Ухвала суду № 42704993, 29.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2015 року м. Київ К/9991/59249/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Юрченко В.П.

за участю секретаря судового засідання: Руденко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року

у справі № 2а-4046/11/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест»

до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інвест» (далі - ТОВ «Агро-Інвест»; позивач) до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 20 січня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Агро-Інвест» 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агро-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої складено акт № 1/2301/31228240 від 05 січня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0 від 20 січня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5 223 254,00 грн. (4 178 603,00 грн. - основний платіж, 1 044 651,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, пункту 12.1 статті 12 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням доходів від реалізації товарно-матеріальних цінностей (м'ясопродукції) Приватному підприємству «Галич тур» та Приватному підприємству «Інформаційно-консультаційний центр «Облік» у розмірі 16 845 602,00 грн. до складу валового доходу, а не до доходів з інших джерел, а також витрат на придбання зазначеної продукції в розмірі 13 926 779,00 грн. до складу валових витрат.

Такий висновок податковим органом зроблено з огляду на безтоварність господарських операцій з реалізації ТОВ «Агро-Інвест» м'ясопродукції на адресу ПП «Галич тур» та ПП «ІКЦ «Облік», яка мотивована ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС ненаданням позивачем довіреностей від контрагентів на одержання товару та транспортної документації.

Крім того, відповідач наголошував на відсутності у вказаних покупців трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень тощо, що, на переконання контролюючого органу, унеможливлює здійснення ПП «Галич тур» та ПП «ІКЦ «Облік» господарської діяльності та обумовлює нікчемність розглядуваних господарських зобов'язань.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94-ВР передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

За змістом пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В даній справі судами з'ясовано, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами. Придбання м'ясопродукції для подальшої реалізації здійснювалось товариством у іноземних контрагентів, що засвідчується поданими позивачем копіями контрактів, вантажних митних декларацій, інвойсів, накладних, що контролюючим органом не заперечується.

Імпортовану продукцію ТОВ «Агро-Інвест» реалізовано ПП «Галич тур» за договором № 136-13/08 від 13 серпня 2009 року та ПП «ІКЦ «Облік» за договором № 4-15/01 від 15 січня 2010 року, що підтверджується долученими товариством до матеріалів справи копіями видаткових та податкових накладних.

При цьому відповідно до пункту 5.1 укладених договорів товар поставляється за рахунок покупця його транспортними засобами. Тобто, договірні відносини не передбачали оформлення товаросупровідних документів позивачем, а витрати на транспортування вказаного товару на адресу покупців товариством до складу валових витрат не включались.

Доводи податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку в спірній ситуації з підстав відсутності довіреностей від контрагентів на одержання товарно-матеріальних цінностей цілком обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, адже згідно з пунктом 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, до укладеного між позивачем та ПП «Галич тур» договору № 136-13/08 від 13 серпня 2009 року прийнято додаток № 1, яким сторони повідомили про зразки печаток (штампів), якими матеріально-відповідальні особи завіряють на накладних свій підпис про одержання цінностей. Крім того, позивачем подано копії довіреностей від ПП «ІКЦ «Облік» на одержання товару, зазначеного у видаткових накладних.

Отже, встановлені судовими інстанціями обставини в повній мірі свідчать про реальний характер розглядуваних поставок, що, враховуючи принцип індивідуальної відповідальності платника податку, обумовлює протиправність оскаржуваного акту індивідуальної дії.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Юрченко В.П.