Постанова № 42701704, 09.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа №816/183/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - позивач, Лубенська ОДПІ) звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу, посилаючись на наявність за особовим рахунком відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість в розмірі 52356 грн.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, що судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином; причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 22 листопада 2011 року зареєстрована як фізична особа - підприємець /а.с. 5/.

Відповідач перебуває на обліку платників податків в Лубенській ОДПІ з 23 листопада 2011 року /а.с. 6/.

За особовим рахунком відповідача значиться заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 52356 грн.

Вказана заборгованість виникла за наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 до податкової інспекції подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 18 серпня 2014 року №9047563822 за липень 2014 року, в якій визначено суму податку, що підлягає сплаті в бюджет в розмірі 52356 грн /а.с. 8-11/.

Станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом за особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 значилася заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 52356 грн /а.с. 18-19/.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, самостійно розраховане відповідачем у податковій декларації за липень 2014 року є узгодженим з моменту подання до контролюючого органу даної декларації та оскарженню не підлягає.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Лубенською ОДПІ 17 вересня 2014 року направлено податкову вимогу від 05 вересня 2014 року №370-25 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 52356 грн /а.с.12/, яка отримана відповідачем відповідно до відмітки на поштовому повідомленні про вручення 23 жовтня 2014 року /а.с.12/.

Однак, відповідачем суму узгодженого грошового зобов'язання в добровільному порядку не сплачено, доказів оскарження зазначеної вимоги до суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень проти позову чи доказів сплати боргу суду не надав.

Разом з тим, наявність за особовим рахунком ФОП ОСОБА_1 податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджено витягом з облікової картки відповідача /а.с. 29/.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати грошового зобов'язання, а у позивача - прав на контроль за сплатою такого зобов'язання та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог. Відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 7-11, 41, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 37500) податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 52 356 (п'ятдесят дві тисячі триста п'ятдесят шість) гривень на р/р №31119029700011, код платежу 14010100, одержувач бюджет м. Лубни, код одержувача 37710415, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 14 лютого 2015 року.

Суддя О.О. Кукоба