Рішення № 42694421, 05.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: № 22ц/790/224/15 Головуючий 1 інст. -Ященко С.О.

Справа № 641/9201/14-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: стягнення заборгованості

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк (ПАТ КБ) «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Українське Фінансове агентство «Верус» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

18.09.2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вищевказаним позовом. Позивач просив стягнути на свою користь: з ОСОБА_3 - заборгованість по кредитному договору № б/н від 15.12.2006 року в poзмipi 23 170, 08 грн. та понесені банком судові витрати, а також стягнути солідарно з ТОВ «Українське Фінансове агентство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_3 заборгованість за цим договором у poзмipi 200 грн.

Посилався на те, що 15.12.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно умов договору ОСОБА_3 зобов'язався щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом та комісію.

На порушення умов вищезазначеного кредитного договору щодо належного, повного та своєчасного виконання зобов'язань, ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, не сплачував щомісячні платежі, у зв'язку з чим станом на 31.05.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 23 370, 08 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом в сумі 8 463, 70 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11 624, 53 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1 692, 80 грн.; 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина); та штраф (процентна складова) в сумі 1 089, 05 грн.

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором між позивачем та ТОВ «Українське Фінансове агентство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова 22.03.2011 р. укладений договір поруки, відповідно до якого поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те, що він тільки підписав заяву про отримання кредитного ліміту в сумі 10 000 грн. строком до грудня 2008 року (строку дії картки), тому банком пропущений строк позовної давності звернення з цим позовом до суду.

Розгляд справи відбувся з відсутністю представника ТОВ «Українське Фінансове агентство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2014 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено і на його користь стягнуто: з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у poзмipi 23 170 грн. 08 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 233 грн. 70 коп. Також стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Українське Фінансове агентство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість за кредитним договором у poзмipi 200 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення суду та відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі.

Вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини щодо доведеності ПАТ КБ «Приватбанк» договірних відносин з ОСОБА_3, наявність правових підстав щодо витребування заборгованості поза дії строку кредитної картки, а також законність і обґрунтованість укладення позивачем договору поруки.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ст.. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні (ч.3).

Між тим оскаржуване рішення суду першої інстанції в повному обсязі не відповідає вказаним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» ґрунтуються на законі та наданих сторонами доказах, а строк позовної давності відповідно до частин 1-3 ст. 264 ЦК України перервався у зв'язку з частковим погашенням заборгованості за спірним договором 21.09.2011 р.

Судова колегія не може в повному обсязі погодитися з такими висновками районного суду, оскільки вони зроблені з порушенням вимог матеріального закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи

згідно заяви ОСОБА_3 від 15.12.2006 року про відкриття рахунків та надання банківських послуг, а саме одержання кредитної картки останньому надано кредит з лімітом в cyмi 10 000 грн. зi сплатою відсотків за користування кредитом у poзмipi 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, який відповщає строку дії картки.

В цій заяві зазначено, що ОСОБА_3 ознайомився та погодився з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, а також виразив свою згоду , що його заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, і цю згоду ОСОБА_3 підтвердив своїм підписом. Окремим підписом ОСОБА_3 підтвердив отримання ним кредитної картки та ПІН.

Відповідно до пункту 1.1. Умов і правил надання банківських послуг ці Умови і правила визначають умови, на яких ЗАТ КБ «ПриватБанк» пропонує клієнтам платіжні карти, а також інші банківські послуги, зазначені в заяві і в пам'ятці клієнта ( яка оформляється відповідно до п.3.5 цих умов). Належним чином заповнена заява підписується клієнтом, який надає таким чином свою згоду, що заява разом з пам'яткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку складає укладений договір про надання банківських послуг.

Згідно пункту 1.2 ці Умови регулюють відносини між банком і клієнтом по відкриттю і обслуговуванню карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг, зазначених в заяві.

У зв'язку з зазначеним та з урахуванням подальшого користування ОСОБА_3 отриманим кредитним лімітом з застосуванням кредитної картки суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 виникли договірні відносини з приводу надання останньому кредитних коштів, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності між вказаними сторонами таких правовідносин є безпідставними.

Відповідно до вимог розділу 11 вищезазначених Умов і правил надання банківських послуг визначені правила користування платіжною картою, відповідно до яких згідно пункту 3.1.3 по закінченню строку дії відповідна карта подовжується банком на новий строк, якщо раніше ( до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява держателя картки про закриття картрахунку а також при умові наявності грошових коштів на картрахунку для сплати послуг по виконанню розрахункових операцій по картрахунку і при виконанні інших умов подовження, передбачених договором.

Згідно вищевказаної заяви ОСОБА_3 щодо надання банківських послуг строк дії картки визначений протягом двох років, до 15.12. 2008 р.

Як вбачається з витягу по особовому рахунку за кредитним договором ОСОБА_3 виконував умови кредитного договору та не надавав банку письмову заяву про закриття картрахунку.

21.09.2011 р. відповідачем здійснена операція - надходження готівки за платіжними картками в сумі 450 грн.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтвердила зазначені обставини, пояснивши, що ці кошти в сумі 450 грн. для поповнення рахунку вносила в касу банку вона від імені відповідача.

У зв'язку з зазначеними обставинами судом першої інстанції обґрунтовано на підставі вимог ст. 264 ЦК України зроблений висновок про те, що у зв'язку з зазначеними діями боржника ( в особі його представника) перебіг позовної давності перервався.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» пропущений строк звернення до суду з цим позовом, є безпідставними.

Умовами і правилами надання банківських послуг визначений порядок нарахування і оплати процентів та порядок погашення боргових зобов'язань.

У зв'язку з недотриманням умов кредитного договору ОСОБА_3 станом на

на 31.05.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 23 370, 08 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом в сумі 8 463, 70 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 11 624, 53 грн.; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1 692, 80 грн.; 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина); та штраф (процентна складова) в сумі 1 089, 05 грн.

Однак зазначені позивачем розрахунки у повному обсязі не відповідають вимогам ст.526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 1046-1047 та ст. 1054 ЦК України, оскільки розрахунок за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом визначений без урахування вимог ч.3 ст. 264 ЦК України, а розрахунок заборгованості неустойки у вигляді штрафу ( як фіксованої частини так і процентної складової) зроблені поза межами строку, передбаченого п.1 ч.2 ст. 257 цього Кодексу.

Згідно правової позиції, висловленій в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-95цс14, за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 Цивільного кодексу України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 22.09.2011 р. ( з дня останнього платежу) до 31.05.2013 р. ( дня, зазначеного в позовній заяві), який наданий представником ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду апеляційної інстанції, загальний розмір заборгованості складає 16 665,31 грн.

Судова колегія погоджується з цими розрахунками банку щодо розміру кредиту, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом, однак вважає, що відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 257 ЦК України з ОСОБА_3 не може бути стягнутий штраф в сумі 1269,78 грн.

У зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне зменшити суму стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з 23 170 гривень 08 копійок до 15 195 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) гривень 53 копійки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 22.03.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» у Комінтернівському районі міста Харкова був укладений договір поруки, за умовами якого ТОВ «Верус» поручився за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором.

Рішення суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_3 та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» 200 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк» відповідають вимогам ст. ст. 553, 554 ЦК України та договору поруки від 22.03.2011 року, укладеного між банком та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС».

Доводи апеляційної скарги на те, що цей договір поруки є незаконним, судова колегія вважає безпідставним, оскільки зазначений договір не визнаний в установленому законом порядку недійсний та не розірваний на час розгляду справи.

Крім того, відповідно до приписів ст. 553 ЦК України порука є додатковим зобов'язанням, що виникає на підставі кредитного договору. Оскільки учасником договору поруки боржник ОСОБА_3 не є, на нього не покладаються будь-які зобов'язання за договором поруки.

Судові витрати визначені районним судом відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 20 жовтня 2014 року змінити.

Зменшити стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з 23 170 гривень 08 копійок до 15 195 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) гривень 53 копійки.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: