Ухвала суду № 42705037, 05.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ К/800/17599/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення коштів,

за касаційною скаргою державного підприємства «Первомайськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року,

встановив:

У листопаді 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області (далі - УПФ) звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП «Первомайськвугілля» (далі - Підприємство) заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1 за 2009-2012 роки і за січень-жовтень 2013 року, та списком № 2 за листопад-грудень 2012 року і за січень-жовтень 2013 року, у загальному розмірі 47914,15 грн.

На обґрунтування вимог позивач зазначив, що Підприємство порушило вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663; далі - Інструкція), не здійснило перерахування за спірний період витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №№ 1, 2, в сумі 47914,15 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року позов задоволено: стягнуто з ДП «Первомайськвугілля» на користь УПФ заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за 2009-2012 роки та з 1 січня по 31 жовтня 2013 року в сумі 40623,04 грн. та заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 1 листопада по 31 грудня 2012 року та з 1 січня по 31 жовтня 2013 року в сумі 7291,11 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ДП «Первомайськвугілля» на користь УПФ заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за 2009-2012 роки та з 1 січня по 31 жовтня 2013 року включно в сумі 16793,61 грн, оскільки ці вимоги розглянуті у справі № 2а/1270/9069/2012 і постанова Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2012 року набрала законної сили. В цій частині провадження у справі закрито. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Підприємство, посилаючись на те, що воно не є належним відповідачем у справі, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.

В запереченні на касаційну скаргу УПФ просить залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, зазначивши про його законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами встановлено, що ДП «Первомайськвугілля», ідентифікаційний код 32320594, є юридичною особою, зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в УПФ.

УПФ направлялися Підприємству розрахунки про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) в частині пенсій, призначених відповідно:

- до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди за 2009-2012 роки та з 1 січня по 31 жовтня 2013 року на суму 40623,04 грн;

- до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за періоди з 1 листопада по 31 грудня 2012 року включно та з 1 січня по 31 жовтня 2013 року на суму 7291,11 грн.

Сума заборгованості встановлена судами на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-XII), карток особового рахунку за списком № 1 та списком № 2 станом на 1 листопада 2013 року.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди вищезгаданим особам пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-IV.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Отже, висновок судів у справі, що розглядається, про обов'язок Підприємством відшкодувати УПФ витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII працівникам за списком № 2, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 31 січня 2011 року № 21-69а10 та від 13 лютого 2012 року № 21-11а12.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про обов'язок Підприємства відшкодувати УПФ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 17 вересня 2013 року № 21-246а13.

Щодо доводів відповідача про те, що ДП «Первомайськвугілля» не є повним правонаступником ДХК «Первомайськвугілля», а саме Нормативно-дослідницької станції Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля», то суди обґрунтовано не взяли їх до уваги з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала повний робочий день на Нормативно-дослідницькій станції Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» і за період з 11 червня 1985 року по 1 вересня 1987 року виконувала на виробництві горні роботи за професією - хронометражист підземний, зайнятий на підземних роботах 50 % та більше робочого часу у році, що передбачена Списком 1, про що свідчать подання про призначення пенсії від 22 січня 2008 року № 8 та довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 16 листопада 2007 року № 01/а-12.

Згідно з наказами Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» від 27 березня 1981 року № 142 та № 143 створено обліково-контрольну групу з обслуговування, у тому числі, нормативно-дослідницької станції Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля», облік особового складу робітників нормативно-дослідницької станції здійснює дирекція по кадрам об'єднання, планову чисельність та фонд заробітної плати передано управлінню технічного контролю якості вугілля та стандартів.

Наказом Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» від 18 вересня 1989 року № 160 обліково-контрольна група з обслуговування, у тому числі, нормативно-дослідницької станції Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» ліквідована. В штат управління технічного контролю якості вугілля та стандартів введено бухгалтерію у складі трьох осіб для здійснення обліку та інших бухгалтерських операцій, у тому числі, нормативно-дослідницької станції виробничого об'єднання «Первомайськвугілля».

Наказом Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» від 1 березня 1996 року № 26 Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів реорганізовано у «Вуглезбут» Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля».

Згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України від 14 листопада 1996 року № 572 створено Державну холдингову компанію «Первомайськвугілля» на базі Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля». Державна холдингова компанія «Первомайськвугілля» визначена зазначеним наказом правонаступником прав та обов'язків Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля». Крім того, державні відкриті акціонерні товариства, створені на підприємстві Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля», у тому числі, Державне відкрите акціонерне товариство «Вуглезбут» Виробничого об'єднання «Первомайськвугілля», перетворено в дочірні підприємства Державної холдингової компанії «Первомайськвугілля».

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 12 лютого 2003 року № 71 реорганізовано Державне відкрите акціонерне товариство «Вуглезбут» дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Первомайськвугілля» шляхом перетворення його в Державне підприємство «Первомайськвуглезбут», з встановленням, що правонаступником Державного відкритого акціонерного товариства «Вуглезбут» Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії «Первомайськвугілля» є державне підприємство «Первомайськвуглезбут».

Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 17 травня 2006 року № 278 припинено діяльність Державного підприємства «Первомайськвуглезбут» шляхом реорганізації - приєднання до Державного підприємства «Первомайськвугілля», з встановленням, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Первомайськвуглезбут» після завершення процедури припинення діяльності цієї юридичної особи, відповідно до чинного законодавства.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що юридична особа - Державне підприємство «Первомайськвуглезбут», припинено (12 вересня 2006 року, номер запису 1 388 111 0005 000341).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що належним відповідачем у справі щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4 є ДП «Первомайськвугілля».

Згідно з частиною третьою статтею 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу державного підприємства «Первомайськвугілля» відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2014 року - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.