Постанова № 42706525, 10.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 691/266/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Черненко В.О.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Городищенського районного суду від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 та голови Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області ОСОБА_2, про визнання незаконними дій голови Валявської сільської ради щодо звільнення з посади секретаря Валявської сільської ради, визнання незаконним розпорядження голови Валявської сільської ради про переведення на іншу посаду, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області (далі - відповідач), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 та голови Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області ОСОБА_2, про визнання незаконними дій голови Валявської сільської ради щодо звільнення з посади секретаря Валявської сільської ради, визнання незаконним розпорядження голови Валявської сільської ради про переведення на іншу посаду, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 4 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, позов задоволено частково: скасовано розпорядження голови Валявської сільської ради від 21.01.2013 р. № 5-К про переведення ОСОБА_3 з 01.02.2013 р. на 0,5 ставки посадового окладу завгоспом в ДНЗ "Сопілочка". В задоволенні іншої частини позовних вимог буловідмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2014 року скасовано постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 4 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 11.11.2014 р. (з урахуванням ухвали від 11.11.2014 р. про виправлення описки) позов задоволено. Визнано незаконними дії голови Валявської сільської ради Городищенського району, Черкаської області ОСОБА_2 щодо звільнення ОСОБА_3 з посади секретаря Валявської сільської ради Городищенського району, Черкаської області. Визнано незаконним розпорядження голови Валявської сільської ради Городищенського району, Черкаської області ОСОБА_2 № 5-К від 21.01.2013 року про переведення ОСОБА_3 на посаду завгоспа в ДНЗ «Сопілочка». Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді секретаря Валявської сільської ради Городищенського району, Черкаської області з 01.02.2013 року.Стягнуто з Валявської сільської ради Городищенського району, Черкаської області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.02.2013 року по 11.11.2014 року у сумі 35576 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 92 копійки. Зобов'язано голову Валявської сільської ради Городищенського району, Черкаської області ОСОБА_2, як особу, винну в незаконному звільнені працівника, покрити шкоду, заподіяну Валявській сільській раді у зв'язку з оплатою ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу в період з 01.02.2013 року по 11.11.2014 року в сумі 35576 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 92 копійки.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, та ухвалити нову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 14.01.2011 року ОСОБА_3 була прийнята на роботу на посаду спеціаліста ІІ категорії з питань бухгалтерського обліку у Валявську сільську раду. Рішенням сесії № 71/VI Валявської сільської ради від 01.07.2011 року вона була обрана секретарем Валявської сільської ради на період декретної відпустки та відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_4 Розпорядженням сільського голови від 30.06.2011 року, № 17 К, ОСОБА_3 було звільнено з посади спеціаліста ІІ категорії з питань бухгалтерського обліку у зв'язку з обранням її на посаду в органи місцевого самоврядування.

На підставі заяви від 18.01.2013 року ОСОБА_4 закінчила перебування у відпустці по догляду за дитиною та стала до роботи з 01.02.2013 року.

Розпорядженням сільського голови від 21.01.2013 року, №5-К, ОСОБА_3 переведено з 01.02.2013 року на 0,5 ставки посадового окладу завгоспом в ДНЗ «Сопілочка», а розпорядженням від 01.02.2013 року, №6-К її було звільнено с посади секретаря сільської ради на підставі п.2 ст.36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку дії договору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів з чим погоджується і колегія суддів.

Статтею 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, які можуть бути як загальними, що передбачені Кодексом законів про працю України, так і спеціальними, що визначені ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.

Відповідно до ч.5 ст.10 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», на час відсутності (відпустки) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виборних посад) для виконання їх повноважень можуть прийматися на службу особи за строковим трудовим договором (контрактом). Отже, строкові трудові договори (контракти) укладаються з особами на час заміщення посадових осіб органів місцевого самоврядування, які не займають виборних посад.

Згідно п.2 ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Виходячи зі змісту пунктів 2 та 3 статті 23 КЗпП України, строковими є трудові договори, укладені на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, або укладені на час виконання певної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Валявської сільської ради від 01.07.2011 року, №71-VI, ОСОБА_3 обрана радою секретарем ради і в справі відсутні докази, що з останньою укладався трудовий договір на певний строк. За таких обставин, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що звільнення ОСОБА_3 з посади секретаря Валявської сільської ради на підставі п.2 ст.36 КЗпП України є незаконним.

Згідно з ч.5 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження секретаря сільської ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.

Як встановлено в судом першої інстанції, такого рішення, Валявська сільська рада, станом на 01.02.2013 року, тобто на день звільнення позивача з посади секретаря ради, не приймала, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання незаконними дій голови Валявської сільської ради Городищенського району Черкаської області щодо звільнення її з посади секретаря Валявської сільської ради.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи, що звільнення позивача було незаконним, відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині поновлення позивача на роботі

Водночас, відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, проаналізувавши докази, що містяться в матеріалах справи, а саме довідки виконавчого комітету Валявської сільської ради від 28.03.2013 року, №233 довідки від 15.10.2014 року, №597, суд першої інстанції також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

З огляду на наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що розпорядження сільського голови від 21.01.2013 року, № 5-К про переведення ОСОБА_3 з 01.02.2013 року на 0,5 ставки посадового окладу завгоспом в ДНЗ «Сопілочка» є неправомірними та таким, що суперечить нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача у цій частині також підлягають задоволенню.

Разом з тим, вийшовши за межі позовних вимог, суд першої інстанції, на підставі ст.237 КЗпП України, поклав на голову Валявської сільської ради ОСОБА_2, як на особу, винну в незаконному звільненні працівника, обов'язок покрити шкоду, заподіяну Валявській сільській раді у зв'язку з оплатою ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу у розмірі - 35576 гривень 92 копійки.

Колегія суддів не може погодитися з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Колегія суддів зазначає, щодо матеріальну відповідальність за незаконне звільнення не можливо визначити без відповідного позову до суду щодо визначення відповідальності винної особи чиї дії понесли виплату вимушеного прогулу.

Виходячи зі змісту вказаної норми, покласти матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку із оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, має лише суд, встановивши винних осіб.

Крім того, рішення про звільнення було обґрунтоване рішенням колегіального органу, сільської ради, від 01.07.2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для зобов'язання ОСОБА_2 покрити шкоду, заподіяну Валявській сільській раді у зв'язку з оплатою ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу.

З огляду на наведене судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв'язку колегія суддів приходить до висновку , що оскаржувану постанову слід змінити виключивши з резолютивної частини зобов'язання голови Валявської сільської ради ОСОБА_2, покрити шкоду, заподіяну Валявській сільській раді у зв'язку з оплатою ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу у розмірі - 35576 гривень 92 копійки.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Городищенського районного суду від 11 листопада 2014 року змінити виключивши з резолютивної частини абзац п'ятий щодо зобов'язання голови Валявської сільської ради Городищенського району, Черкаської області ОСОБА_2, як особи, винної в незаконному звільнені працівника, покрити шкоду, заподіяну Валявській сільській раді у зв'язку з оплатою ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу в період з 01.02.2013 року по 11.11.2014 року в сумі 35576 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 92 копійки.

В іншій частині постанову Городищенського районного суду від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 13.02.2015 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.