Ухвала суду № 42705941, 12.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11618/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Національного музею народної архітектури та побуту України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Національного музею народної архітектури та побуту України до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Національного музею народної архітектури та побуту України подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Національного музею народної архітектури та побуту України, за результатами якої складено акт від 20.12.2013 року.

В ході проведення перевірки, відповідачем встановлено невиконання Національним музеєм народної архітектури та побуту України вимоги припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві від 10.07.2013 року, а саме: не усунуті правопорушення в термін до 12.08.2013 року, чим порушено п.п. «а» п.3 п.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки, складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.12.2013 року, яким встановлено порушення п.п. «а» п.3 ч.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за яке передбачена відповідальність п.1 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та повідомлено про розгляд справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві винесено припис від 20.12.2013 року з вимогою усунення виявлених правопорушень, а саме: привести караульні приміщення до попереднього стану (до виконання будівельних робіт із капітального ремонту вказаних приміщень) в термін до 03.03.2013 року.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.12.2014 року №633/13/7/26-81/2412/02/2, якою встановлено невиконання Національним музеєм народної архітектури та побуту України вимоги припису від 10.07.2013 року, що є порушенням п.п. «а» п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього штраф у сумі 12180 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038 (далі - Закон № 3038) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до п. 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком № 553. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).

Відповідно до п.21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п.17, п.20 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що акт перевірки не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки сам по собі не є обов'язковим ані для позивача, ані для керівника контролюючого органу і є лише відображенням фактичних дій контролюючих органів щодо встановлених в ході перевірки обставин.

Акт є носієм доказової інформації, у разі використання якої, можуть виникнути правові наслідки, однак оцінка акту (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх викладення в ньому висновків) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, або у випадку можливого використання такого акту, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Протокол - це службовий документ, який стверджує факт вчинення правопорушення, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Враховуючи відсутність порушеного права позивача при складанні акту перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог в частині скасування акту перевірки від 20.12.2013 року та протоколу про адміністративне правопорушення від 20.12.2013 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта відносно відсутності у нього обов'язку виконання припису відповідача від 10.07.2013 року у зв'язку з його оскарженням в судовому порядку, оскільки відповідно до ст. 41 Закону № 3038 приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, видані посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю, під час проведення перевірки, мають обов'язковий характер до виконання.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі № 826/11877/13-а за адміністративним позовом Національного музею народної архітектури та побуту України до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконними, скасування припису та постанови, відмовлено в задоволенні позову (№ 37779627 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Доказів виконання припису від 10.07.2013 року не надано, що свідчить про правомірність застосованих до позивача штрафних санкцій.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника Національного музею народної архітектури та побуту України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 16.02.2014 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.