Ухвала суду № 42705110, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2015 р. м. Київ К/800/14548/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Калашнікової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ирбис-Авто» до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ирбис-Авто» (далі - ТОВ «Ирбис-Авто») пред'явило позов до Харківської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарі № 807000003/2013/001351/2 від 12 липня 2013 року та № 807000003/2013/001524/2 від 01 серпня 2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Ирбис-Авто» задоволено.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов ТОВ «Ирбис-Авто» задоволено.

Скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12 липня 2013 року та № 807000003/2013/001524/2 від 01 серпня 2013 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішеннями суду апеляційної інстанції, скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі Харківська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що між ТОВ «Ирбис-Авто» (Покупець) та Фірмою Federal-Mogul Global Aftermarket EMEA BVBA (резидент Бельгії) (Постачальник) був укладений контракт № 23/К від 01 липня 2013 року, згідно умов якого Постачальник зобов'язується здійснювати поставку запасних частин до автомобілів (далі - товар), а позивач - приймати та оплачувати його вартість в порядку та на умовах, обумовлених у контракті.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення вищезазначеного товару до Харківської митниці Міндоходів позивачем були подані митні декларації: ВМД № 807100000/2013/031227 від 02 липня 2013 року та ВМД № 807100000/2013/036743 від 30 липня 2013 року разом з додатками.

Визначення митної вартості поставленого товару ТОВ «Ирбис-Авто» здійснювало за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

Посадовими особами митниці під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару було з'ясовано, що заявлена позивачем митна вартість товару є значно нижчою за рівень митної вартості на подібний/аналогічний товар, оформлений митницями по Україні у найближчий до митного оформлення час, оформлений за ціною угоди, а також декларантом не надано вичерпного пакету документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Харківською митницею з позивачем була проведена процедура консультацій. Відповідачем було запропоновано позивачу протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації (в разі здійснення оплати за товар; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та стосовно ВМД № 807100000/2013/036743 від 30 липня 2013 року - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів (№ 5), підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ «Ирбис-Авто» додаткових документів надано не було.

У зв'язку з ненаданням позивачем додаткових документів Харківською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12 липня 2013 року та № 807000003/2013/001524/2 від 01 серпня 2013 року.

Коригування митної вартості було здійснено митним органом за резервним методом. При коригуванні за основу взято цінову інформацію за рекомендацією Департаменту митної справи Міндоходів України та рівні митної вартості за фактами митних оформлень подібних товарів по Україні та за фактами митних оформлень подібних (аналогічних товарів), яка міститься в ЄАІС за МД від 10 червня 2013 року № 600020000/13/2033 та від 12 липня 2013 року № 807000003/2013/001351/2.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивачем на адресу Харківської митниці Міндоходів були направлені листи від 17 вересня 2013 року № 308/09 та № 309/09 про визнання митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, та надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною угоди.

Дослідивши додатково додані документи, митний орган дійшов висновку, що надані документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме не надано банківських платіжних документів, та у звіті про оцінку експертом при проведенні аналізу вартості міститься посилання на калькуляцію виробника, але такий документ не зазначений в додатках до звіту як джерело інформації та не надавався до митниці.

Харківська митниця Міндоходів листами від 24 вересня 2013 року № 06.1/03-12/3319 та № 06.1/03-12/3320 повідомила позивача, що надані документи не спростовують сумнівів щодо прийнятності задекларованого позивачем рівня митної вартості оцінюваного товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не підтверджують включення до митної вартості всіх її складових та унеможливлюють перегляд рішень про коригування митної вартості товарів.

Харківською митницею Міндоходів були прийняті картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 807100000/2013/00909 та № 807100000/2013/00985.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що сумніви митного органу щодо заявленої позивачем митної вартості товару небезпідставні, витребування додаткових документів для підтвердження декларантом заявленої митної вартості було обґрунтоване.

Оскільки додатково витребуваних митним органом документів в підтвердження заявленої митної вартості надано не було, що унеможливлювало застосування митної вартості товару за ціною договору, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність рішень Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12 липня 2013 року та № 807000003/2013/001524/2 від 01 серпня 2013 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, які давали можливість встановити дійсну вартість товару за ціною угоди, а тому рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001351/2 від 12 липня 2013 року та № 807000003/2013/001524/2 від 01 серпня 2013 року підлягають скасуванню, оскільки підстав для відмови у митному оформленні судом апеляційної інстанції не встановлено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Оскільки витребуваних митним органом додаткових документів для підтвердження заявленою декларантом митної вартості товару позивачем подано не було, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність рішень митниці про коригування митної вартості товарі № 807000003/2013/001351/2 від 12 липня 2013 року і № 807000003/2013/001524/2 від 01 серпня 2013 року, проте судом апеляційної інстанції помилково було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким зазначені рішення митниці були скасовані

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Фактичні обставини справи судами першої та другої інстанції встановлено повно і правильно, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями ст. ст. 220, 222, 226, 230, 232 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: