Рішення № 42706479, 12.02.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2015 р.Справа № 916/2028/14

За позовом Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ"

до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України"

та до: Державне підприємство „Одеський морський торгівельний порт"

про стягнення 19862,65 грн.

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Оборотова О.Ю.

Суддя Волков Р.В.

Представники:

від позивача: Орлова О. В. - за довіреністю;

від відповідача 1): Васильєва Н. М. - за довіреністю;

від відповідача 2): не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариства „Одеська ТЕЦ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" про стягнення 19862,65 грн., з яких: 16069,02 грн. борг; 1220,13 грн. - збитки від інфляції; 399,25 грн. - 3% річних; 1049,42 грн. - пеня; 1124,83 грн. - штраф.

17.06.2014 року суд замінив неналежного відповідача - Одеську філію державного підприємства „Адміністрація морських портів України" на належного - Державне підприємство„Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (далі - відповідач 1).

21.07.2014 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство „Одеський морський торгівельний порт".

24.11.2014 року справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Демешин О. А., суддя Оборотова О. Ю., суддя Волков Р. В.

23.12.2014 року суд залучив Державне підприємство „Одеський морський торгівельний порт" до участі у справі, в якості іншого відповідача (далі - відповідач 2).

Відповідач 1) позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов від 16.06.2014 року та письмових поясненнях від 06.08.2014 року.

Відповідач 2) проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Під час розгляду справи суд оголошував перерву у судових засіданнях: 17.06.2014 року, 07.07.2014 року; 27.01.2015 року.

В С Т А Н О В И В:

22.12.2009р. між Позивачем (власник мереж) та Відповідачем 2) (споживач) був укладений договір №203 про технічне забезпечення електропостачання споживача, згідно п.п. 1.1. Договору, Позивач зобов`язався забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії Відповідачу, а Позивач зобов`язався сплачувати за отримані послуги згідно п. 4.1. Договору, а саме здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії" та за технічне обслуговування електричних установок Споживача згідно з додатком „Розмір витрат на технічне забезпечення електропостачання".

Позивач зазначає, що виконуючи свої зобов'язання за Договором, він надав відповідачу 2) з 01.06.2013р. по 12.06.2013р. послуги на загальну суму 16 069,02 грн., а саме: послуги з технічного забезпечення електропостачання на суму 415,44 грн., та послуги з перетоків реактивної енергії на суму 15 653,58 грн., що позивач підтверджує Актами надання послуг: № 410 від 12.06.2013р. на суму 415,44 грн. та № 411 від 12.06.2013р. на суму 15 653,58 грн.

Вказані Акти були направлені Відповідачу 2) для підписання та оплати, однак повернулись на адресу Позивача не підписаними, а гроші за надані послуги не були сплачені, проте Відповідачем 2) було підписано Акт про обсяги спожитої реактивної електроенергії за червень 2013 року.

Відповідачу 2) були направлені на оплату рахунки №320 від 12.06.2013 р., №321 від 12.06.2013р. По рахункам сплати не було.

Крім того, слід зазначити, що Позивач зробив нарахування податкових зобов'язань на дані суми, що підтверджується податковими накладними № 61 від 12.06.2013р. та № 62 від 12.06.2013р.

Позивач вказує, що в Додатковій угоді № КД-14482/4 до Договору №203 від 22.12.2009р. про технічне забезпечення електропостачання споживача, укладеному між ПАТ „Одеська ТЕЦ" і ДП „Одеський морський торгівельний порт" від 13 червня 2013р. у зв'язку з реорганізацією ДП „Одеський морський торгівельний порт", згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. №133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. №163, а також переходом прав та зобов'язань за договором № 203 від 22.12.2009р. до правонаступника - Державного підприємства „Адміністрація морських портів України", до преамбули та реквізитів сторін договору №203 від 22.12.2009р. були внесені відповідні зміни.

Як вбачається із наказу Міністерства інфраструктури України №163 від 19.03.2013 року внаслідок реорганізації утворено ДП „Адміністрація морських портів України", та воно є правонаступником державних підприємств морського транспорту (зокрема ДП «Одеський морський торгівельний порт» як зазначено в Додатку №1 до наказу) у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів

Тому, позивачем саме Відповідачу 1) було направлено претензію з вимогою виконати зобов'язання по договору, але відповідач відмовився виконати зобов'язання, у зв'язку з тим, що при проведенні реорганізації ДП „Одеський морський торгівельний порт" та утворенні ДП „Адміністрація морський портів України" до останнього перейшла частина майна, прав та обов'язків ДП „ОМТП" та відповідно до розподільчих балансів до ДП „Адміністрація морський портів України" кредиторська заборгованість за договором №203 від 22.12.2009 року на суму 16 069,02 грн. не передавалась. Цю відповідь на претензію було оформлено в лютому 2014 року.

З огляду на викладене, позивач вважає, що саме з Відповідача 1) належить до стягнення сума основного боргу за період з 1 червня 2013 року по 12 червня 2013 року 16 069,02 грн., а саме: послуги з технічного забезпечення електропостачання - 415,44 грн., та послуги з перетоків реактивної енергії - 15 653,58 грн.

З врахуванням вимог ст. 624, 625 ЦК України, ч. 2 ст. 231 ГК України та п. 8.2. Договору позивачем на суму основного боргу нараховано 1220,13 грн. - збитки від інфляції; 399,25 грн. - 3% річних; 1049,42 грн. - пеня; 1124,83 грн. - штраф, які позивач також вимагає стягнути з відповідача 1).

Відповідач 1) у відзиві на позов зазначив, що відповідно до розподільчих балансів до ДП „АМПУ" в особі Одеської філії ДП „АМПУ" не передавалися кредиторська заборгованість за Договором № 203 від 22.12.2009 року на суму 16069, 2 грн., а також документи, що підтверджують виникнення спірної заборгованості на суму 16 069,02 грн.

Відповідач 2), заперечуючи проти позову, посилається на те, що договір № КД-203 від 22.12.2009р. за розподільчим балансом перейшов до ДП „Адміністрація морських портів України" і позивач не направляв до Одеського порту інформації про існування заборгованості. . Крім того, як вважає відповідач 2, оскільки певний час відповідачі знаходились в одній будівлі, то є неможливим визначити кількість спожитої електроенергії кожним з них.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Як було зазначено вище, 22.12.2009 р. між ПАТ „Одеська ТЕЦ" та ДП „Одеський морський торгівельний порт" був укладений договір №203 про технічне забезпечення електропостачання споживача.

В подальшому на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 р. № 133-р та наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2103 р. № 163, проведено реорганізацію ДП „Одеський морський торговельний порт" шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків щодо них, відповідно до розподільчих балансів та утворення внаслідок виділу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України", до останнього з 13.06.2013 року перейшла частина майна, прав та обов'язків, в т.ч., ДП „ОМТП" відповідно до розподільчих балансів.

Дослідивши розподільчі баланси, суд встановив, що до Відповідача 1) - ДП „АМПУ" в особі Одеської філії ДП „АМПУ" не передавалася кредиторська заборгованість за Договором № 203 від 22.12.2009 року на суму 16 069, 02 грн.

13.06.2103 року між ПАТ „ОДЕСЬКА ТЕЦ", з одного боку, та ДП „АМПУ" в особі

Одеської філії, з іншого боку, укладена додаткова угода № 14482/4 до Договору № 203 Відповідно до п.4 цієї додаткової угоди сторони погодили, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 13 червня 2013 року.

На час укладення цієї додаткової угоди, як вбачається з її тексту, зобов'язання перед ПАТ „ОДЕСЬКА ТЕЦ" відсутні.

Таким чином, вимоги до Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів України" є безпідставними, а тому в задоволені позову до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" - слід відмовити.

Як вбачається з вищезазначеного, послуги, що є предметом цього позову, фактично отримані та спожиті ДП „ОМТП" ще до моменту початку функціонування ДП „АМПУ".

Враховуючи, що до Відповідача 1) не перейшли права та обов'язки Відповідача 2) суд вважає, що саме Відповідача 2) слід важити боржником по виконанню спірного Договору.

Матеріали справи свідчать, що Державне підприємство „Одеський морський торгівельний порт" має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством „Одеська ТЕЦ" на суму 16069,02 грн.

Проте, позивач не надав суду доказів звернення із відповідною вимогою про сплату боргу саме до Відповідача 2).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, оскільки позивачем не пред`являлись вимоги та не виставлялись рахунки щодо сплати заборгованості відповідачу 2 - суд вважає безпідставним нарахування інфляційних, сплати 3% річних, пені та штрафу, оскільки порушення договірних зобов`язань та прострочення по грошовому зобов`язанню - з боку ДП „ОМТП" не мало місця.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного позов про стягнення з відповідача 1) не підлягає задоволенню, а в частині стягнення з відповідача 2) 16069,02 грн. боргу слід задовольнити, в решті позову відмовити з покладенням на відповідача 2 судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" (код - 01125666, Митна пл., 1, м. Одеса, 65026) на користь Публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ" (код - 05471158, вул. Церковна, 29, м. Одеса, 65003):16069 гривень 02 коп. боргу та 1478 гривень 04 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог щодо Державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" відмовити.

4. У задоволені позову в частині вимог до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" в особі Одеської філії державного підприємства „Адміністрація морських портів України" - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 лютого 2015 р.

Головуючий суддя О.А. Демешин

Суддя О.Ю. Оборотова

Суддя Р.В. Волков