні кухні, сараї, гаражі, тощо - є господарськими підсобними спорудами.

Згідно довідки Антрацитівського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства у будинку за адресою: АДРЕСА_1 газифікована тільки літня кухня з встановленням газової плити і котла. Будинок не газифікований. (а.с.5)

Суд вважає, що підприємство відповідача повинно забезпечувати позивача вугіллям на побутові потреби по нормі 100%.

Згідно з п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України з доповненнями та змінами від 3.07.2001 року, від 15.02.2002 року, від 20.09.2002 року, від 10.12.2002 року від 1.07.2003 року та від 29.12.2003 року порядок забезпечення паливом на побутові потреби пенсіонерам підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого Закону України, даної Угоди, а також ( до приведення нормативно - правових актів у відповідність до Гірничого Закону), чинною Інструкцією « Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року.

Безоплатне забезпечення вугіллям робітників та пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тони на рік на будинок або квартиру.

Відповідно до Положення про порядок забезпечення паливом на побутові потреби в підрозділах ДП « Ровенькиантрацит», що є додатком № 1 до колективного договору відповідача - Тарифної угоди між трудовим колективом і адміністрацією державного підприємства « Ровенькиантрацит» на 2005- 2009 роки, особи, які мешкають в будинках з пічним опаленням і кухонними вогнищами на твердому паливі, забезпечуються по нормі 100%, встановленої колективним договором

Особам, які мешкають у будинках з пічним опаленням і обладнаних електричними кухонними плитами або газовими кухонними плитами з централізованим підключенням провадиться забезпечення паливом на побутові потреби в обсязі 50 % від річної норми, встановленої колективним договором.( а.с. 18,19)

Річна норма твердого палива, згідно вказаних договорів, для осіб, які мають право на отримання палива на побутові потреби, становить 5,9 тон.

Згідно з п. 5.1 Інструкції « Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» № 77 від 11.05.1976 року встановлено, що особам, які мешкають у державному житловому фонді, або які мають будинки на праві власності, на яких розповсюджується дія цієї Інструкції, паливо видається: 50 % норми, встановленої колективним договором, особам, що мешкають в будинках з центральним опаленням і кухонними вогнищами на твердому паливі; в будинках з пічним опаленням, якщо піч опалюється твердим

4

паливом, і обладнаних електричними плитами або газовими кухонними плитами і водогрійними колонками незалежно від того, який газ вони споживають.

Незважаючи на викладене, суд вважає, що положення вказаної Інструкції, вищезазначеного Положення, що є додатком до колективного договору підприємства відповідача, суперечать вимогам Гірничого Закону України, який не встановлює будь-яких обмежень щодо норми забезпечення вугіллям.

Виходячи з пріоритетності Законів України над нормативними актами, суд вважає, що вищевказана Інструкція та розроблені у відповідності з нею положення та роз»яснення до колективних договорів не можуть застосовуватись при вирішені даного спору.

Позивач підключив до газопостачання тільки літню кухню, яка не є житловим будинком, а відноситься до підсобних господарських споруд.

При таким обставинах, суд вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вугілля на побутові потреби за 2 півріччя 2009 року у кількості 2950 кг..

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, і витрати на інформаційно- технічне забезпечення.

За ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Згідно Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито», позивач звільнений від сплати судового збору.

Суд  вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 51 гр.

Що стосується витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, то суд також вважає на необхідне стягнути з відповідача 30 гр. на рахунок ТУ ДСА в Луганській області, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.05 року „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів" справи позовного провадження з розгляду майнового спору оплачуються в розмірі 30 гр. Зазначеною постановою не нередбачено ніяких пільг будь-якій категорії фізичних або юридичних осіб.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України; ст.ст. 43 Гірничого Закону України; п.12.10 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості України з доповненнями та змінами від 3.07.2001 року, від 15.02.2002 року, від 20.09.2002 року, від 10.12.2002 року від 1.07.2003 року та від 29.12.2003 року; п. 5.1 Інструкції « Про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби» №77 від 11.05.1976 року, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

1. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» на користь ОСОБА_1побутове вугілля за 2 півріччя 2009 року у кількості 2950 кг..( дві тисячі дев»ятсот п»ятдесят кг.)

5

2. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит " на користь

держави судовий збір в розмірі 51 гр. (п»ятдесят одної гр.)

3. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит " витрати на

іформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 гр.(тридцять гр.)»

перерахувавши кошти на р/р 31218259700010, одержувач -УДК м.Луганськ, код рахунку

22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, код ОЛКПО 25992095, МФО 804013 за

розгляд справи у Антрацитівському міськрайонному суді.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.