Ухвала суду № 42698265, 11.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1504/15

Головуючий у першій інстанції Поліщук І.О.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,

при секретарі Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" до ОСОБА_3 про стягнення надмірно сплачених коштів, за апеляційною скаргою Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2014 року,

встановила:

У серпні 2014 року ДП "Морський торгівельний порт "Южний" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 18671, 40 гривень. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 18.01.2011 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ДП "МТП "Южний" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди у розмірі 126 976,00 гривень.

У зв'язку з примусовим виконання вказаного рішення, 05.04.2011 року відділом державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження № В-2/178 з примусового стягнення з ДП "МТП "Южний" на користь ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 126 976 гривень.

На виконання рішення суду позивач 27.04.2011 року перерахував на депозитний рахунок виконавчої служби 126 976, 00 гривень у томі числі 18 671,40 гривень податок з доходу ОСОБА_3, які у відповідності до норм чинного законодавства повинні бути перераховані до Державного бюджету України.

26.06.2013 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Одесі Державної податкової служби було проведено перевірку їхнього підприємства та складено акт перевірки № 120/25-0/04704790/5 від 26 червня 2013 року, в якому містяться посилання на порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження податку на доходи з фізичних осіб в тому числі 18 671,40 гривень сума податку з доходу ОСОБА_3, який йому перераховано на підставі вищевказаного рішення.

11.07.2013 року ДП МТП "Южний" отримано повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0001661700 від 10.07.2013 року, прийняте на підставі п.3.5.1. акту перевірки від 26.07.2013 року.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу позивач оскаржив повідомлення-рішення до Одеського окружного адміністративного суду. За результатами розгляду справи про скасування повідомлення-рішення Одеським окружним адміністративним судом винесено постанову якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року постанова окружного адміністративного суду залишено без змін.

З огляду на вищевказане ДП "МТП "Южний" було вимушено повторно сплатити податок з доходу ОСОБА_3 у розмірі 18 671, 40 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1271 від 27.04.2011 року.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2014 року у задоволенні позову ДП "Морський торгівельний порт "Южний" було відмовлено.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ДП "Морський торгівельний порт "Южний".

В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2011 року ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді заступника начальника автобази порту з експлуатації (на правах першого заступника) ДП "Морській торгівельний порт "Южний". Стягнуто з ДП МТП "Южний" на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 123 476 гривень; моральну шкоду - 1000 гривень; 2500 гривень - витрати по наданню юридичної допомоги; всього - 126 976 гривень.

05 квітня 2011 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № В-2178 по виконанню виконавчого листа № 2-1058, який Малиновський районний суд м. Одеси 28 березня 2011 року, про стягнення грошової суми з ДП "МТП "Южний" на користь ОСОБА_3 у розмірі 126 976 гривень. Згідно з п. 2 вказаної постанови боржнику запропоновано добровільно вимоги виконавчого документа в 7денний строк з дня отримання постанови, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок ДВС Южненського МУЮ Одеської області.

Як вбачається з платіжного доручення № 1271 від 27 квітня 2011 року платником ДП "МТП "Южний" на користь ВДВС Южненського міського управління юстиції в Одеській області перерахована грошова сума у розмірі 126976, 00 гривень. У платіжному дорученні зазначено призначення платежу - стягнення на користь ОСОБА_3 згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.11 року № В-2/178 без ПДВ.

26.06.2013 року Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Одесі Державної податкової служби було проведено перевірку ДП "Морський торговельний порт "Южний" та складено акт "Про результати планової виїзної перевірки ДП "Морський торговельний порт "Южний" код 04704790 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.12." № 120/25-0/04704790/5.

У висновках вказаного Акту міститься посилання на порушення ДП "МТП "Южний" чинного податкового законодавства України, що призвело до заниження податку на доходи з фізичних осіб, в тому числі 18671,40 гривень сума податку з доходу ОСОБА_3, який йому перераховано ДП "МТП "Южний" на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 18.01.2011 року та постанови державного виконавця ДВС Южненського міського управління юстиції в Одеській області від 05.04.2011 року № В-2/178.

10.07.2013 року ДПІ у м. Южному Головного управління Міністерства доходів в Одеській області № 0001661700 винесено податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі п.3.5.1. Акту перевірки № 120/25-0/04704790/5 від 26 червня 2013 року. Не погоджуючись з вищевказаними висновками податкового органу ДП МТП "Южний" оскаржило податкове повідомлення-рішення ДПІ до Одеського окружного адміністративного суду. За результатами розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Южному Головного управління мін доходів в Одеській області № 0001661700 від 10.07.2013 року Одеським окружним адміністративним судом винесено постанову від 24.09.2013 року від 24.09.2013 року у справі № 815/5274/13-а, якою у задоволенні адміністративного позову ДП "МТП "Южний" відмовлено. Постанова набрала чинності 05.02.2014 року, згідно з ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду при розгляді адміністративного позову ДП "МТП "Южний" зроблено висновок про необґрунтованість правової позиції позивача який вважає, що ДПІ неправомірно вимагає сплати єдиного податку на доходи фізичних осіб, в тому числі ОСОБА_3, так як незважаючи на те, що підприємство виконувало відповідні вимоги рішення апеляційного суду Одеської області від 18.01.2011 року у справі № 22ц-20775 у визначений в ньому спосіб та порядок, не звільняє ДП "МТП "Южний" як податкового агента, від законодавчовстановленого обов'язку своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (переховувати) до бюджету податок з доходу у розмірі - 18 671,40 гривень.

Статтею 168 ПК України визначено порядок нарахування, утримання та виплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до ст.168.1.1. податковий агент, який начисляє (виплачує, надає) податковий дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок з суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку такого податку, визначену у статті 167 даного кодексу.

Відповідно до ст. 167.1 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Таким чином враховуючи, що на користь ОСОБА_3 за рішенням суду стягнуто заробітну плату у сумі 123 476 гривень та моральну шкоду у сумі 1000 гривень, то згідно з Податковим Кодексом України оподаткуванню підлягала загальна сума 124 476 гривень, з якої відповідно до ст. 168.1.1. податковий агент - ДП МТП "Южний", який нараховував податковий дохід на користь платника податку - ОСОБА_3, перед перерахуванням грошей на користь ДВС як виплату для ОСОБА_3, мав би утримати податок з суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку такого податку, визначену у статті 167 даного кодексу, а саме 15%, тобто податок з суми такого доходу складав суму 18 671,40 (124476 х15:100).

Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові виплати, надані фізичній особі як засіб існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судом не встановлено факт відсутності рахункової помилки з боку позивача, тому що підприємство взагалі не нараховувало розмір заробітної плати, а така сума була визначена рішенням суду, не доведено також і недобросовісність з боку відповідача.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці", якою визначена структура заробітної плати, основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. В контексті даної правової норми моральна шкода стягнута на користь ОСОБА_3 відноситься до інших компенсаційних витрат, передбачених ст. 2 Закону України "Про оплату праці".

Таким чином, сума доходу з якої позивачем не був утриманий та сплачений до бюджету податок у розмірі - 18 671,40 гривень являється нарахованою йому заробітною платою, тому за правилами ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що саме за статтями 162.1.3, 162.1, 162, 163, 164, 167, 168, 176 Податкового Кодексу України надмірно сплачені відповідачу гроші повинні бути стягнуті на їхню користь, тому що зазначеними статтями Податкового кодексу не врегульовано обов'язок відповідача як платника податків, повертати надмірно виплачені йому кошти підприємством яке, відповідно до податкового законодавства являється податковим агентом є безпідставними.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Южний" відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Н.В.Ісаєва

О.С.Комлева