Постанова № 42700677, 20.01.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3538/14-a

20 січня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Жука А.В.

при секретарі судового засідання Порплиці Т.В.

за участю:

представника позивача - Сідого С.В.

представника відповідача - Чайнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан-3"

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004762203, №0004772203 від 09.10.2014, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" звернулось до суду з позовною заявою до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004762203, №0004772203 від 09.10.2014.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні позову, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила з мотивів викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

29 вересня 2014 року посадовими особами Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на підставі направлень на проведення перевірки №012842, №012843, №012844, №012845 від 01.09.2014 року та №012933 від 12.09.2014, було проведено перевірку ТОВ "Агролан-3" з питань повноти визначення та своєчасності сплати фіксованого сільськогосподарського податку за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р., податку на додану вартість за період з 01.01.2012р. по 31.07.2014р. та іншого законодавства.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агролан-3" встановлено факт порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, абзацу "а" пп. 209.15.1 п. 209.15 ст.209 та п.238.1 ст. 238 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України), про що було складено акт перевірки №7326/22-10/36143978 від 29.09.2014р. (а.с. 6-35).

09 жовтня 2014 року Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області на підставі акту перевірки №7326/22-10/36143978 від 29.09.2014р. було винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0004762203 від 09.10.2014, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 4 п.123.1 абз.2 п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України ТОВ "Агролан-3" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)", на суму 368593,50 гривні, з яких: 245729,00 - основний платіж, 122864,50 гривні - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення - рішення форми "В4" №0004772203 від 09.10.2014, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України ТОВ "Агролан-3" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 11729,00 гривень.

Дані податкові повідомлення-рішення, що отримані позивачем 10.10.2014р., що підтверджуються підписом представника позивача на корінцях рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агролан-3" звернулось до Головного управління ДФС у Тернопільській області зі скаргою на вказане податкове повідомлення - рішення.

15 грудня 2014 року ТОВ "Агролан-3" винесено рішення "Про результати розгляду скарги", згідно з яким податкове повідомлення - рішення №0004762203 та №0004772203 від 09.10.2014 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись із оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями №0004762203 та №0004772203 від 09.10.2014 року ТОВ "Агролан-3" оскаржило його до суду.

Як вбачається з акту перевірки №7326/22-10/36143978 від 29.09.2014р., посадовими особами податкового органу було встановлено порушення ТОВ "Агролан-3" п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, абзацу "а" пп. 209.15.1 п. 209.15 ст.209 та п.238.1 ст. 238 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість в декларації по спеціальному режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, які підлягають перерахуванню на спеціальний рахунок у сумі 245729 грн., в тому числі по періодах: за лютий 2013р - 11579,00 грн., березень 2013р.-53693,00 гри., червень 2013 року - 35289,00 грн., серпень 2013р. - 64837,00 грн., квітень 2014 року - 80331,00 грн., та завищення значення рядка 24 за липень 2014р. на суму 11729,00 грн., в результаті виявлених порушень відображених в п.3.2.1 та 3.2.2 акту перевірки, занижено податок на додану вартість в декларації по загальному режиму всього у сумі 245729 грн., в тому числі по періодах: лютий 2013 року - 13658,00 грн., березень 2013 року - 51614,00 грн., квітень 2013 року - 1438,00 грн., травень 2013 року - 5990,00 грн., червень 2013 року - 27861,00 грн.. липень 2013 року - 10990,00 грн., серпень 2013 року -53847,00 грн., квітень 2014 року - 80331,00грн. та занижено значення рядка 24 декларації за липень 2014р. на суму -11729 грн., в результаті виявлених порушень відображених в п.3.2.1 та 3.2.2 акту перевірки (а.с. 9-17).

Такого висновку посадові особи Тернопільської ОДПІ під час проведення перевірки дійшли внаслідок того, що для здійснення господарської діяльності ТОВ "Агролан - 3" використовує для виготовлення власної сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації земельні ділянки фізичних осіб (пайовиків) на території Мшанецької сільської ради Зборівського району Тернопільської області та Кобзарівської сільської ради Зборівського району Тернопільської області в 2013 році на площі 721,0 га, в 2014 році - 721,0 га. Оренда зазначених земельних ділянок здійснюється на підставі договорів оренди, укладених з фізичними особами - власниками земельних паїв.

Частина вказаних договорів пройшла державну реєстрацію, а саме в 2013 році - площі у розмірі 560,3511 га, в 2014 році - 554,0523 га.

Однак, всупереч вимог ст. 18 Закону України "Про оренду землі" частина договорів оренди землі, які використовуються ТОВ "Агролан - 3" для виготовлення власної сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації не пройшли державної реєстрації, а саме в 2013 році - 160,6489 га, в 2014 році - 166,9477 га.

Таким чином, перевіряючими зроблено висновок, що при використанні у господарській діяльності земельних ділянок, договори оренди на які не пройшли державної реєстрації, ТОВ "Агролан - 3" втрачає право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість в частині вирощеної продукції (або продуктів її переробки) на земельних ділянках, що використовуються на підставі договорів оренди, які не пройшли державної реєстрації. Тобто, при визначені суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по скороченій декларації ТОВ "Агролан - 3" до складу такого зобов'язання має відносити лише реалізацію продукції, вирощеної на належним чином оформлених та зареєстрованих земельних ділянках. Реалізація продукції, вирощеної підприємством на земельних ділянках, що використовуються на підставі договорів оренди, які не пройшли державної реєстрації, повинна відноситись ТОВ "Агролан - 3" до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній декларації, по якій відбуваються розрахунки з бюджетом.

Внаслідок таких висновків Тернопільською ОДПІ відповідно до визначеного відсотку земель, які використовувались без належної державної реєстрації для виготовлення власної сільськогосподарської продукції для її подальшої реалізації, було зменшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по скорочених деклараціях відповідних звітних періодів та відповідно збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в деклараціях по яких проводяться розрахунки з бюджетом, а саме за період січень 2013 року - грудень 2013 року на 22,33% та за період січень - липень 2014 року на 23,16%.

Суд не погоджується з такими висновками Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області з наступних міркувань:

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Умови, за яких сільськогосподарське підприємство втрачає право застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, встановлені пунктом 209.11 статті 209 Податкового кодексу України. Відповідно до вказаної норми, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Таким чином, визначальним для встановлення права особи застосовувати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість є дотримання сільськогосподарським товаровиробником критерію щодо питомої ваги сільськогосподарських товарів, яка має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому сільськогосподарськими відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно, єдиними критеріями для віднесення товарів до сільськогосподарських для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість є належність цих товарів до певної товарної групи, а також створення цих товарів у процесі діяльності, визначеної пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України (які також визначаються за відповідними групами класифікатора видів економічної діяльності).

Якщо товари відповідають визначеним товарним групам та отримані в результаті здійснення діяльності, що відповідає визначеним видам, вони є сільськогосподарськими і повинні враховуватися при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів для цілей застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. При цьому недотримання питомої ваги щодо реалізації сільськогосподарських товарів є єдиною підставою для застосування до сільськогосподарського товаровиробника правил загального режиму оподаткування податком на додану вартість. В інших випадках, зокрема, в разі недотримання вимог щодо оформлення земельних ділянок, які використовуються при виробництві сільськогосподарських товарів, відсутні підстави для застосування до особи загальних правил оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням викладеного, у податкових органів відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до платників фіксованого сільськогосподарського податку та осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимог законодавства податкового. Отже, податковими органами не може бути прийнято рішення про скасування реєстрації платника фіксованого сільськогосподарського податку з тих підстав, що платником не дотримано вимог щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції рослинництва. Так само сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку.

Аналогічним чином відсутні підстави для визначення особі податкових зобов'язань із податку на додану вартість за правилами загального режиму в разі, якщо такою особою дотримано питому вагу сільськогосподарських товарів у загальному обсязі реалізації.

При цьому суд також звертає увагу на те, що податкові органи наділені повноваженнями контролювати дотримання платниками податків норм податкового та окремих норм господарського законодавства у випадках, прямо передбачених законом. Функції контролю за дотриманням норм земельного законодавства до повноважень органів державної податкової служби не належить. Відповідно, порушення платниками норм іншого законодавства, дотримання якого не контролюється органами державної податкової служби, не можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої нормами Податкового кодексу України.

На підтвердження того, що ТОВ "Агролан-3" відповідає критеріям передбачених п. 209.6 та 209.17 ПК України надано суду наступні документи, а саме:

- копія витягу з ЄДР №904925 в якому основним видом діяльності ТОВ "Агролан-3" є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2013 рік де визначено частка сільськогосподарського товаровиробництва в загальній сумі доходу ТОВ "Агролан-3" та яка складає 99,74% і квитанція №2, що підтверджує подачу такого розрахунку в ТОДПІ;

- свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №200098611, в якому зазначено, що ТОВ "Агролан-3" з 01.02.2010р. зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування, а дата початку дії свідоцтва з 08.01.2013р. В цьому свідоцтві зазначено і перелік основних видів діяльності ТОВ "Агролан-3" відповідно до КВЕД, та відповідність їх п. 209.17 ПК України;

- заява про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режим оподаткування ПДВ №3806 від 28.12.2012р. в якій зазначено відомості стосовно видів діяльності відповідно до КВЕД та п. 209.17 ПК України. Також в заяві зазначено стосовно вартості товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів, та питома вага в них сільськогосподарських товарів за видами діяльності зазначеними в заяві;

- податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року в додатку №9 до якої зазначено обсяги постачання сільськогосподарських товарів за кожен місяць 2013 року, питома вага яких в загальному обсязі постачання за 2013 рік складає 100% та квитанція №2 від 15.01.2014р., що підтверджує подачу податкової декларації ТОДПІ.

За наведених обставин, суд критично оцінює позицію відповідача щодо застосування абзацу "а" пп. 209.15.1.пункту 209.15 ст.209 Кодексу, відповідно до якого, виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів, а також не погоджується із твердженням відповідача щодо застосування до спірних правовідносин п.209.6 ст. 209 ПК України стосовно земельних ділянок, що використовуються сільськогосподарським товаровиробником - суб'єктом спеціального режиму сплати ПДВ, повинно бути оформлено або право власності, або право оренди у загальновстановленому порядку.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідачем - Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Тернопільській області не надано достатніх та беззаперечних доказів, щодо виявлення в ході перевірки ТОВ "Агролан-3" зазначених в акті перевірки порушень, що свідчить про ведення ТОВ "Агролан-3" податкового обліку з дотриманням встановленого порядку, а отже податковий орган надав неправильну оцінку первинним документам та іншим доказам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки в акті перевірки, а винесені податкові повідомлення - рішення є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Проаналізувавши наявні матеріали та обставини справи, подані сторонами докази, а також норми що діяли на час спірних правовідносин, суд прийшов до внутрішнього переконання про безпідставність, необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення, а податкові повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції рішення №0004762203, №0004772203 від 09.10.2014 року підлягають до скасування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а отже позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в розмірі 487,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів форми "Р" №0004762203 від 09 жовтня 2014 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів форми "В4" №0004772203 від 09 жовтня 2014 року.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агролан - 3" (код ЄДРПОУ 36143978, вул. Мазепи, 15, с. Плотича, Тернопільський район Тернопільської області) суму сплаченого судового збору в розмірі 487,20 гривень (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) відповідно до платіжного доручення №1915 від 25 грудня 2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі постанова виготовлена та підписана 26.01.2015.

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.