Рішення № 4269993, 09.12.2008, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Іменем України

09 грудня 2008 року Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого-судді Савранського О.А.

за участю - секретарів Щербань А.В., Резніченко І.М.

позивача -ОСОБА_1

представників відповідача -ОСОБА_2., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Тепломережа" про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невчасну виплату розрахункових та відшкодування моральної шкоди, суд

встановив:

ПозивачОСОБА_1 пред'явила у суд даний позов і просить стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасну виплату розрахункових з 22 серпня 2008 року по 07 жовтня 2008 року за 47 календарних днів в сумі 2256 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення за дві щорічні відпустки в сумі 1929 грн. 40 коп. та моральну шкоду в сумі 12000 грн., посилаючись на те, що вона працювала у Комунальному підприємстві “Тепломережа” на посаді юриста з 08 червня 2006 року по 22 серпня 2008 року і звільнилася з роботи за угодою сторін. Відповідач провів з нею розрахунок тільки через деякий час, а тому вона і звернулася у суд з даним позовом.

Під час розгляду справи по суті позивачка збільшила позовні вимоги і просить стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасну виплату розрахункових в сумі 3 026 грн. 33 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1929 грн. 40 коп. та моральну шкоду в сумі 12000 грн.. В той же час в судових дебатах погодилась на виплату їй матеріальної допомоги в розмірі 400 грн., передбаченої колективним договором.

В суді позивачОСОБА_1 змінений позов підтримала і надала пояснення аналогічні до змісту позовної заяви. Третю особу ОСОБА_4 зазначила помилково.

Представники відповідача ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у суд з'явилися, позов визнали частково в сумі 1513 грн. 16 коп. посилаючись на те, що дійсно зазначену суму середнього заробітку вважають належною для оплати, оскільки позивачкою невірно визначений середній заробіток, який повинен вираховуватися виходячи з заробітної плати за рік, а не за останні два місяці. Крім того, при цьому виключаються святкові дні. Що стосується матеріальної допомоги на оздоровлення за дві щорічні відпустки, то на підприємстві не було коштів , а така допомога згідно колективного договору виплачується лише при наявності коштів. Враховуючи це, не має підстав для стягнення моральної шкоди.

Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

У суді встановлено, що позивачОСОБА_1 працювала у Комунальному підприємстві “Тепломережа” на посаді юриста з 08 червня 2006 року (наказ №17-к від 08 червня 2006 року) по 22 серпня 2008 року (наказ №35-к від 21 серпня 2008 року) і звільнилася із займаної посади за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.4).

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

При звільненні з позивачкою не був проведений розрахунок, а лише 08 жовтня 2008 року їй були виплачені розрахункові кошти в сумі 547 грн. 80 коп. та кошти за відпустку за власний рахунок в сумі 418 грн. 83 коп., тобто час затримки розрахунку з звільнення становить 47 днів.

Відповідно до вимог ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені ст.116 КЗпП України, він повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Тобто, таким періодом являється 47 календарних днів.

Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ № 100 від 8 лютого 1995 року (із змінами і доповненнями) середній заробіток обчислюється виходячи з розміру середнього заробітку працівника за два місяці, що передували звільненню 2 768 грн. 85 коп. при п'ятиденному робочому тижні з кількістю 43 робочих днів і становить 64 грн. 39 коп. за один день. Таким чином, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 3 026 грн. 33 коп. ( 47 к. д. х 64 грн. 39 коп.). Саме ця сума і підлягає стягненню з відповідача.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1929 грн. 40 коп., мотивуючи тим, що нею були використані дві щорічні відпустки за відпрацьовані періоди 2006-2007 та 2007-2008 роки, але допомога на оздоровлення їй не була виплачена з вини керівництва комунального підприємства “Тепломережа” і відповідно до Постанови КМУ №268 від 09 березня 2006 року “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”(із змінами і доповненнями) вона має право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника. Тому позивач вважає, що розмір невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення становить 1929 грн. 40 коп..

Суд вважає, що позивач помилково посилається на даний нормативно-правовий акт, а тому в цій частині в позові належить відмовити в силу наступного.

Так, посада юриста в комунальному підприємстві не відноситься до працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів.

Крім того, відповідно до п. 2 р. VІІІ колективного договору Комунального підприємства “Тепломережа” затвердженого 17 березня 2006 року, адміністрація зобов'язується при наявності коштів надавати всім працівникам підприємства при виході у відпустку одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 200 грн.. Тобто, розмір матеріальної допомоги на оздоровлення за дві використані відпустки може становити тільки 400 грн., але відповідач згідно наданих ним у суд звітів про фінансову діяльність довів, що на зазначений позивачем період роботи не мав коштів для таких виплат, оскільки є збитковим підприємством і має тяжкий фінансовий стан.

 Суд вважає, що діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода і відповідно до вимог ст.237-1 КЗпП України така шкода стягується у разі, якщо порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від позивача додаткових зусиль для організації його життя. Позивачка пояснила суду, що моральна шкода завдана їй діями відповідача полягає в тому, що після звільнення вона не працює, її чоловік також не працює, через несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні її сім'я поставлена у скрутне матеріальне становище і в зв'язку з цим вона мала недостатньо коштів для забезпечення і утриманні сім'ї в кількості чотирьох осіб, двоє із яких її діти, а одна дитина малолітня. Через невиплату коштів позивачка постійно хвилювалася і зверталася за медичною допомогою в районну лікарню. Це все призводить до моральних страждань.

Враховуючи розмір моральної шкоди, визначений самим позивачем, розмір компенсації за невчасну виплату розрахункових, установлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати та затверджені розмірі прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на час розгляду справи з урахуванням розумності і справедливості суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 1 000 грн..

Протягом усього часу розгляду справи по суті позивач не змінив підставу або предмет позову, тільки збільшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Підстав для допуску рішення до негайного виконання не має.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Строки звернення до суду позивачем не пропущені.

Оскільки позов частково задовольняється, то суд стягує з відповідача у доход держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. від оплати якого позивач звільнений та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп..

Керуючись ст.ст. 27,31,57,58,59,60,61,81,88,169,212,213,214,215,367, п.5 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦПК України, ст.ст. 47,116,117,233,237-1 КЗпП України, Постановою КМУ № 100 від 8 лютого 1995 року (із змінами і доповненнями) , Постановою КМУ №268 від 09 березня 2006 року “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”(із змінами і доповненнями), суд

вирішив :

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Тепломережа” про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невчасну виплату розрахункових та відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства “Тепломережа” розташованого в м. Корсуні-Шевченківському Черкаської області вул. Кірова, буд.№30-А код 14203528 МФО 354314 р/р 26009002965001 в ЧФ АТ “Укрінбанк” м. Корсунь-Шевченківський на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки і жительки в м. АДРЕСА_1, не працюючої, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 3 026 грн. 33 коп., завдану моральну шкоду в сумі 1 000 грн.; у доход держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. і на користь ГУДКУ у Черкаській області р/р 31210259700239 в УДК у Черкаській області МФО 854018 код 22809021 код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп..

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий - підпис