Ухвала суду № 42696610, 09.02.2015, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 446/253/15-к

Провадження № 1-кп/444/48/2015

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

09 лютого 2015 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львіської області у складі колегії:

головуючого судді Оприск З. Л.

судді Мікула В.Є.

Ясиновський Р.Б.

секретар судового засідання Мариняк Н.В.

з участю прокурора Сміхури-Скальської М.З.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

під час проведення підготовчого судового засідання в залі суду в м. Жовкві Львівської області по обвинувальному акті у кримінальному провадженні, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140220000870 від 10.11.2014 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, раніше не судимому,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125, ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2015 року до Жовківського районного суду Львівської області для розгляду по суті поступив обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125, ч.1 ст.115 КК України.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у підготовче судове засідання не прибули, однак до суду подали заяви про розгляд підготовчого судового засідання у їх відсутності. Заслухавши думки сторін та інших учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення підготовчого судового засідання без участі потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, суд вирішив питання про проведення підготовчого судового засідання без участі цих потерпілих.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачає.

Сторони та інші учасники кримінального провадження не заперечили щодо призначення судового розгляду.

З метою підготовки до судового розгляду було визначено дату та місце проведення судового розгляду, з'ясовано, що розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні, та з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.

Потерпілі та представник потерпілого підтримали клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.

Захисник та обвинувачений заперечили щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою. Захисник, зокрема, вказав, що прокурором порушено ч.1 ст. 199 КПК України щодо строку подачі прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Окрім цього, захисник заявив ряд клопотань.

Так захисником заявлено клопотання про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України та повернення прокурору цього акту, оскільки такий містить суттєві недоліки, що унеможливлюють його призначення до розгляду з таких підстав. Обвинувальний акт не затверджений печаткою прокуратури

Кам'янка-Бузького району Львівської області, що є грубим порушенням не тільки процесуального закону, але й Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 3 від 15.01.2013 року, де в п. 9.5.1. передбачено що "засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки". Всупереч вимог ч. 3 ст. 283 КПК України реєстр не містить даних про внесення прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про закінчення досудового розслідування, що свідчить про недодержання прокурором положень щодо форми закінчення досудового розслідування, як обов'язкової стадії кримінального провадження. Слідчим під час складання обвинувального акту не зазначено, хто саме склав обвинувальний акт, або що такий акт складений ним, як слідчим, а зазначено лише те, що обвинувальний акт складений у м. Кам'янка-Бузька 26 січня 2015 року. З отриманого обвинувального акту вбачається, що кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014140220000870. Проте з отриманого реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається яке саме (який номер) досудового розслідування впорядковується. З отриманого реєстру взагалі не вбачається хто склав такий реєстр, оскільки відсутні підписи процесуальних осіб. В долученому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування вказані не всі процесуальні дії, рішення та заходи забезпечення кримінального провадження, або й навіть вказані незрозумілі рішення, що суперечить вимогам ст. 109 КПК України, зокрема: в розділі "II.Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення" під порядковим №8 зазначено дивну назву процесуального рішення, яке приймала посадова особа Андрушків В.Б. 10.11.2014 року: "постанова про залучення законного представника неповнолітнього". Таке формулювання не є повним і таким що суперечить вимогам КПК України, оскільки постанова повинна була виноситися або відносно "свідка", бо відносно "потерпілого"; з отриманому реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження відносно неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 Також відсутні дані про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження відносно потерпілого ОСОБА_11 Це вбачається, наприклад, з того, що в розділі "II. Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення" під порядковим №2 зазначено назву рішення, яке приймала посадова особа Кушинська У.Я. : "реєстрація в Єдиному реєстрі досудових розслідувань". Проте не зазначено яке правопорушення було зареєстровано і відносно якого потерпілого. Хоча в подальшому, в цьому ж розділі "II. Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення" під порядковим №25 зазначено назву процесуального рішення, яке приймала посадова особа Сміхура-Скальська М.З.: "постанова про об'єднння матеріалів досудових розслідувань", а також за порядковим №38 зазначено назву ще одного процесуального рішення, яке приймала посадова особа Сміхура- Скальська М.З.: "постанова про об 'єднння матеріалів досудових розслідувань". Водночас, за весь час досудового розслідування, не вбачається, щоб в розділі "II.Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення" від часу прийняття процесуального рішення за порядковим №2 та до часу прийняття процесуального рішення за порядковим №25 проводилася реєстрація відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім цього, з отриманого обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_2 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_14 Таке твердження підтверджується тим, що відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, уповноважені на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення і відповідно до ч.І ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушенні або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, однак ні слідчий, ні прокурор вимог цього закону не виконали, до того ж порушили ще вимоги ст. 214 та ст.217 КПК України, що є неприпустимим. В обвинувальному акті повинно бути зазначено обставини виникнення умислу в ОСОБА_2, мотив та мета кримінального правопорушення. Відсутні дані про ряд інших процесуальних рішень в реєстрі матеріалів досудового розслідування - зокрема рішення слідчого судді в частині розгляду апеляції адвоката, прийняте рішення апеляційного суду Львівської області. Захисник, як адвокат не зазначений в обвинувальному акті. Тому у захисника постало запитання - як суд, не маючи кримінального провадження, дізнався про те, що його потрібно викликати в підготовче судове засідання. Відтак просив обвинувальний акт від 13.01.2014 року складений у м. Кам'янка-Бузька 26.01.2015 року і затверджений прокурором прокуратури Кам'янка-Бузького району Львівської області юристом 3 класу Сміхурою-Скальською Мартою Зіновїївною 28.01.2015 року та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014140220000870 від 10.11.2014 року за фактом вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 115 КК України - повернути прокурору прокуратури Кам'янка-Бузького району Львівської області юристу 3 класу Сміхурі-Скальській М.З.

Також захисником заявлено клопотання про скасування та обрання запобіжного заходу у вигляді застави з наступних підстав. ОСОБА_2 не має наміру переховуватися від слідства суду та і в минулому не вчиняв таких спроб, має постійне праці оскільки являється опікуном особи, яка потребує стороннього догляду, має постійне місце проживання та реєстрації, характеризується з позитивного боку, спроб ухилятись від досудового слідства не робив, не відмовляється від відшкодування завданої шкоди. Обрання запобіжного заходу у вигляді застави цілком забезпечить його належну процесуальну поведінку, підозрюваний матиме змогу з'являтися до слідчого та суду за викликами, непотрібно затрачати державні гроші на його утримання в СІЗО та доставки на проведення слідчих дій та в судові засідання. Матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_2 буде чинити тиск або впливати на свідків, не перешкоджає встановленню істини у справі, не продовжує злочинну діяльність. Оскільки зі сторони слідства допущено порушення процесуального закону, вважає, що належна поведінка ОСОБА_2 та виконання процесуальних рішень можуть бути забезпечені більш м'яким запобіжним заходом, ніж тримання під вартою, а саме - запобіжним заходом у вигляді застави, так як застава в даному випадку спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків, оскільки зміст і завдання застави полягають в економічних механізмах стримування ОСОБА_2 як підозрюваного від неналежної поведінки та виконання покладених на нього зобов'язань. Тому захисник просив скасувати обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, розмір якої визначити на розсуд суду і не менше вимог кримінально-процесуального закону.

Також захисником заявлено клопотання про проведення слідчих дій з наступних підстав. 29.01.2015 року захисником по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140220000870 від 10.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 115 КК України, з метою всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування вказаного кримінального провадження, прокурору прокуратури Кам'янко-Бузького району Смухірі-Скальській М.З., як відповідальній особі, процесуальному керівнику по даному кримінальному провадженню було подано письмове клопотання, в якому ставилися вимоги закрити провадження досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідуван за №12014140220000870 від 10.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України відносно ОСОБА_2 за ч. 1 п. 2 ст. 284 КПК України, продовжити досудове розслідування щодо кримінального правопорушення ОСОБА_2 передбаченого ч.1 ст. 119 КК України та вирішити питання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у виглях тримання під вартою на запобіжний у вигляді домашнього арешту. Проте посадова особа, в компетенцію якої входить процесуальне вирішення поданого клопотання, діючи всупереч вимогам КПК України, не виносячи постанови про відмову в задоволення клопотання, не виносячи також і постанови про задоволення заявленого клопотання, взагалі не надаючи будь-якої інформації щодо прийнятого рішення по заявленому клопотанні, - лише доводить "листом" до його відома, що у зв'язку з тим, що на даний час "провадження закінчено, клопотання не підлягає розгляду". На даний час рішення суд по даній скарзі не прийнято. 24.01.2015 року під час виконання вимог ст. 290 КПК України по кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140220000870 від 10.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 115 КК України, з метою всебічного, повного та об'єктивного досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідчому по даному кримінальному провадженню - заступнику начальника СВ Кам'янка-Бузького РЕ ГУ МВС України у Львівській області майору міліції Андрушківу Володимиру Богдановичу було подано письмове клопотання, в якому ставилася вимога проведення певних слідчих дій. Однак слідчий, діючи всупереч вимогам КПК України, не виносячи постанови про відмову в задоволенні клопотання, не виносячи також і постанови про задоволення заявленого клопотання, взагалі не надаючи будь-якої інформації щодо прийнятого рішення по заявленому клопотанні, - лише доводить "листом" до його відома в абзаці 1 про те, що ним дійсно подано клопотання, і в абзаці 2 свого листа зазначає про те, що "...прокурор ... дорученням у вказаному кримінальному провадженні ... визначив зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту". 30.01.2015року захисником оскаржено дії слідчого до Кам'янка-Бузького районного суду. Згідно листа Кам'янка-Бузького районного суду від 06.06.2015 року йому було надіслано ухвалу Кам'янка- Бузького районного суду від 02.02.2015 року по справі №446/252/15-к, згідно якої матеріали скарги повернуто по тій причині, що кримінальне провадження, по якому оскаржуться дії слідчого, було скеровано в Апеляційний суд Львівської області для вирішення питання направлення кримінального провадження на розгляд до іншого суду у зв'язку з неможливістю створення колегії суддів у Кам'янка- Бузькому районному суді. Обґрунтовуючи наявність у засудженого умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_14 крім загальних визначень, наведених в повідомленнях про підозру: "...маючи умисел на вчинення вбивства, реалізовуючи свій злочинний

умисел спрямований на позбавлення життя..., з цією метою завдав удар металевим стержнем у ділянку знаходження життєво важливих органів - голову, а також інші частини тіла, спричинивши тілесне ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді травматичної субдуральної гематоми... яка призвела до розвитку набряку - набухання головного мозку та смерті..." - орган досудового розслідування не усуває суперечності та неточності, внаслідок чого призводить до неповноти досудового розслідування. Досудовим розслідуванням не врахованого того, що ОСОБА_2, на відміну від свідків обвинувачення, дає чіткі, незмінні та послідовні покази, і досудовим розслідування цього не врахованого, що умислу на вбивство не мав, не бажав смерті ОСОБА_14 Допитані в якості свідків всі особи одноголосно зазначили, чим підтвердили покази ОСОБА_2, що ОСОБА_2 не висловлював будь-яких погроз в адресу ОСОБА_14 з метою позбавити його життя. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №102/2014 від 10.11.-10.12.2014 року ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження з кількістю не мешне з 10 місцями прикладання сили, смерть наступила не відразу і ОСОБА_14 міг здійснювати активні дії в незначний період часу (зокрема пересуватися, чинити опір та інше). Даний висновок СМЕ поставив під сумнів покази свідків (наприклад, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інших) які ствердно сказали, що вони бачили, як ОСОБА_2 наніс ОСОБА_14 не більше 2 ударів, чим тим самим поставили під сумнів і залишили невирішеним питання - хто ж наніс потерпілому ОСОБА_14 інші 8 тілесних ушкоджень, серед яких могло також бути ушкодження в життєво важливий орган - голову. Приймаючи до уваги виявлену концентрацію етилового спирту в організмі ОСОБА_14 (сильна степінь алкогольного сп'яніння), то останньому міг будь-хто з невстановлених слідством осіб (наприклад, 3-4 невідомі особи для ОСОБА_18 в оточенні яких був ОСОБА_14, або інші особи, які невстановлені слідством) заподіяти в голову таке тілесне ушкодження, яке б ОСОБА_14 через стан сп'яніння не відчув і продовжував здійснювати активні дії. Крім цього, можливо і правдиві покази ОСОБА_18, дані ним 13.01.2015 року під час одночасного допиту в тій частині, де він зазначив, що невідомі йому 3-4 особи, в оточенні яких був ОСОБА_14, могли нанести тілесні ушкодження. Можливо вказані ОСОБА_18 3-4 особи і могли наносили ОСОБА_14 інші 8 ушкоджень. Станом на сьогоднішній день не вирішено питання, хто ще наносив ОСОБА_14 тілесні ушкодження, оскільки в області голови виявлено 5 тілесних ушкоджень (три з яких в потиличній частині голови, а два в області обличчя), а також не встановлено, які з 5 тілесних ушкоджень в область голови являються небезпечними в момент заподіяння, які з 5 тілесних ушкоджень спричинили смерть. Взагалі не досліджувалося питання чи міг ОСОБА_14 отримати всі 5, або будь-яке одне з виявлених в області голови 5 тілесних ушкоджень внаслідок падіння з висоти власного зросту. Також не досліджувалося питання, чи міг утворитися перелом черепа внаслідок контакту об виступаючу частину дорожнього покриття (бордюр), оскільки всі свідки сторони звинувачення вказують, що потерпілий ОСОБА_14 падав на бордюр. Крім цього, допитана в якості свідка експерт ОСОБА_20 зазначила, що під час слідчого експерименту свідки вказали, що потерпілому ОСОБА_14 було нанесено два удари по голові, через що в потерпілого могли утворитися перелом потиличної кістки голови та на правій надбрівній ділянці тілесні ушкодження. Проте - такі пояснення і саме відтворення іде врозріз і суперечить висновку СМЕ від 10.11.-10.12.2014 року стосовно кількості виявлених тілесних ушкоджень, адже виявлено і описано в області голови ОСОБА_14 5 тілесних ушкоджень, серед яких, як зазначалося вище - три в потиличній частині голови, а два в області обличчя. Даний факт, виходячи з пояснень свідка ОСОБА_20, а також з проведеного слідчого експерименту без участі сторони захисту та самого ОСОБА_2, вказує на те, що ОСОБА_14 отримав 3-4 тілесні ушкодження в область голови не від ОСОБА_2, а від сторонніх, невстановлених слідством осіб. Крім цього, допитана в якості свідка експерт ОСОБА_20 зазначила, що закриту черепно-мозкову травму ОСОБА_14 міг отримати як внаслідок удару металевим предметом по голові, так і внаслідок удару головою об бордюр. В даному випадку, на протязі всього часу розслідування, орган досудового розслідування не намагався провести всебічне розслідування в частині дослідження можливого отримання тілесного ушкодження внаслідок удару головою об виступаючу частину дороги (бордюр) при падінні з висоти власного росту, поставивши перед експертом таке запитання перед проведенням СМЕ. Також не вирішувалося ні перед експертом-цитологом і ні перед експертом- криміналістом питання дослідження залишків крові, шкіри, волосся, та інших речовин на бордюрі, по приналежності яких можна встановити чітке місце падіння ОСОБА_14, а також було б дано чітку відповідь - міг чи не міг потерпілий отримати травму голови внаслідок удару об виступаючу частину бордюри від падіння, або міг чи не міг отримати травму голови внаслідок удару металевим предметом. Адже як бордюр, так і вилучений металевий предмет являють собою тупі тверді предмети з обмеженою поверхнею. Крім цього, органом досудового розслідування не досліджувалося питання, наприклад, можливо ОСОБА_14 через сильну степінь алкогольного сп'яніння отримав потиличний перелом внаслідок самовільного падіння. Вважає, що категоричну відповідь можна було б отримати в тому випадку, коли б досудове розслідування провело належний огляд місця події, фіксування слідів, адже при такій трагедії правоохоронними органами проведено лише один огляд місця події (в нічний час), хоча було достатньо часу в денний період доби 10.11.2014 року провести повторний огляд місця події з метою виявлення і фіксування слідів злочину (наприклад крові на місці трагедії). Не вживалися заходи до встановлення місця падіння і вилучення з приводу цього бюрдюра. На слідчому експерименті ОСОБА_18, як і ОСОБА_19, показують і в один голос наполягають, що контакт металевого прута був в область передньої частини тулуба. ОСОБА_18 зазначає під час слідчого експерименту, що металевий предмет контактував перпендикулярно відносно вертикальної осі тулуба, що суперечить висновку СМЕ, оскільки тілесне ушкодження виявлено на лівій частині спини. ОСОБА_19 зазначає під час слідчого експерименту, що металевий предмет контактував паралельно (вздовж) відносно вертикальної осі тулуба, що також суперечить висновку СМЕ, оскільки тілесне ушкодження виявлено на лівій частині спини. Крім цього, ОСОБА_19 зазначає під час слідчого експерименту, що відображено на фото таблиці, що місце розташування ОСОБА_14 відносно ОСОБА_2 - один навпроти одного обличчями, і металевий предмет контактує в область голови - спереду, а не ззаді. У справі є доцільним проведення слідчого експерименту шляхом відтворення обставин події, з'ясування місцезнаходження кожної особи в момент події, можливості їх засвідчити ті обставини, на які вони посилалися, складання схеми розташування конкретних дійових осіб драми, що відбулася, нанести їх на масштабну карту. Відтворення проведено, проте без участі самого ОСОБА_2, а також його захисника, чим призведено до надання свідками зі сторони обвинувачення таких суперечливих показів. Виконання таких дій судом слід вважати процесуально проблематичним і неможливим. Більше того, під час виконання вимог ст. 290 КПК України захисником було встановлено, що на його і його підзахисного клопотання, яке було подане нами ще 11.11.2014 року, яке знаходиться на аркуші справи №111 в матеріалах справи, з часу його подання, до часу отримання можливості доступу до матеріалів досудового розслідування, захисником було встановлено, що на аркуші справи №113 знаходиться процесуальний документ - повідомлення за вихідним №9321 від 13.11.2014 року із суті якого вбачається, що йому і його підзахисному відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки як додаток - скеровано на 1 аркуші постанову про відмову в задоволенні клопотання, яка знаходиться на аркуші справи №112. Проте ні самого повідомлення, ні постанови ні він, ні його підзахисний - не отримували, чим були позбавлені можливості оскаржити процесуальні дії і рішення слідчого. Вважає, що з метою недопущення помилки щодо кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи з принципу суворого дотримання засад Основного Закону держави, де у ст. 62 Конституції записано: "Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненому злочині. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь", виходячи з принципу, що дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані відповідно того злочину який він скоїв а не так як вважає Прокурор і слідство, а також те, що у заздалегідь не організованій і не спланованій бійці особи, що б'ються, як правило, не мають заздалегідь обдуманого умислу позбавити життя когось з учасників бійки, і внаслідок бійки може мати місце вбивство через необережність, яке кваліфікується за ст. 119 КК України. Тому просив суд закрити провадження досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140220000870 від 10.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_2 за ч.1 п.2 ст.284 КПК України; продовжити досудове розслідування щодо кримінального правопорушення ОСОБА_2 передбаченого ч.1 ст. 119 КК України; вирішити питання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; порушити відносно ОСОБА_18 та ОСОБА_19 кримінальне провадження, яке внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань за завідомо неправдиві показання; порушити кримінальне провадження по факту заподіяння невідомими особами ОСОБА_14 тілесних ушкоджень; порушити кримінальне провадження за заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень; провести повторний огляд місця події; провести слідчий експеримент за участю ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_19; провести складення план-схеми місця розташування всіх учасників трагедії 10.11.2014 року в с. Великосілки Кам'янка-Бузького району; провести вилучення бордюра, який знаходиться на місці події згідно з протоколом огляду місця події від 10.11.2014 року; провести ексгумацію трупа ОСОБА_14; провести проведення цитологічної та криміналістичної експертизи.

Обвинувачений підтримав усі, заявлені захисником, клопотання.

Прокурор потерпілі та представник потерпілого заперечили щодо задоволення всіх клопотань захисника.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, перевіривши зміст обвинувального акту та додатків до нього, суд прийшов до наступного висновку.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125, ч.1 ст.115 КК України складений заступником начальника СВ Кам'янко-Бузького РВ ГУ МВС України у Львівській області майором міліції Андрушківим В.Б. Відтак посилання захисника на те, що в обвинувальному акті не зазначено хто його склав, є безпідставним. Обвинувальний акт затверджений прокурором прокуратури Кам'янко-Бузького району Львівської області, що підтверджується надписом "затверджую", вказанням посади, прізвища, ініціалів та підпису прокурора. Посилання захисника на Інструкцію з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 3 від 15.01.2013 року, де в п. 9.5.1. передбачено що "засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та проставлення печатки" є безпідставним, позаяк засвідчення документа складається з трьох складових - підписання, затвердження та проставлення печатки. Стаття 291 КПК України, не містить вимоги засвідчення обвинувального акту, чи проставлення печатки, а містить лише вимогу щодо затвердження обвинувального акту. Відтак посилання захисника на те, що обвинувальний акт не затверджений прокурором належним чином, є безпідставним. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125, ч.1 ст.115 КК України містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження. Даний обвинувальний акт підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив. Таким чином, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, відтак підстави для повернення обвинувального акту відсутні. До обвинувального акта було додано реєстр матеріалів досудового розслідування, підписаний заступником начальника СВ Кам'янко-Бузького РВ ГУ МВС України у Львівській області майором міліції Андрушківим В.Б. Відтак безпідставним є посилання захисника на те, що з отриманого реєстру не вбачається хто склав реєстр, оскільки відсутні підписи процесуальних осіб. Також безпідставним є посилання захисника на те, що в долученому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування вказані не всі процесуальні дії, рішення та заходи забезпечення кримінального провадження, або й навіть вказані незрозумілі рішення, що суперечить вимогам ст. 109 КПК України, позаяк в п.3 ч.3 ст. 314 КПК України не передбачено такої підстави повернення обвинувального акта. За таких обставин у задоволенні клопотання про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України та повернення прокурору цього акту слід відмовити.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України. Натомість захисник клопотав про закриття досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140220000870 від 10.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_2 за ч.1 п.2 ст.284 КПК України, що не передбачено п.2 ч.3 ст. 314 КПК України. За таких обставин в задоволенні клопотання про закриття досудового розслідування слід відмовити.

Захисник клопотав про продовження досудового розслідування щодо кримінального правопорушення ОСОБА_2 передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, порушення відносно ОСОБА_18 та ОСОБА_19 кримінального провадження, порушення кримінального провадження по факту заподіяння невідомими особами ОСОБА_14 тілесних ушкоджень та порушення кримінального провадження за заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень Однак згідно приписів ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Главою 27 КПК України не передбачено вирішення таких питань у підготовчому судовому засіданні. За таких обставин в задоволенні клопотання про продовження досудового розслідування щодо кримінального правопорушення ОСОБА_2 передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, порушення відносно ОСОБА_18 та ОСОБА_19 кримінального провадження, порушення кримінального провадження по факту заподіяння невідомими особами ОСОБА_14 тілесних ушкоджень та порушення кримінального провадження за заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень слід відмовити.

Захисник клопотав про проведення повторного огляду місця події; про проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_19; про проведення складення план-схеми місця розташування всіх учасників трагедії 10.11.2014 року в с. Великосілки Кам'янка-Бузького району; про проведення вилучення бордюра, який знаходиться на місці події згідно з протоколом огляду місця події від 10.11.2014 року; про проведення ексгумації трупа ОСОБА_14; про проведення цитологічної та криміналістичної експертизи. Згідно ч.3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. Таким чином заявлене клопотання про проведення ряду слідчих дій у підготовчому судовому засіданні є передчасним. За таких обставин в задоволенні клопотання про проведення повторного огляду місця події; про проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_19; про проведення складення план-схеми місця розташування всіх учасників трагедії 10.11.2014 року в с. Великосілки Кам'янка-Бузького району; про проведення вилучення бордюра, який знаходиться на місці події згідно з протоколом огляду місця події від 10.11.2014 року; про проведення ексгумації трупа ОСОБА_14; про проведення цитологічної та криміналістичної експертизи слід відмовити.

Також захисник клопотав про скасування обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, розмір якої визначити на розсуд суду і не менше вимог кримінально-процесуального закону; про вирішення питання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у мотивувальній частині клопотання також про обрання запобіжного заходу у вигляді застави. Наголосив, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заявлене з порушенням ст.199 КПК України, згідно якої клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно ч.1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. А згідно ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За таких обставин слід керуватись приписами ст.331 КПК України, а не приписами ст. 199 КПК України. Розглядаючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали. Обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу. У відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. Враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне провадження здійснюється щодо злочинів, передбачених ч.2 ст. 125 та ч.1 ст. 115 КК України. За таких обставин клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити, а у задоволенні клопотань захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, скасування обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, розмір якої визначити на розсуд суду і не менше вимог кримінально-процесуального закону; про вирішення питання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - слід відмовити.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 177, 314 - 316, 331, ч.2 392 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України та повернення цього акту прокурору - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про скасування обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про закриття провадження досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140220000870 від 10.11.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України відносно ОСОБА_2 за ч.1 п.2 ст.284 КПК України - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про продовження досудового розслідування щодо кримінального правопорушення ОСОБА_2 передбаченого ч.1 ст. 119 КК України - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про порушення відносно ОСОБА_18 та ОСОБА_19 кримінального провадження, яке внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань за завідомо неправдиві показання - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про порушення кримінального провадження по факту заподіяння невідомими особами ОСОБА_14 тілесних ушкоджень - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про порушення кримінального провадження за заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про проведення повторного огляду місця події - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_19 - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про проведення складення план-схеми місця розташування всіх учасників трагедії 10.11.2014 року в с. Великосілки Кам'янка-Бузького району - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про проведення вилучення бордюра, який знаходиться на місці події згідно з протоколом огляду місця події від 10.11.2014 року - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про проведення ексгумації трупа ОСОБА_14 - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника про проведення цитологічної та криміналістичної експертизи - відмовити.

Призначити відкрите судове засідання по кримінальному провадженню № 12014140220000870 від 10.11.2014 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125, ч.1 ст.115 КК України на 11 год. 30 хв. 13 лютого 2015 року в приміщенні Жовківського районного суду Львівської області.

В судове засідання викликати обвинуваченого, захисника, потерпілих, представника потерпілих та свідків.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк до двох місяців, дата закінчення дії запобіжного заходу - 10.04.2015 року.

Час проголошення повного тексту ухвали - 11 год. 15 хв. 13 лютого 2015 року.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити начальнику СІЗО УДПСУ в Львівській області.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, окремому оскарженню не підлягають. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий З. Л. Оприск

Судді В.Є. Мікула

Р.Б. Ясиновський