Ухвала суду № 42700751, 05.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 р. Справа № 876/11414/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Гейшева О.О., відповідача Шпака В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у адміністративній справі №813/6874/14 за позовом Фермерського господарства «Кушпіт» до Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство «Кушпіт» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 03.09.2014 року №0019591700 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 181551,62 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 03.09.2014 року №0019591700 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 181551,62 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Кушпіт» сплачену ним суму судового збору в розмірі 363,00 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема посилається на встановлені перевіркою порушення вимог п. 57.1ст.57, п.п. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить 37851,65 грн. та застосування у зв'язку із цим до позивача штрафної санкції відповідно до п. 127.1 п. 127 Податкового кодексу України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає постанову суду першої інстанції прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права та вірним встановленням обставин у справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. На підставі направлень від 04.08.2014 року № 483, № 484, № 485 та наказу ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 01.08.2014 року № 362 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Кушпіт», відповідно до вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка Фермерського господарства «Кушпіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.08.2014 року №177/13-20-22-00/20789515.

Згідно висновків вищенаведеного акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб, чим порушено вимоги п. 57.1 ст.57, п.п. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету становить 37851,65 грн.; порушення вимог п. 3.2, п. 3.3, п.3.6 розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014р. №49 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2014р. за № 228/25005, п.3.2, п.3.3, п.3.6 розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за № 46/18784, в частині не відображення за ознакою доходу « 106» виплати доходів від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) за 2013 рік.

На підставі акта перевірки від 19.08.2014 року №177/13-20-22-00/20789515 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.09.2014 року №0019591700, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 238329,10 грн., в тому числі 37 851,65грн. - основний платіж та 200 477,45 грн. - штрафні санкції.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій прийняте відповідачем в порушення вимог чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними та такими. що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, зокрема акту перевірки, сума донарахованого грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 37851,65 грн. згідно з актом перевірки складається із наступних донарахувань: згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів в будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100/(100-Cп), де К- коефіцієнт; Сп- ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Коефіцієнт, що застосовувався при розрахунку бази оподаткування в періоді, що перевірявся, склав 1,1765. База оподаткування, використана платником для нарахування податку з доходів фізичних осіб із виплаченої орендної плати за оренду паїв за 2013 рік склала 327817,80 грн. За результатами перевірки, згідно з представленими до перевірки документами, база оподаткування для нарахування податку на доходи фізичних осіб з виплаченої в негрошовій формі сум орендної плати за оренду земельних паїв за 2013 рік склала 385677,64грн. (327817,8 грн.*1,1765=385677,64 грн.). Сума податку з доходів фізичних осіб, що підлягає перерахуванню до бюджету становить 57851,65 грн. (385677,64*15% = 57851,65 грн.). Таким чином, сума недоутриманого платником податку з доходів фізичних осіб, що підлягав перерахуванню до бюджету склала 8678,98 грн. (57851,65-49172,67=8678,98 грн.).

Згідно з даними Фермерського господарства «Кушпіт» нарахований податок з доходів фізичних осіб із оренди земельних часток-паїв за 2013 рік в сумі 41747,55грн. За результатами перевірки сума нарахувань по податку з доходів фізичних осіб із оренди земельних часток-паїв за 2013 рік становить 49172,67 грн. Недобір - 7425,12 грн. підлягає сплаті до бюджету відповідно до п.п. 168.1.4 та п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

З нарахованого Фермерським господарством «Кушпіт» 41747,55 грн. податку з доходів фізичних осіб із оренди земельних часток-паїв за 2013 рік сплачено 20000 грн. Сума недоплати 21747,55 грн. аналогічно підлягає сплаті до бюджету відповідно до п.п.168.1.4та п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

За допущені порушення норм Податкового кодексу України в частині порядку сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб, відповідачем застосовано штрафну санкцію до позивача в загальному розмірі 200477,45 грн. у відповідності до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.

Як видно з представленого відповідачем розрахунку штрафної санкції, відповідачем неодноразово на суму податку в розмірі 878,13 грн. застосовувалась штрафна санкція в розмірі 50% (439,07грн.), в розмірі 75% (658,60 грн.) та в розмірі 75% (658,60 грн.). Загальна сума штрафних санкцій застосована до позивача на суму податку в розмірі 878,13 грн. становить 1756,27 грн.

Проте, відповідач не довів суду факту наявності ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб з боку позивача в сумі 878,13грн., не надав жодного доказу в підтвердження такого порушення та дане порушення не знайшло свого відображення і в акті перевірки, що свідчить про відсутність такого порушення з боку позивача, оскільки в даному акті перевірки жодним чином не згадано про зміст такого порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що були порушені позивачем.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки відповідачем не доведено наявності ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку з доходів фізичних осіб з боку позивача в сумі 878,13 грн., тому безпідставним є застосування штрафної санкції на дану суму грошового зобов'язання.

Що стосується правомірності застосування штрафних санкцій до позивача в розмірі 198721,18 грн. на суму донарахованого грошового зобов'язання в розмірі 37851,65 грн., то висновки суду першої інстанції також є вірними з огляду на наступне.

Як видно з розрахунку донарахованих штрафних санкцій до акта перевірки, відповідачем неодноразово застосовувалась штрафна санкція до позивача на суму донарахованого грошового зобов'язання в розмірі 37851,65 грн.:: в розмірі 75% (28388,74 грн.), в розмірі 75% (28388,74 грн.), в розмірі 75% (28388,74 грн.), в розмірі 75% (28388,74 грн.), в розмірі 75% (28388,74 грн.), в розмірі 75% (28388,74 грн.) та в розмірі 75% (28388,74 грн.). Загальна сума штрафних санкцій застосована до позивача на суму податку в розмірі 37851,65 грн. становить 198721,18 грн.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів, звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Крім того, відповідно п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України визначено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Вказана норма узгоджується із ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи попередній акт перевірки позивача №13/1700/20789515 від 30.09.13р. «Про результати позпланової виїзної перевірки ФГ «Кушпіт» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, збору за першу реєстрацію транспортних засобів за період з 01.01.12р. по 31.08.13р.» та прийняте за наслідками даної перевірки податкове повідомлення-рішення №0006791700 від 11.10.2013р., яким позивачу визначену суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5191,74 грн. та яке позивачем в адміністративному та в судовому порядку не оскаржувалося.

Таким чином, оскільки позивачем повторно (вдруге) протягом 1095 днів вчинено порушення норм Податкового кодексу України в частині заниження суми грошового зобов'язання по податку з доходу фізичних осіб, у відповідача були наявні всі законні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у адміністративній справі №813/6874/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс