Ухвала суду № 42699147, 11.02.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/552/2015 Головуючий в І інстанції Подіновська Г.В.

Категорія 2 Доповідач: Колісниченко А.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Колісниченка А.Г.,суддів:Капітан І.А., Радченка С.В., при секретарі:Сікорі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа - Каховське міськрайонне управління юстиції Херсонської області про визнання права власності на автомобіль та звільнення його з-під арешту, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08.12.2014 року позов ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при купівлі автомобіля був укладений договір купівлі - продажу, що не суперечить ст. 205, 209, 639, 655 ЦК України. Крім того, оскільки договір купівлі-продажу був укладений у письмовій формі, що підтверджується розпискою, ОСОБА_5 вважав, що він на законних підставах є власником автомобіля. У зв'язку з чим, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити.

Представниця ОСОБА_5 - ОСОБА_7, у судовому засіданні на задоволенні апеляції наполягала, з підстав зазначених у скарзі.

Інші учасники процесу до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, учасника процесу, який з'явився до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_5 розпоряджатись від його імені (продавати, обмінювати, здавати в оренду, передавати в позичку) належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2, виданого 29.10.2009 року МВ РЕВ ДАІ м. Нова Каховка при УДАІ УМВС України в Херсонській області, автомобіль марки MAZDA, модель - 626, випуску 1989 року, номер шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 6, 7).

Відповідно до розписки ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 3000 доларів США за продаж автомобіля марки MAZDA 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.3).

Також судом встановлено, що 09.01.2014 року державним виконавцем Каховського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на автомобіль MAZDA 626, випуску 1989 року, номер шасі НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_6

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження» , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно й про звільнення майна з - під арешту.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах , що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. До таких вимог, зокрема, належить вимога щодо вчинення правочину у встановленій законом формі.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ст.34 ЗУ «Про дорожній рух», державна реєстрація транспортних засобів здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, і в результаті цього отримати у підрозділі Державтоінспекції свідоцтво про реєстрацію, яке і є документом, що підтверджує право власності на транспортний засіб.

Перехід права власності, в тому числі і на підставі відповідних угод, фіксується державною реєстрацією транспортних засобів, що проводиться на підставі заяв власників і поданих ними документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу.

Нотаріально посвідчена довіреність видана ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_5, якою він уповноважив від його імені продавати, обмінювати, здавати в оренду, передавати в позичку, на яку посилається позивач, як на доказ укладення договору купівлі-продажу не є документом, що підтверджує угоду щодо відчуження автомобіля (а.с.7).

Так, згідно зі ст.ст. 237, 244, ч.1 ст. 245 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідносини, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто; він може передати свої повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Видача довіреності є одностороннім правочином, оскільки до виникнення цивільних прав та обов'язків призводить волевиявлення лише одного суб'єкта цивільного права, що закріплено положеннями ч. 3 ст.202 ЦК України, і вказаний правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 3 ст.328 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, отже видача довіреності відповідачем позивачеві виключає можливість переоформлення позивачем автомобіля на себе, відповідно і є обставиною, що виключає право власності позивача на цей автомобіль.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що право власності на спірний автомобіль виникло у нього на законних підставах, і тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, а відтак і для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 08.12.2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: