Постанова № 42691042, 09.02.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

760/703/15-а

2-а-99/15

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2015 року Солом'янський районний суд міста Києва

у складі судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Грінченко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2015 року позивач звернулася до суду з вимогою визнати неправомірною відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких утримувалися страхові внески на обов`язкове державне пенсійне страхування, та зобов'язання відповідача здійснити належним чином перерахунок пенсії з 23.04.2014 року. Свої вимоги аргументувала посиланням на ст. ст. 33, 35, 37 Закону України «Про державну службу», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Окремо позивач зазначала, що 12.03.2014 року вона зверталася до відповідача із аналогічною вимогою, проте останній відмовив їй у перерахунку пенсії. Зазначена відмова була оскаржена позивачем до Солом`янського районного суду м. Києва і постановою від 22.04.2014 року суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, визнав дії відповідача протиправними та зобов`язав останнього вжити дій щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахуванням матеріальної допомоги за період з 21 вересня 2013 року по 22 квітня 2014 року, також вжити дій для подальшої виплати позивачу такої пенсії. Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року зазначена постанова скасована в частині задоволення позовних вимог з 21 вересня 2013 року по 28 лютого 2014 року та в частині зобов`язання управління вживати дій для подальшої виплати позивачу пенсії із урахуванням матеріальної допомоги. В іншій частині - постанова районного суду залишена без змін.

Позивач зазначає, що відповідач здійснив такий перерахунок і вжив заходи до виплати їй пенсії виключно за період з 1 березня 2014 року по 22 квітня 2014 року. З 23 ж квітня 2014 року по даний час вона продовжує отримувати пенсію без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, з яких утримувалися страхові внески на обов`язкове державне пенсійне страхування. Листом від 06.01.2015 року відповідач повідомив її, що він виконав вищенаведені рішення судів і здійснив перерахунок пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати як зазначено в рішеннях судів виключно за період 01.03.2014 по 22.04.2014, подальше врахування цих виплат при обчисленні пенсії позивачу вважає незаконним та необґрунтованим.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом (а.с.3-6)

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.23, 24)

В свою чергу, позивач та представник відповідача кожний окремо подали заяви про розгляд справи без їх участі (а.с.39-40). При цьому, перша зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, а друга - що позов є необґрунтованим і в його задоволенні слід відмовити, в підтвердження цього надала письмові заперечення, в яких стверджує, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати, а відтак не враховуються при призначені пенсії державним службовцям. Крім того, звертала увагу суду на те, що позивач звернулася до суду із позовом з тим самим предметом і з тих самих підстав, за яким вже є рішення суду, що набуло чинності і навіть, як стверджує представник, виконано відповідачем (а.с.25-28)

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено і не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.01.2008 року (а.с.32)

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 22.04.2014 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва та визнано дії останнього щодо відмови позивачу у перерахунку та виплати пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань неправомірними та зобов`язано відповідача вжити дій щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за період з 21 вересня 2013 року по 22 квітня 2014 року та вживати дій для подальшої виплати ОСОБА_2 пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (а.с.30-31)

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 року вищезазначена постанова районного суду була скасована в частині задоволення позовних вимог з 21 вересня 2013 року до 28 лютого 2014 року та в частині зобов`язання управління вживати дій для подальшої виплати ОСОБА_2 пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. В цій частині позивачу в задоволенні позову - відмовлено. В інший частині - постанова Солом`янського районного суду м. Києва залишена без змін (а.с.32)

Як вбачається з листа відповідача від 06.01.2015 №83/09/С-1973 23 грудня 2014 року позивач знову звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії по заробітку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати, натомість останній повідомив, що підстав для цього він не вбачає. Наполягав на тому, що управління Пенсійного фонду виконав вищезазначені рішення судів, здійснив фактично перерахунок пенсії позивачу із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань за період з 01 березня по 22 квітня 2014 року, оскільки з урахуванням вищенаведеного рішення апеляційної інстанції саме в цей період він, на думку пенсійного органу, був зобов`язаний здійснити перерахунок і вжити заходів до виплати такої пенсії, що він і зробив (а.с.36-37)

Відтак в матеріалах справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що відповідач з 23 квітня 2014 року по час розгляду справи судом виплачує позивачу пенсію без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Тому оскільки періодом, за який оскаржуються дії пенсійного органу щодо неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати при обчисленні і виплаті пенсії позивачу є період, який не був охоплений вищенаведеними рішеннями судів, то суд вважає неспроможними доводи представника відповідача про те, що це той самий спір із тим самим предметом і між тими самими сторонами, який був предметом розгляду адміністративного суду раніше. В даному конкретному випадку право позивача на отримання пенсії в розмірі, встановленому законом, підлягає захисту судом. До того ж заслуговує на увагу і вимога позивача про врахування при обчисленні пенсії індексації заробітної плати, яка раніше не була заявлена.

Так, за змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.93 року (надалі Закон №3723-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин - 28.01.2008 року, часу, коли позивач скористалася своїм правом виходу на пенсію і з якого вона почала отримувати пенсію за віком державного службовця) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Наведене дає підстави вважати, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.02.2014 року №1481/с/26-58-05-14 на всі виплати, включені в довідку, серед яких матеріальна допомога для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на державне соціальне страхування (а.с.11-12)

Отже, суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону доводи позивача про необхідність врахування при призначенні їй пенсії сум матеріальної допомоги для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Щодо твердження відповідача про те, що матеріальна допомога не підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», то суд ці доводи до уваги не бере та акцентує увагу відповідача на тому, що предметом даного позову є не індексація матеріальної допомоги, а врахування індексації заробітної плати в сумі 448,60 грн., з якої було нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що також прямо передбачено статтею 2 зазначеного закону (оплата праці є об`єктом індексації), на яку, до речі, посилається і сам відповідач в своїх запереченнях (а.с.25)

Аналогічна правова позиція узгоджується з практикою ВАСУ, викладеною в ухвалі від 12.02.14 у справі №К/800/34455/13 та практикою ВСУ, викладеною в постановах від 20.02.2012 у справі № 21-430а11, від 28.05.2013 у справі №21-97а13 та від 04.03.2014 у справі №21-3а14, що згідно ст. 244-2 КАС України не може бути залишено поза увагою суду при розгляді зазначеного адміністративного позову.

Щодо періоду за який підлягає перерахунок пенсія, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана 13.01.2015, про що свідчить відтиск штампу на першому аркуші адміністративного позову, а відтак з урахуванням встановленого статтею 99 КАС України строку, пенсія підлягає перерахунку починаючи з 12.07.2014, а не з квітня 2014 року як зазначає позивач.

Також суд погоджується із доводами позивача щодо незастосування в даному випадку положень ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», оскільки положення даної статті стосуються моменту виникнення права на підвищення пенсії, яке у позивача виникло не в момент звернення до відповідача із відповідною заявою про перерахунок пенсії (23.12.2014 року), а безпосередньо в момент призначення пенсії з 28.01.2008 року та не було реалізовано внаслідок бездіяльності відповідача, яку суд визнав протиправною за викладених вище підстав.

В даному випадку суд акцентує увагу відповідача також на необхідності застосування положень статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 року у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин - 28.01.2008 року, яким передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки до даних правовідносин не належить застосовувати Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27.03.2014 року, яким було внесено зміни у ст. 37 вищезазначеного Закону в частині заміни 80 на 70 відсотків, оскільки самим Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» передбачено, що саме ці зміни набирають чинності з 1 травня 2014 року, а на пенсійному обліку позивач перебуває з 2008 року і саме з цього періоду у позивача виникло право на отримання даного виду пенсії, що самим відповідачем не оспорюється.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову частково, визнання відповідних дій відповідача щодо відмови включити суму індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в заробітну плату для призначення пенсії позивачу неправомірними та зобов`язання управління ПФУ здійснити належним чином розрахунок пенсії з 12.07.2014 року.

Керуючись Законом України «Про державну службу», Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 6 17, 18, 99, 104-106, 158-163 КАС України, а також враховуючи практику Верховного суду України, зокрема викладену в постановах від 20.02.2012 у справі № 21-430а11, від 28.05.2013 у справі №21-97а13 та від 04.03.2014 у справі №21-3а14, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_2 включити суму індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в заробітну плату для призначення їй пенсії - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом`янському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розміру заробітної плати з врахуванням сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги для оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 12.07.2014 року.

В решті вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом`янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: В.С. Кицюк