Справа №621/3290/14-ц
Пр. №2/621/149/15
УХВАЛА
12.02.2015 року Зміївський районний суд Харківської області
в складі: головуючого - Бібіка О.В.
за участю секретаря
судових засідань - Редіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зміїв цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
18.11.2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 106898 грн. 36 коп. за кредитним договором № DN81AR03110134 від 28.08.2007 року.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 20.11.2014 року провадження у цивільній справі відкрито.
У судове засідання, призначене на 13-00 год. 12 лютого 2015 року сторони не з"явилися. Від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ПАТ КБ «ПриватБанк».
Представник відповідача ОСОБА_3 причини неявки суду не повідомила. 23.01.2015 року надала до суду клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що Зміївським районним судом Харківської області 12.06.2013 року було постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110134 від 28.08.2007 року у розмірі 41027,90 грн. Рішення набрало законної сили.
Судове засідання проведено у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.
Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» 18.11.2014 року звернулося до суду з позовною завою до ОСОБА_2, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № DN81AR03110134 від 28.08.2007 року, станом на 31.07.2014 року, у розмірі 106898 грн. 36 коп.
Однак, як вбачається з копії рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12.06.2013 року, яке набрало законної сили, судом було задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110134 від 28.08.2007 року у розмірі 41027,90 грн., яка виникла станом на 26.10.2011 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про нетотожність розміру позовних вимог, як елементу підстави позову.
Частиною першою статті 293 ЦПК України встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, які окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Однак, відповідно до Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантується.
Згідно з частинами першою, другою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. З цього приводу Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 1997 року N 9-зп у справі за зверненням жителів міста Жовті Води зазначив, що суд не може відмовити у правосудді, якщо ущемляються права і свободи громадян, інакше це було б порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Встановлене законодавством апеляційне оскарження судових рішень є складовою права кожного на судовий захист, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Аналізуючи норми Кодексу у взаємозв'язку з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку про можливість апеляційного оскарження судового рішення у випадках, коли закон не містить прямої заборони на таке оскарження.
Таке розуміння узгоджується з положенням пункту 2 частини третьої статті 129 Конституції України, яким гарантується рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, керуючись ст. 205 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DN81AR03110134 від 28.08.2007 року, станом на 31.07.2014 року, у розмірі 106898 грн. 36 коп., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів з дня проголошення ухвали до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Бібік О.В.
Судове рішення № 42693612, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 12.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 621/3290/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: