Ухвала суду № 42700653, 12.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7945/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року позивач, Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму 716 968,30 грн. у зв'язку з не створенням робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено визначений ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим в справі обставинам та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 238 цього Кодексу за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частина 4 статті 20 Закону № 875-ХІІ, за змістом якої до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки в останній нормі визначено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, а не їх стягнення.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що встановлені статтею 250 ГК України строки поширюються лише на застосування контролюючим органом адміністративно-господарських санкцій, а не на їх стягнення в судовому порядку, що здійснюється в межах строків звернення, встановлених статтею 99 КАС.

Відтак, для звернення позивача до суду за захистом прав, свобод та інтересів з даним позовом має застосовуватися 6-ти місячний строк, встановлений ст.99 КАС України.

Апелянт стверджує, що ним строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки факт не виконання відповідачем вимог ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виявлено саме під час проведення перевірки та зафіксовано в акті перевірки від 18.12.2012 року, а тому саме з цієї дати у позивача виникло право на звернення до суду з позовом.

Разом з тим, відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ( далі - Закон № 875-ХІІ) адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплачуються (нараховуються, застосовуються) підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону.

Отже, саме з 16 квітня відповідного року у контролюючого органу виникає право на стягнення несплачених підприємством самостійно сум санкцій у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Фонд звернувся у травні 2013 року в суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2009-2011 році.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем визначений ст.99 КАС України строк звернення до суду пропущено без поважних причин, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 13.02.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.