Постанова № 42706134, 06.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2015 року № 826/18322/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши у письмовому провадження адміністративну справуза позовом Казенного підприємства «КІРОВГЕОЛОГІЯ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2014 року № 104326552201, № 104226552201, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Казенне підприємство «КІРОВГЕОЛОГІЯ» (далі - КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 липня 2014 року № 104326552201, № 104226552201.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки в Акті відсутня інформація про порушення відносно посадових осіб ТОВ «Сібол» або ТОВ «Київкапіталбуд» кримінальних справ чи винесення вироків, фактів ухилення від сплати податків, неподання податкової звітності, дефекти правового статусу юридичних осіб, або будь-яких інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок, або з метою надання податкової вигоди. Відсутні також посилання на рішення господарських судів, якими визнані недійсними (нікчемними) будь-які укладені цими підприємствами правочини.

Також, в Акті відсутні посилання на будь-які документальні докази, які б засвідчили недостовірність відомостей у первинних документах підприємства, викликали сумнів щодо реальності постачання послуг, невідповідності цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчували наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

При цьому, позивач зазначає, що ПКУ взагалі не передбачене право на складання податковими органами висновків про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності платниками податків. Податкові органи не мають повноважень встановлювати в акті перевірки реальність господарської операції або нікчемність тієї чи іншої угоди (ухвала ВАСУ від 16.10.13 №805/3714/13-а), а також відповідність того чи іншого правочину нормам цивільного та господарського законодавства (ухвала ВАСУ від 23.10.13 №2а-1670/1533/12).

Водночас, позивач звертає увагу, що момент укладення спірних договорів і їх виконання сторони були наділені необхідною господарською компетенцією, знаходилися в ЄДРПОУ і були зареєстровані як платники ПДВ. Жодного рішення компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, податковий орган не надав.

А тому, на думку позивача, висновки Акта від 08.07.14 в частині взаємовідносин Позивача з контрагентами ТОВ "Сібол" і ТОВ "Київкапіталбуд" є необгрунтованими, а винесені на їх підставі податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу зобов'язань з ПДВ і податку на прибуток - протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Окрім цього, зазначив, що на підставі рішення ГУ Міндоходів у м. Києві за результатами первинної скарги від 09.10.2014 року № 10257/10/26/15-10-06-15 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 14.10.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 14132652201, № 1412652201.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 14308279) зареєстроване 09 грудня 1991 року Печерською районною у місті Києві державної адміністрації, запис в ЄДР № 10701200000000. Місцезнаходження КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ»: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9.

КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

До видів діяльності, які мав право здійснювати КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» за КВЕД відносяться: 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41. Вантажний автомобільний транспорт, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 71.20 Технічні випробування та дослідження, 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» (код ЄДРПОУ 14308279) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 08 липня 2014 року № 601/26-55-22-014/14308279.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- пп. 138.1.1. п. 138.1 п. 138.2 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в загальній сумі 3 647 793,00 гривень, в тому числі за ІІ - ІV кв. 2011 року на 84 620, 00 грн., за 2012 рік на 1 409 386, 00 грн., за 2013 рік на 2 153 787, 00 грн.;

- пп.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3; п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 678 801, 00 гривень, в тому числі за грудень 2011 року на 73 583, 00 грн., за лютий 2012 року на 50 000, 00 грн., за квітень 2012 року на 10 833, 00 грн., за червень 2012 року на 1 200, 00 грн., за липень 2012 року на 140 136, 00 грн., за серпень 2012 року 174 366, 00 грн., за вересень 2012 року на 273 550, 00 грн., за жовтень 2012 року на 150 458, 00 грн., за листопад 2012 року на 237 063, 00 грн., за грудень 2012 року на 304 666, 00 грн., за січень 2013 року на 103 000, 00 грн., за лютий 2013 року на 153 833, 00 грн., за березень 2013 року на 165 333, 00 грн., за квітень 2013 року на 210 166, 00 грн., за травень 2013 року 112 166, 00 грн., за червень 2013 року на 130 833, 00 грн., за липень 2013 року 142 833, 00 грн., за серпень 2013 року 550 333, 00 грн., за вересень 2013 року на 411 550, 00 грн., за жовтень 2013 року на 140 666, 00 грн., за листопад 2013 року на 63 066, 00 грн., за грудень 2013 року на 79 167, 00 грн.

30 липня 2014 року на підставі вказаного вище акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 104326552201, яким згідно п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 598 501, 00 грн., у тому числі 3 678 801, 00 грн. - основний платіж, 919 700, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- податкове повідомлення-рішення № 104226552201, яким згідно п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4 559 741, 00 грн., в тому числі 3 647 793, 00 грн. - основний платіж, 911 948, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» оскаржено вказані вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та до Державної фіскальної служби України.

Рішенням від 09 жовтня 2014 року Головним управлінням Міндоходів у м. Києві № 10257/10/26-15-10-06-15 скаргу позивача задоволено частково:

- скасовано податкове повідомлення - рішення від 30.07.2014 року № 104226552201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21 155, 00 грн., в іншій частині - залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2014 року № 104326552201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 48, 00 грн. та штрафної санкції у розмірі 12, 00 грн., а в іншій частині - залишено без змін.

Рішенням від 05 листопада 2014 року Державною фіскальною служби України № 6237/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення від 30.07.2014 року № 104226552201 та № 104326552201, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві, залишено без змін, скаргу без задоволення.

Незгода з вказаними рішеннями обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ», виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України у разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Водночас, відповідно до пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Пунктом 60.3 ст. 60 ПК України передбачено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Аналогічні норми містяться і в Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 року № 1236.

Як вбачається з рішення Головного управлінням Міндоходів у м. Києві від 09 жовтня 2014 року № 10257/10/26-15-10-06-15 податкові повідомлення-рішення, які оскаржує позивач скасовано, а відтак вважаються відкликаними на всю суму грошових зобов'язань, що визначені в них.

При цьому, суд звертає увагу, що 14.10.2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі акту перевірки від 08 липня 2014 року № 601/26-55-22-014/14308279, з урахуванням рішення Головного управлінням Міндоходів у м. Києві від 09 жовтня 2014 року № 10257/10/26-15-10-06-15 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 141326552102, яким згідно п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4 538 586, 00 грн., в тому числі 3 647 793, 00 грн. - основний платіж, 890 793, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- № 141226552201, яким згідно п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України КП «КІРОВГЕОЛОГІЯ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4598 441, 00 грн., у тому числі 3 678 753, 00 грн. - основний платіж, 919 688, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Вказані податкові повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача 14.10.2014 року, що підтверджується копією повідомлення про їх відправлення послугами кур'єрської доставки.

У той же час, суд звертає увагу, що вказані податкові повідомлення-рішення, позивачем в судовому порядку не оскаржуються.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 11 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи.

Таким чином, враховуючи викладене вище, та той факт, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасовано, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку із чим в задоволені адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 384, 80 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Казенного підприємства «КІРОВГЕОЛОГІЯ» відмовити повністю.

2. Стягнути з Казенного підприємства «КІРОВГЕОЛОГІЯ» судовий збір у розмірі 4 384, 80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко