Ухвала суду № 42704951, 22.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Київ К/9991/59445/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Блажівської Н.Є.

Карася О.В.

за участю секретаря судового засідання: Руденко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року

у справі № 2а-5174/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наргус»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наргус» (далі - ТОВ «Наргус»; позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС; відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000140044 від 19 квітня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Наргус» сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Наргус» з питання повноти нарахувань та своєчасності сплати податків і зборів у період з 01 листопада 2010 року по 30 вересня 2011 року при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец Консалтинг», за результатами якої складено акт № 17/44-011/22628517 від 30 березня 2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000140044 від 19 квітня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 919 349,00 грн. (3 851 281,00 грн. - основний платіж, 68 068,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з невключенням до складу валового доходу як безповоротної фінансової допомоги суми коштів у розмірі 16 261 584,00 грн., отриманої від ТОВ «Промспец Консалтинг».

Такий висновок податковим органом зроблено з огляду на те, що договір № 34 від 01 листопада 2010 року на виготовлення та постачання етикетки (гнучкої рулонної упаковки), укладений між позивачем (виконавець) та ТОВ «Промспец Консалтинг» (замовник), не спрямований на реальне настання правових наслідків, створений з метою отримання податкової вигоди та не має реального товарного характеру, тобто є нікчемним, а тому кошти, отримані ТОВ «Наргус» за ним, не можна вважати доходами від продажу (реалізації) товару (продукції).

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94-ВР передбачено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 137.1 статті 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

За змістом пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

В даній справі судами з'ясовано, що фактичне виконання господарських операцій з реалізації позивачем етикеток ТОВ «Промспец Консалтинг» за договором № 34 від 01 листопада 2010 року підтверджується наявними в матеріалах специфікаціями, податковими накладними, прибутковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Матеріал, за допомогою якого здійснювались технологічні операції з виготовлення продукції, придбавався ТОВ «Наргус» у третіх осіб, про що свідчать подані товариством документами, зокрема, вантажні митні декларації, прибуткові накладні тощо.

Відповідно до відомості по рахунку 10 «Основні засоби» на балансі позивача обліковується відповідне обладнання, за допомогою якого проводились необхідні для виконання умов договору № 34 від 01 листопада 2010 року роботи з друкування, ламінування, парафінування тощо. Крім того, у товариства наявні відповідні складські приміщення, що засвідчується договором оренди від 01 вересня 2010 року. Згідно із штатним розкладом ТОВ «Наргус» на 2010 - 2011 роки передбачені відповідні робітничі спеціальності: друкарі флексографського друку, машиністи різальних машин, колористи, підсобні робочі, машиністи з пресування плівки, водії-навантажувачі, укладальники-пакувальники, парафінисти, оператори вимивного обладнання, пресувальники відходів, наладчики поліграфічного обладнання.

Встановлені судовими інстанціями обставини в повній мірі свідчать про реальний характер розглядуваних поставок та обумовлюють протиправність оскаржуваного акту індивідуальної дії.

При цьому посилання контролюючого органу на акти № 219/23-03-05/37091549 від 07 листопада 2011 року, № 10/23-02/37091549 від 13 вересня 2011 року, № 61/23-03-05/37091549 від 07 жовтня 2011 року, № 112/23-03-05/37091549 від 21 жовтня 2011 року та № 251/23-03-05/37091549 від 13 грудня 2011 року про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, в яких вказано про непідтвердження первинними документами здійснення ТОВ «Промспец Консалтинг» господарської діяльності, руху його активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків, обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, позаяк податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від іншої особи.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Блажівська Н.Є.

Карась О.В.