Постанова № 42687753, 10.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 лютого 2015 рокусправа № 808/3338/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення та визнання нечинним свідоцтва про право власності на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 Звернувся з позовом до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Запорізького місткого управління юстиції Ільющенкова Сергія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 5605617 від 25.02.2013 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. Б за адресою АДРЕСА_1.

Про визнання нечинним свідоцтва про право власності індексний номер 746210 від 25.02.2013, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Ільющенковим Сергієм Олександровичем ОСОБА_1 на об'єкт нерухомості житловий будинок літ. Б за адресою АДРЕСА_1.

Про скасування запису про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ. Б з житловою прибудовою літ. Б1 за адресою АДРЕСА_1.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року позов задоволено частково.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №560517 від 25.02.2013 державного реєстратора прав на нерухоме майно Ільющенкова С.О.

Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно №746210 від 25.02.2013.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова обґрунтована тим, що відповідачу не було надано всіх передбачених діючим законодавством документів для державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подані апеляційні скарги, просять скасувати оскаржену постанову, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала.

Позивач та його представник проти задоволення апеляційних карг заперечував.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 13.10.2014.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, 25.02.2013 державним реєстратором прав на нерухоме майно Ільющенковим С.О. було прийнято рішення провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

25.02.2013 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно №746210 на житловий будинок літ. Б за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень, яким передбачено: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Статтею 24 вказаного Закону передбачено випадки відмови у держаній реєстрації прав та їх обтяжень.

При цьому, ч. 4 зазначеної статті визначено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюється Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703.

Суду першої інстанції була надана копія реєстраційної справи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 було подано заяву про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок літ. Б за адресою АДРЕСА_1, до заяви додано всі необхідні документи, передбачені п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703.

У державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації.

Судом першої інстанції не зазначено, які саме відомості відсутні у наданій ОСОБА_1 до державного реєстратора довідці про виділ земельної ділянки, які б мали для реєстратора бути підставою для відмови в проведенні державної реєстрації.

Письмова згода всіх співвласників об'єкта нерухомого майна щодо проведення його реконструкції також заявником подавалась.

Відсутність інших обов'язкових документів судом першої інстанції не було встановлено.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про про наявність підстав для задоволення вимог про визнання протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №560517 від 25.02.2013 є помилковими.

Щодо скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно №746210 від 25.02.2013, то в цій частині провадження у справі належить закрити з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 1 частини 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності

Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин

Свідоцтво про право власності не є рішенням, нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, а є правовстановлюючим документом.

Позовні вимоги про визнання нечинним чи скасування свідоцтва про право власності підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.

З огляду на викладене, апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення та визнання нечинним свідоцтва про право власності на житловий будинок скасувати.

Закрити провадження в частині позовних вимог про визнання нечинним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.02.2013.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш