Рішення № 42697052, 10.02.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/194/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому (з врахуванням подальших уточнень) вказував, що 29 грудня 2005 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого банк надав останньому кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту в розмірі 5 000 грн. з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 36 % річних від суми залишку заборгованості (в разі невчасного повернення кредиту - 72 % річних від простроченої суми).

Наслідками порушення позичальником строків платежів по будь-якому з передбачених договором грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів є обов'язок останнього сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Крім цього, в разі порушення позичальником взятих на себе зобов'язань, банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Однак відповідач умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним належним чином не виконував в зв'язку з чим рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 13 жовтня 2011 року з нього на користь банку стягнуто борг, що виник станом на 31 травня 2011 року в розмірі 13 203,45 грн., в тому числі 4 847,82 грн. заборгованості за кредитом, 7 250,70 грн. заборгованості по процентам, 1 104,93 грн. заборгованості по штрафам.

Проте ОСОБА_1 судове рішення не виконав, продовжує порушувати виконання умов договору в зв'язку з чим станом на 30 листопада 2014 року залишок заборгованості по процентам складає 12 177,98 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника позивача, оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з підстав, передбачених ст. 174 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

При цьому судом встановлено, що 29 грудня 2005 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір б/н в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з заяви позичальника, Умов і Правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною картою, банківських тарифів, діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до договору банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту в розмірі 5 000 грн. з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, а відповідач зобов'язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 36 % річних від суми залишку заборгованості (в разі невчасного повернення кредиту - 72 % річних від простроченої суми).

Наслідками порушення позичальником строків платежів по будь-якому з передбачених договором грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів є обов'язок останнього сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Крім цього, в разі порушення позичальником взятих на себе зобов'язань, банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З матеріалів справи вбачається те, що позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним належним чином не виконував в зв'язку з чим рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 13 жовтня 2011 року з нього на користь банку стягнуто борг, що виник станом на 31 травня 2011 року в розмірі 13 203,45 грн., в тому числі 4 847,82 грн. заборгованості за кредитом, 7 250,70 грн. заборгованості по процентам, 1 104,93 грн. заборгованості по штрафам.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічні умови містить й кредитний договір.

Тому наявність рішення суду про стягнення боргу за грошовим зобов'язанням, що не було виконане вчасно, не може свідчити про припинення між сторонами зобов'язання до дня його фактичного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що судове рішення боржником не виконане.

Таким чином ПАТ КБ «ПриватБанк» правомірно продовжував нараховувати ОСОБА_1 проценти за користування кредитом в період з 31 травня 2011 року по 30 листопада 2014 року.

Станом на 30 листопада 2014 року заборгованість по процентам становить 12 177,98 грн., що визнано відповідачем та повністю підтверджується наданим розрахунком боргу та випискою з рахунку позичальника.

В зв'язку з встановленим та на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 243,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 29 грудня 2005 року, що утворилася станом на 30 листопада 2014 року, а саме заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 12 177 (дванадцять тисяч сто сімдесят сім) гривень 98 копійок, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв