Рішення № 42706006, 10.02.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа № 911/5498/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕТРА-ТРЕЙДІНГ",

54003, Миколаївська обл., м. Миколаїв, Центральний р-н, вул. Гречишникова, буд. 6

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет",

08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Артема, буд. 85

про стягнення 91 499,99 грн.

за участю представників:

позивача - Власенко С.О. (довіреність від 05.02.2015 № 05/02/15);

відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕТРА-ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" (далі - відповідач) про стягнення 91 499,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з передачі товару, що оплачений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.01.2015.

У судове засідання 20.01.2015 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, розгляд справи відкладено на 10.02.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 2487/15 від 03.02.2015) надійшло клопотання позивача від 31.01.2015 № 31/01/2015 про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 10.02.2015 в режимі відеоконференції з господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2015 позивача допущено до участі у судовому засіданні 10.02.2015 в режимі відеоконференції.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3034/15 від 10.02.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 23.12.2014.

Відповідно до частини 8 статті 74-1 Господарського процесуального кодексу України, у разі, якщо особа, яка подала клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, з'явилася до зали судового засідання, така особа бере участь у судовому засіданні в загальному порядку.

У судове засідання 10.02.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги повністю. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про вручення поштових відправлень, якими відповідачу надіслано ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.02.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕТРА-ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач) перерахувало на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" (далі - відповідач) 675 000,00 грн. попередньої оплати за поставку кукурудзи, що підтверджується платіжним дорученням від 11.09.2014 № 1917 та довідкою від 04.02.2015 № 10544-150-39 з банківської установи, в якій відкрито поточний рахунок позивача, що підписана уповноваженою особою банку та скріплена відбитком його печатки.

Відповідачем позивачеві поставлено товар на суму 521 156,41 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками обох сторін: від 12.09.2014 № 11/09 на суму 59 462,40 грн., від 12.09.2014 № 12/09 на суму 65 611,72 грн., від 14.09.2014 № 13/09 на суму 70 075,75 грн., від 14.09.2014 № 14/09 на суму 65 112,86 грн., від 15.09.2014 № 15/09 на суму 65 949,22 грн., від 16.09.2014 № 16/09 на суму 64 360,30 грн., від 16.09.2014 № 17/09 на суму 66 149,64 грн. та від 18.09.2014 № 18/09 на суму 64 434,52 грн.

Відповідно до тверджень позивача, які не заперечені відповідачем, до передачі спірного товару за вищевказаними видатковими накладними, договір у формі єдиного письмового документу між сторонами не укладався.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договорів купівлі-продажу в простій письмовій формі.

За твердженнями позивача, відповідачем не здійснено поставку товару, що оплачений позивачем на умовах попередньої оплати, на суму 153 843,60 грн.

Докази передачі товару відповідачем позивачу на всю суму попередньої оплати, що здійснена позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Листом від 22.09.2014 вих. № 22/09/1 позивачем направлено відповідачу вимогу про повернення грошових коштів у розмірі 153 843,60 грн., що перераховані згідно з платіжним дорученням від 11.09.2014 № 1917.

Згідно з наданою до матеріалів справи довідкою від 04.02.2015 № 10544-150-39 з банківської установи, судом встановлено, що відповідачем здійснено часткове повернення суми попередньої оплати у розмірі 62 343,60 грн. з призначенням платежу «повернення коштів за кукурудзу, згідно листа від 22.09.2014 № 22/09/1», а саме: 03.10.2014 в сумі 23 843,60 грн., 14.10.2014 в сумі 15 000,00 грн., 15.10.2014 в сумі 12 000,00 грн. та 16.10.2014 в сумі 11 500,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 91 499,99 грн. основної заборгованості підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем направлено на адресу відповідача лист від 22.09.2014 вих. № 22/09/1 з вимогою про повернення попередньої оплати за поставку товару.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, проте, вимоги даного листа частково виконав - грошові кошти, що сплачені як попередня оплата товару, частково повернув у розмірі 62 343,60 грн., що підтверджується призначеннями платежу, що вказані відповідачем при перерахуванні коштів.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови, покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 43/308-10.

Згідно з частиною 1 статті 11128 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що зобов'язання з поставки товару відповідачем, у повному обсязі, не виконане, отже, у позивача наявне право вимагати повернення суми попередньої оплати, в частині вартості непоставленого товару.

Відтак, у відповідача наявне грошове зобов'язання перед позивачем з повернення суми попередньої оплати у зв'язку з непоставкою товару, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 91 499,99 грн. попередньої оплати у частині вартості товару, що не поставлений відповідачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 830,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагромаркет" (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Артема, буд. 85, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32975988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЕТРА-ТРЕЙДІНГ" (54003, Миколаївська обл., м. Миколаїв, Центральний р-н, вул. Гречишникова, буд. 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36701216) 91 499 (дев'яносто одна тисяча чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. основної заборгованості та 1 830 (одна тисяча вісімсот тридцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 14.02.2015.

Суддя С.О. Саванчук