Ухвала суду № 42701439, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9572/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

при секретарі: Присяжній Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просила скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 26.03.2014 № 0003751705/26-56-17-01-09.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом не враховано ту обставину, що анульована банком за кредитним договором сума заборгованості у розмірі 56 070,52 доларів США є безнадійною заборгованістю, яка не входить до оподатковуваного доходу, оскільки не є додатковим благом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами відповідача було проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт перевірки від 06.03.2014 №830/26-56-17-01-05/НОМЕР_1, яким зафіксовано факт порушення позивачем вимог пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: позивачем не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, на суму 78937,04 грн.

На підставі акту перевірки від 06.03.2014 №830/26-56-17-01-05/НОМЕР_1 Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.03.2014 №0003751705/26-56-17-01-09, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 98 671,30 грн., у тому числі: за основним платежем - 78 937,04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 19 734,26 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

Рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві від 22.05.2014р. № 1073/П/26-15-10-09-25 та Міністерства доходів і зборів України від 04.06.2014р. № 3600/П/99-99-10-01-03-14 скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 26.03.2014 №0003751705/26-56-17-01-09 - без змін.

Заперечуючи правомірність вищевказаного податкового повідомлення-рішення відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

З 1 січня 2011 року введено в дію Податковий кодекс України (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За визначенням пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Таким чином види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

В силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

Отже, з підстав вищевикладених норм чинного законодавства, колегія судів приходить до висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов : а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Як убачається з матеріалів справи, 18 квітня 2006р. між ФОП ОСОБА_2 та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №122/70085 та Додаткову угоду №1 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №122/70085 від 18.04.2006р.

Відповідачем на адресу ПАТ "Укрсоцбанк" було направлено лист від 08.11.13 №6026/10/26-56-17-03-28 про надання роз'яснень щодо отримання доходу ФОП ОСОБА_2 за 2012 рік.

В своєму листі від 03.12.2013. 11.1-186/79-1311 ПАТ "Укрсоцбанк" надав роз'яснення про отримання доходу ФОП ОСОБА_2 та додав копію повідомлення №19.1-08/2615 від 18.04.12р. про списання кредитної заборгованості по кредитному договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 122/70085 від 18.04.2006року що включає: тіло кредиту - 56070,52 (п'ятдесят шість тисяч сімдесят) доларів США 52 центи: відсотки - 2238,55 (дві тисячі двісті тридцять вісім) доларів США 55 центів, а також повідомив про те, що анулювання заборгованості за кредитним договором відбулось 18.04.2012р. в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за 2 квартал 2012 року відображено нарахований та виплачений дохід фізичної особи ОСОБА_2 за ознакою доходу - 126 «додаткове благо».

Крім того, в своєму повідомленні від 18.04.12р №19.1-08/2615 ПАТ "Укрсоцбанк" повідомив позивача про необхідність відображення вищевказаної суми в річній податковій декларації та самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб.

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 службовими особами відповідача було встановлено, що відповідну суму анулювання заборгованості за кредитним договором №122/70085 у декларації позивача не відображено як суму додаткового блага, податок не сплачено, внаслідок чого, контролюючим органом донараховано позивачеві податок на доходи фізичних осіб у розмірі 78937,04 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 19 734,26 грн.

Згідно із п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Як було зазначено вище, рішенням ПАТ "Укрсоцбанк" було анульовано (прощено) суму кредитної заборгованості по кредитному договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 122/70085 від 18.04.2006 року, у зв'язку із чим, згідно вимог абзацу «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України позивач повинен був самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити його у річній податковій декларації.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.